Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №738/345/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/345/26

№ провадження 3/738/172/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді Савченко О.А.

секретаря Лях Н.М.

з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – захисника Корнієнко Т.М.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні матеpiали про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адмiнiстративнi пpавопоpушення,

В С Т А H О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 940343 від 11.02.2025 слідує, що ОСОБА_1 07 лютого 2026 року о 23 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 здійснив дрібне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів у сумі 2 500 грн. належні гр. ОСОБА_2 , які знаходились в барсетці, що лежала в кімнаті будинку за вказаною адресою, чим завдав матеріальної шкоди на суму 2 500 грн. 00 коп.

Дії ОСОБА_1 поліцейським офіцером громади кваліфіковано за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився та пояснив наступне. Дійсно, 07 лютого 2026 року він знаходився за вказаною адресою у своєї колишньої дружини, допомагав по господарству. Грошей він не крав, це його обмовив потерпілий, теперішній співмешканець його колишньої дружини. Також доповнив, що наступного дня був у магазині, розраховувався за куплений товар, але це були кошти в сумі 1 000 грн., які йому дала матір.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 07 лютого 2026 року близько 17 години він приїхав до куми ОСОБА_3 , що проживає по АДРЕСА_2 . Там вже знаходився ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий залишився там ночувати, на дверях повісив барсетку, в якій були грошові кошти в сумі 10 000 грн. ОСОБА_5 також залишився там ночувати, спав у іншій кімнаті. На ранок потерпілий виявив зникнення коштів з барсетки у сумі 2 500 грн. Вважає, що це зробив саме ОСОБА_6 . Також доповнив, що в будинку, крім них, також ночували ОСОБА_3 та двоє її неповнолітніх дітей.

Захисник потерпілого – адвокат Корнієнко Т.М. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винним та призначити йому стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

В правовідносинах, що розглядаються, на думку суду в матеріалах справи не знайшло підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_1 повністю заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, та пояснив, що грошові кошти в сумі 1000 грн, якими він розраховувався у магазині наступного дня йому дала матір, що відповідно до статті 251 КУпАП може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.

До матеріалів справи не додано будь – яких належних доказів, щоб підтверджували факт знаходження в барсетці грошових коштів, їх суму, та крадіжки грошей у сумі 2 500 грн. саме ОСОБА_1 . Натомість, потерпілий плутався у своїх поясненнях: в судовому засіданні вказав, що в його барсетці була сума 10 000 грн., в письмових поясненнях (а.с.7) вказував суму 6 500 грн. Крім цього підтвердив, що в будинку на той час, крім його та ОСОБА_1 , знаходились ОСОБА_3 та її двоє неповнолітніх дітей, що не виключає можливості вчинення крадіжки, якщо така була, будь – ким із вказаних осіб.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 51 КУпАП.

Відповідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 41, 51, 247, 251 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного адміністративного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя О.А. Савченко