Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №766/12906/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12906/25

н/п 2/766/2320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.

за участю секретаря судового засідання Рожок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на ту обставину, що 06.01.2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Еквіфін Україна» було укладено електронний Кредитний договір №165704-M, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 14950,00 грн. строком до 04.02.2021 р. включно, з процентною ставкою в розмірі 0.72% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Згідно Додаткової угоди №6 від 11.02.2021 р. до Кредитного договору, позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 12.02.2021 р. ТОВ «Еквіфін Україна» виконало свої зобов`язання шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, тоді як відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку із чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в сумі 36723,28 грн.: з яких 14950,00 грн. - тіло кредиту та 21773,28 грн. - нараховані проценти.

17.03.2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» та ТОВ «Фінфорс», було укладено договір факторингу № 42987483-53, згідно з умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, у тому числі, за кредитним договором №165704-M від 06.01.2021 року. Про відступлення ТОФ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Еквіфін Україна» повідомило відповідача шляхом направлення 17.03.2021 електронного листа на електронну адресу. Зважаючи на те, що відповідачем до цього часу вищевказана заборгованість не сплачена, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за кредитним договором №165704-M від 06.01.2021 року в сумі 36723,28 грн.: з яких 14950,00 грн. - тіло кредиту та 21773,28 грн. - нараховані проценти. Окрім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання відповідач повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.01.2021 року між ТОВ «Еквіфв Україна» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Еквіфін Україна» було укладено електронний Кредитний договір №165704-M.

Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 16 500,00 грн.

Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 06.01.2021 р. по 04.02.2021 р. включно.

Згідно п. 2.6.4. за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.72% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.4 Кредитного договору - у випадку застосування акційної процентної ставки, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору. У випадку оформлення продовження строку користування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка.

Відповідно до п. 1.13. Договору стандартна процентна ставка становить 1.8% за кожен день користування кредитним коштами.

Відповідно до п. 6.5. у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та з використанням акційної процентної ставки, проценти перераховуються, як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою у перший день дії автопролонгації. ТОВ «Еквіфін Україна» надало кредит відповідачеві в сумі 14 950,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 . Крім того, між відповідачем та первісним кредитором було укладено додаткову угоду про продовження строку користування кредитними коштами. При цьому, відповідно до п. 6.4. Кредитного договору, позичальник повинен був сплачувати стандартну процентну ставку 1.8% за кожен день користування такими кредитними коштами за весь період продовження строку користування кредитними коштами.

Згідно Додаткової угоди №6 від 11.02.2021 р. до Кредитного договору, позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 12.02.2021 р. У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами зазначеного Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 11.02.2021 р. кредитний договір було автопролонговано на 20 днів.

Укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення кредиту, заборгованість вчасно не погашав.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 36723,28 грн.: з яких 14950,00 грн. - тіло кредиту та 21773,28 грн. - нараховані проценти.

17.03.2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» та ТОВ «Фінфорс», було укладено договір факторингу № 42987483-53, згідно з умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, у тому числі, за кредитним договором №165704-M від 06.01.2021 року.

Про відступлення ТОФ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Еквіфін Україна» повідомило відповідача шляхом направлення 17.03.2021 електронного листа на електронну адресу.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Положеннями частини 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статей 526 та 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У даному випадку необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно частин 4, 6 та 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд зазначає, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже кредитний договір №165704-M від 06.01.2021 року із додатком (автопролонгація) були укладені в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Еквіфін Україна» в електронній формі, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (позивача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідач станом на 03.03.2021 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 36723,28 грн.: з яких 14950,00 грн. - тіло кредиту та 21773,28 грн. - нараховані проценти. Наявність та складові заборгованості підтверджуються довідкою про стан заборгованості боржника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови укладеного договору зі своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого утворився борг перед позивачем, який складає 36723,28 грн.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем розрахунки заборгованості не спростовані, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість за Кредитним договором № 165704-M від 06.01.2021 р. в сумі 36723,28 грн. із яких: 14950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 773,28 грн. - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» судовий збір в сумі 2422,40,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження: м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2)

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

СуддяТ. І. Рядча