Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №740/309/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/309/26

Провадження № 1-кп/740/200/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025270380000731 від 09.11.2025, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сулимівка Бориспільського району Київської області, громадянки України, заміжньої, тимчасово не працюючої по догляду за дитиною-інвалідом, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

Суд визнав доведеним, що 09.11.2025 року близько 13 години 50 хвилин ОСОБА_5 перебувала у господарстві сусідів за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своїм співмешканцем ОСОБА_7 , з яким проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбних відносинах. В цей час у ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 . Для цього ОСОБА_5 взяла у ліву руку кухонний ніж, який відшукала у вищевказаному будинку сусідів та діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті і бажаючи їх настання підійшла до ОСОБА_7 та з мотивів особистої неприязні, з метою його вбивства нанесла один удар ножем в область грудної клітки після чого не виймаючи ножа з раньового каналу завдала ще одного удару, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді гострої крововтрати, котра в свою чергу виникла в наслідок проникаючої колото-різаної травми грудної клітки з пошкодженням лівої легені та серця, що підтверджується колото-різаною раною передньої поверхні грудної клітки, котра включила в себе два ушкодження з єдиним раневим каналом. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці скоєння злочину 09.11.2025 близько 14 год 20 хв.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7 визнала, щиро розкаялася, пояснила, що дуже шкодує , що так сталося, що вона не хотіла вбивати ОСОБА_8 . Дала покази суду, що в той день вранці вона пила каву, коли ОСОБА_9 прийшов до неї і почав виясняти відносити на фоні ревнощів. Кричав, лаявся, вийшов і побив вікна у будинку, після чого пішов до сусідів. Трохи пізніше вони з дочкою ОСОБА_10 теж пішли до тих сусідів, бо ОСОБА_11 сусід і раніше стеклив їм побиті вікна, через те вони пішли до нього, щоб обговорить дане питання. Прийшовши, побачила там ОСОБА_9 який лежав на дивані. Дома була ОСОБА_12 . Зайшовши, вони з ОСОБА_9 знову почали лаятись. ОСОБА_9 схватив за волосся її і дочку ОСОБА_10 , та почав їх тягати по кімнаті. В цей момент зайшов ОСОБА_11 і розтягнув їх. Після чого він з ОСОБА_9 вийшов на вулицю, а вони втрьох залишились в будинку. Незабаром вони з ОСОБА_10 зібралися йти додому. Вийшовши з будинку, побачила, що ОСОБА_13 з ОСОБА_9 сидять поруч будинку на парканчику. На крильці помітила ніж, взяла його, щоб приховати від ОСОБА_9 , щоб він не зміг ним скористатися та кинути в них з дочкою. Після чого спотикнулася, бо було в колошах, було слизько і впала на ОСОБА_9 , при цьому ніж встромився в нього. Це сталося випадково наміру наносити йому удар ножем в неї не було. Потім підбігли ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_10 . Вона кричала, гукала на допомогу, закривала рану рукою, намагалася надати допомогу ОСОБА_9 , але він не реагував. Викликали швидку і поліцію. Де дівся ніж не знає. Пізніше поліція знайшла його в городі, як він туди потрапив не пам`ятає. Щиро кається, жалкує, що так вийшло.

Крім таких показань обвинуваченої, її вина повністю доведена показами потерпілої, свідків та матеріалами кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_14 співмешкав з ОСОБА_15 , хоч вона і була заміжня, мала четверо дітей, і була набагато старша за нього. Вони постійно сварилися, ОСОБА_9 неодноразово намагався покинути її, але ОСОБА_16 його не відпускала. Приїжджала в село до них і просила його повернутися, забирала його. Життя у них не було. Бо і ОСОБА_9 її ревнував, і вона його теж. Крім того, часто вживали спиртні напої. Син обіцяв, що приїде на день народження до неї 13 листопада і більше до ОСОБА_16 не повернеться. Але 9 листопада 2025 року життя його обірвалося. 11 листопада поховали. Просила призначити максимальне покарання за вбивство її сина.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав показання про те, що він проживає по сусідству з ОСОБА_5 , перебуває з нею в гарних відносинах, потерпілу не знає. 09.11.2025 до них в гості прийшов ОСОБА_18 і запропонував випити, пояснивши це тим, що полаявся із дружиною, вибив вікна. Коли повернувся із пляшкою з магазину, в його домі вже була обвинувачена ОСОБА_5 з дочкою. Вони лаялися з ОСОБА_9 . Дочка захищала матір, ОСОБА_9 тягав за коси ОСОБА_10 . Усе тривало близько 3 хв. Він їх розборонив та запропонував ОСОБА_9 вийти з хати, перекурити, щоб заспокоїтися. Вони вийшли, сіли удвох на лавці біля бесідки. ОСОБА_19 і каже: «Я Тебе щас приріжу!», а він розкинув руки і каже: «Ну на, бий!» Та і вдарила. Зауважив, що обвинувачена була засмучена після сварки з ОСОБА_9 , однак не очікував на такий швидкий перебіг подій. У якій руці ОСОБА_5 був ніж, він не пам`ятає. Штрикнула ОСОБА_9 обвинувачена один раз, він упав, а ніж залишився в її руках. Куди подівся ніж, він не пам`ятає. Знайшли вже коли приїхала поліція. Ніж був із його кухні, лежав на столі. Коли усе сталося, він перебував безпосередньо поруч із ОСОБА_9 , думав, що ОСОБА_5 пошуткувала, однак ОСОБА_16 підійшла ціленаправлено і нанесла удар. Коли він почав кричати: «Скору визивай!», прибігла дочка обвинуваченої. Швидку викликала сусідка, обвинувачена лежала біля ОСОБА_9 , обіймала його. Зазначив, що обвинувачена з ОСОБА_9 часто сварилися через ревнощі, і він її ревнував, і вона його.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона проживає по сусідству з обвинуваченою. 9 листопада минулого року до них додому прийшли ОСОБА_5 з дочкою. У них на той час вже був ОСОБА_18 , який прийшов та запропонував випити. Почалася сварка між ОСОБА_9 та обвинуваченою. Чоловік забрав ОСОБА_9 на вулицю, щоб заспокоїти після сварки. Самої події вона не бачила, коли вийшла, ОСОБА_9 вже лежав на землі. Ножа у руках ОСОБА_5 вона не бачила. Зазначила, що сварка між ними виникла раптово, але і раніше бувало вони сварилися. Як отримав тілесні ушкодження ОСОБА_9 вона особисто не бачила. Але коли вийшла на вулицю, то вона побачила, що ОСОБА_16 лежала на ОСОБА_9 , просила прощення. Швидку викликала сусідка, але чи вона приходила, чи все бачила, як усе сталося, вона не пам`ятає, оскільки була випивша.

Неповнолітній свідок ОСОБА_21 , яка являється дочкою обвинуваченої, пояснила, що вранці 09 листопада 2025 року проснулася від криків, скандалу. Вийшла до мами з кімнати, сиділи говорили спокійно, коли почули як б`ються вікна. Пізніше пішли до сусідів, де був і ОСОБА_9 , щоб вияснить для чого було бить вікна. Сиділи всі випивали. ОСОБА_9 почав обзивати маму, її. Потім почав бити її, схопив за волосся маму, потім і її. Почав тягати, вирвав у мами пучок волосся. Коли зайшов дядько ОСОБА_13 , то відтягнув ОСОБА_9 від них і забрав на вулицю перекурить і заспокоїтись. Вони з мамою посиділи ще хвилин 5 і вирішили йти додому, щоб далі не продовжувати конфлікт. Вона вийшла перша, за нею слідувала мама. ОСОБА_22 з ОСОБА_9 сиділи на парканчику поряд з будинком. Пройшовши через дядька ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , вже коли вийшла з двору, почула крики, озирнулася і побачила, що ОСОБА_9 падає і витягує з себе ножа. Мама стояла перед ним, ОСОБА_12 вибігла з хати. Мама почала надавати допомогу. Плакала, кричала, кликала на допомогу. Потім хтось викликав поліцію і швидку.

Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами.

Із витягу з ЄРДР від 09 листопада 2025 року, убачається, що 09.11.2025 до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході раптово виниклого конфлікту завдала ножового поранення в грудну клітку своєму співмешканцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_2 , внаслідок чого останній помер на місці події. ЄО № 19121 від 09.11.2025 (а. с. 30).

Згідно з протоколом огляду місця події від 09.11.2025 з фототаблицею, виявлено труп ОСОБА_7 «…при огляді передньої поверхні грудної клітини виявлено веретеноподібна різана рана розміром 2 см*1 см, яка є приникаюча…», «…за кутом будинку на ґрунті, а саме в траві знаходиться господарський ніж, загальною довжиною 27 см, який складається з руків`я та леза, руків`я виготовлено з пластмаси білого кольору, довжина леза 16 см, ширина в середній частині 2 см, по всій поверхні леза маються сліди бурого кольору, зовні схожі на кров..» (а. с. 38-43).

Лікарським свідоцтвом про смерть № 284 від 10.11.2025 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата. Проникаюча колото-різана травма грудної клітки з ушкодженням серця та легені (а. с. 51).

Відповідно до висновку експерта № 270 (експертиза проводилася з 10.11.2025 по 07.01.2026) при дослідженні трупа громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малися наступні тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана грудної клітки, котра включила в себе два удари гострим предметом, що володіє колюче-різучими властивостями, відповідно висновку судово-медичної криміналістики. Дані два удари відбувалися в одну і ту ж ділянку грудної клітки, одним і тим же травмуючим предметом, тобто після нанесення першого удару, спричинений другий удар. Один удар прийшовся в серцевий м`яз, а інший – у тканину лівої легені. По давності спричинення, зважаючи на результати додаткових методів дослідження та дані отримані при розтині трупа, експерт вважає, що всі вищевказані ушкодження могли бути спричинені у найбільш вірогідний проміжок часу, що становить від 30 хв до 2-х годин до моменту настання смерті. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, як у своїй сукупності так і кожне окремо, відносно живої особи за ознакою небезпеки для життя, в тому чисті в мить спричинення, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок гострої крововтрати, котра в свою чергу виникла внаслідок проникаючої колото-різаної травми грудної клітки з пошкодженням лівої легені та серця. (а. с. 52-63).

Висновком експерта № 3217 (проведеного з 14.11.2025 по 17.11.2025 р.) встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі крові трупа громадянина ОСОБА_7 виявлено етанол в концентрації 2,8 г/л (а. с. 64).

Згідно з висновком експерта № 2235 (проведений з 14.11.2025 по 17.11.2025 р) встановлено, що кров трупа ОСОБА_7 , 2000 року народження, відноситься до групи О(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а. с. 65).

Висновком експерта № 145-МК (експертиза проводилася з 13.11.2025 по 18.12.2025 р.) встановлено, що на клапті шкіри від трупа ОСОБА_7 виявлене одиничне, наскрізне ушкодження (рана), яке має ознаки колото-різаного (лінійна, щілиновидна форма рани, осаднені края лише біля нижнього кінця, наявність загостреного та П-подібного кінців, дрібнобугристість й скошеність стінок), яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обушок з добре вираженими ребрами. По краях виявлені сліди заліза (а. с. 67-69).

Відповідно до висновку експерта № 2319 (експертиза проводилася з 14.11.2025 по 31.12.2025 р.) на підставі судово-медичної гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_7 , 2000 р.н., у досліджуваних тканинах виявлені ушкодження (крововиливи) тканин з реактивними змінами та клітинною реакцією. В тканинах міокарда гострі дистрофічні зміни кардіоміцитів. Альвеолярний набряк легень (а. с. 70-71).

Висновком експерта № 283 (додаткова на підставі висновку експерта судово-медичного дослідження № 270 від 10.11.2025 р.; експертиза почата 21.11.2025, експертиза закінчена 07.01.2026 р.) тілесні ушкодження не могли бути спричинені внаслідок випадкового самонаштрикування на ніж, котрий перебував на даний момент у руках ОСОБА_5 . Враховуючи, що громадянину ОСОБА_7 було спричинено два удари, траєкторії котрих співпали в один рановий канал, експерт вважає, що випадковість даних ушкоджень є малоймовірною (а. с. 79-85).

Протоколом огляду речей від 12.11.2025 з доданими фототаблицями підтверджується проведення слідчим за участю спеціаліста-криміналіста Ніжинського РУП та потерпілої ОСОБА_4 , огляду речей, котрі належать ОСОБА_7 , за результатами якого виявлено та вилучено куртку чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, труси чорного кольору, футболку блакитного кольору та реглан темно-синього кольору, як поміщено до коробки (а. с. 87-96).

Згідно з карткою виклику швидкої медичної допомоги (а.с. 107) виклик прийнято на підставі вхідного телефонного дзвінка НОМЕР_1 , причина виклику: рани колото-різані. Є дихання, є свідомість, рана розміщена у проекції магістральних судні\або життєвоважливих органів та наявні ознаки внутрішньої або зовнішньої кровотечі, ножове поранення в живіт, повідомлено 102 Обабко.

Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги № 000196 від 09.11.2025 р, попередній діагноз: біологічна смерть. Ножове поранення в епігастральну ділянку живота. Прийом виклику 14:01 год, прибуття на місце 14:23 год. Під час огляду чоловіка ОСОБА_7 на тілі виявлено в епігастральній ділянці живота колото-різану рану 2-3 см, краї рани рівні. На тілі померлого на животі все в запеченій крові. Зі слів оточуючих ножове поранення нанесла співмешканка (а. с. 108).

Згідно з протоколом освідування від 09.11.2025, встановлено, що на долонях рук підозрюваної ОСОБА_5 можуть міститися сліди вчинення кримінального правопорушення, освідування проведено добровільно за участю захисника ОСОБА_6 та свідків; відібрано змиви з долонь ОСОБА_5 (а. с. 125-126).

Відповідно до протоколу отримання зразків для проведення судових експертиз від 11.11.2025, відібрання зразків крові у ОСОБА_5 відбувалося у приміщенні КНП «Ніжинська ЦМЛ ім. М. Галицького» (а. с. 128).

Згідно з висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркологічного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 142), ОСОБА_5 відмовилася від проведення обстеження на наявність алкогольного сп`яніння.

20.11.2025 слідчим Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_17 , спеціаліста ОСОБА_24 , прокурора ОСОБА_3 , який здійснювався від відеозапис, що узгоджується з протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2025.

20.11.2025 проведено слідчий експеримент за участю підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , спеціаліста ОСОБА_25 , прокурора ОСОБА_3 , під час якого ОСОБА_5 відтворила всі обставини вчинення кримінального правопорушення, де і підтвердила свої покази, надані під час проведення слідчого експерименту (а. с. 160-162).

Відповідно до висновку експерта № 2252 (експертиза почата 20.11.225 експертиза закінчена 24.11.2025 р.) кров громадянки ОСОБА_5 відноситься до групи А(ІІ) ізогемоглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а. с. 164).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 540 від 02.12.2025 У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, ознак психічного захворювання та тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено. У ОСОБА_5 не виявлено клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, тому відповідне лікування їй не показано; вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 за її психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не показане (а. с. 173-176).

Висновком експерта № СЕ-19-25/65547-БД від 19.01.2026 встановлено, що генетичні ознаки крові, виявленої на кофті збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_5 , Ймовірність походження генетичних ознак крові, виявленої на кофті та зразка крові трупа ОСОБА_7 від однієї особи складає не менше, ніж 99,99999999%. Походження крові в об`єктах № 1,2 від підозрюваної ОСОБА_5 виключається (а. с. 182-191).

Висновком експерта № СЕ-19-25/65553-БД від 21.01.2026 встановлено генетичні ознаки крові, виявленої у змиві з правої руки підозрюваної ОСОБА_5 є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зраза крові трупа ОСОБА_7 та зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_5 (а. с. 194-204).

У судовому засіданні переглянуто відеозапис проведення слідчого експерименту, який зафіксовано на карту пам`яті і є додатком до протоколу слідчого експерименту від 20.11.2025 року, за участю свідка ОСОБА_17 , відповідно до якого він пояснив, що до нього прийшов сусід покійний. 12 годин ще не було. ОСОБА_9 був на взводі, але прийшов тверезий. ОСОБА_17 пішов у магазин, коли повернувся, вже співмешканка ОСОБА_9 і її дочка були в будинку, лаялися з ОСОБА_9 . ОСОБА_17 запропонував випити по 100 г. Сіли, по 100 г випили, не допомогло, вони знову зцепилися. ОСОБА_26 і дочку за коси тягав. ОСОБА_17 розтягнув їх. Вийшов з ОСОБА_9 на вулицю, сіли на парканчик, почав його заспокоювать. Вийшла ОСОБА_27 з ножем у лівій руці, підійшла до них, щось сказала. ОСОБА_9 розкрив руки і каже «Бий!» і вона вдарила його в груди ножем. ОСОБА_9 похилився, потім впав, ніж залишився в її руках. Він ще хвилин 5 хапав повітря, вона кинулася до нього. Згодом ніж знайшли в іншому місці. ОСОБА_16 не спотикалася і він сам не очікував, що так станеться.

Крім того, згідно переглянутого відеозапису слідчого експерименту, у виді відеозапису здійсненого відеокамерою «Panasonic full HP» і є додатком до протоколу слідчого експерименту від 20.11.2025 року, за участю підозрюваної ОСОБА_5 , відповідно до якого остання детально розповіла та показала про обставини, за яких вона нанесла удар ножем ОСОБА_7 . Так, обвинувачена показала, що коли вийшла, ОСОБА_17 зі співмешканцем були на вулиці. ОСОБА_9 сидів, сусід стояв. На вулиці конфлікту не було, ОСОБА_9 обзивав. На крильці лежав ніж, вона захотіла його викинути. Відчувала від ОСОБА_9 небезпеку і тому хотіла просто викинути ніж та піти додому. Дочка в цей момент ззаду була.

Коли почала йти, зачепилася, в цей час ОСОБА_9 почав підійматися. У неї нога поїхала, в результаті чого вона з ножем впала на нього. Пояснила, що вона лівша, правою рукою нічого не робить взагалі. Зазначила, що не перебувала в стані алкогольного сп`яніння, вранці пила каву. Зауважила, що ОСОБА_9 бачив, що вона спіткнулася, але був сильно п`яний.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені уст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.

Суд вважає показання свідків правдивими і достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 115 КК України, за якою пред`явлене обвинувачення ОСОБА_5 , передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 3 ст. 24 КК України).

Лише замах на умисне вбивство можливий тільки з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винна усвідомлювала суспільну небезпечність своїх дій, передбачала можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажала її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від неї обставин.

Відповідно до ст. 115 КК України та усталеної судової практики, питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

З об`єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, яке, відповідно до ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

Стосовно показів ОСОБА_5 , суд відхиляє будь-які сумніви щодо випадковості дій обвинуваченої, оскільки локалізація удару (прямо в область серця) та використання знаряддя з високою поражаючою здатністю (ніж із клинком 16 см) свідчить, на думку суду, що ОСОБА_5 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання, що повністю відповідає диспозиції ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченої у вчиненні нею кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України.

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази в їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, вважає вищезазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена ОСОБА_5 була осудною у розумінні ст. 19 КК України.

Вирішуючи питання призначення покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, що покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, те, що вчинене нею - відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має 4 дітей, заміжня, до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у близьких відносинах.

До обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченої, думки прокурора і потерпілої щодо призначення покарання, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

Суд дійшов висновку, що покарання у виді позбавлення волі на певний строк відповідатимеособі обвинуваченої ОСОБА_5 , зважаючи на встановлені судом вище обставини, зокрема дії потерпілого ОСОБА_7 , що спровокували та сприяли протиправній поведінці обвинуваченої.

При цьому, суд вважає таке покарання пропорційним, яке відповідатиме тяжкості вчиненого ОСОБА_5 правопорушення, цінніостям суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкості наслідків і не становитиме особистий надмірний тягар для обвинуваченого.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженої таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_5 призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний їй запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ураховуючи те, що ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 11.11.2025 року накладено арешт на майно, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок по справі на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт слід скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з часу затримання – 17 год 39 хв 09 листопада 2025 року.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення – із 17 год 39 хв 09 листопада 2025 року до дня набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Скасувати арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 листопада 2025 року.

Речові докази по справі:

-Ніж зі слідами РБК, куртку чорну зі слідами РБК, штани спортивні чорні, труси чорні, футболку блакитну зі слідами РБК, реглан темно-синій, кофту спортивну фіолетового кольору зі слідами рбк спереду та спортивні штани флісові чорного кольору за слідами рбк, зразки зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_7 , клапоть шкіри ОСОБА_7 , зразки букального епітелію ОСОБА_5 , 2 марлеві тампони зі змивами правої та лівої рук ОСОБА_5 , зразок крові (на марлі) ОСОБА_5 , змиви з рук підозрюваної ОСОБА_5 – знищити.

-DVD-R диск від 09.11.2025 та флеш-карту з відеофіксацією слідчої дії від 20.11.2025, флеш-карта з відеозаписом до протоколу затримання від 09.11.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, її захиснику, потерпілій та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1