Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №739/248/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Справи в порядку виконання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №739/248/26

Суддя: Кочура О. О.

Справа № 739/248/26

Провадження № 3-в/739/6/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Кочура О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Андрощука Андрія Валерійовича про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , якого постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.12.2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 187 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту,- ВСТАНОВИВ:

До Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшло подання начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Андрощука Андрія Валерійовича відносно ОСОБА_1 про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Подання мотивоване тим, що постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.12.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 187 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб. Для виконання постанова надійшла на адресу Новгород-Сіверського районного РВП ГУНП в Чернігівській області. В ході виконання вищевказаної постанови ОСОБА_1 було затримано та доставлено до ІТТ №4 (м.Мена) для відбування адміністративного арешту, але у останнього погіршилось самопочуття та в подальшому ОСОБА_1 був випущений з ІТТ, так як не міг утримуватись в ньому за станом здоров`я і час невідбутого покарання становить 2 доби 10 годин, відповідно до повідомлення начальника ІТТ №4 (м.Мена). Та в подальшому ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.259 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі і 18.03.2025 року затриманий та доставлений до УВП №31 для відбування покарання, що унеможливлює виконання постанови суду та посилаючись на ст.303 КУпАП і практику Європейського суду з прав людини, просить припинити виконання постанови. Представник Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області та прокурор у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду подання повідомлялись у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 у судове засідання не доставлявся. Неявка вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду подання. Суддею встановлено, що згідно ст.326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Відповідно статті 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Згідно ст.326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatismutandisрішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права. Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як кримінальні у розумінні норм Конвенції. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, ст. 80 КК України, яка розташована у розділі XII Звільнення від покарання та його відбування і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення". У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, вважаю за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі). Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи начальника Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, встановлено, що постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.12.2023 року про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 не виконана в повному обсязі, згідно копії повідомлення начальника ІТТ №4 (м.Мена) ГУНП в Чернігівській області №143/124/41-2025 від 17.02.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не в повному обсязі відбув адміністратвине стягнення, провадження №3/739/1167/23 від 27.12.2023 року у виді адміністратвиного арешту строком 15 діб, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Строк невідбутого покарання становить 2 доби 10 годин. 28.01.2025 року ОСОБА_1 був засуджений Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст.259 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 4 роки 4 місяці позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 28.02.2025 року та 14.08.2025 року ОСОБА_1 відбув до Менської виправної колонії Чернігівської області (№91) для відбування покарання. Оскільки з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб, минуло більше ніж два роки і наступні три роки ОСОБА_1 має відбувати покарання у виді позбавлення волі, що безумовно робить неможливим подальше виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту. На підставі викладеного, виходячи із неможливості з об`єктивних причин в повному обсязі виконати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 304 КУпАП, його слід звільнити від відбування невідбутої частини покарання у виді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 283-285, 294, 304КУпАП,суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Андрощука Андрія Валерійовича про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 – задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,від відбування невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком 2 (дві) доби 10 (десять) годин за ст. 187 ч.2 КУпАП, призначеного постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О.Кочура

Оригінал: reyestr.court.gov.ua