Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №607/7279/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/7279/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/817/307/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої Хома М.В.

суддів Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" та ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року та додаткове рішення цього суду від 14 січня 2026 року, постановлені суддею Ромазаном В.В. у справі №607/7279/25 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" та ОСОБА_1 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Ващука Я.С. звернулась в суд з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування вказувала, що 16 грудня 2024 року відбулась ДТП за участю автомобіля Volkswagen Passat, р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Toyota Corolla" під керуванням позивачки. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено на нього стягнення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_2 автомобіль отримав механічні пошкодження, а вона як водій отримала шкоду життю та здоров`ю, а також їй було спричинено моральну шкоду.

Так, внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, які супроводжувались головними болями переважно у тім`яній ділянці голови, нудотою, запамороченням, тривожністю, безсонням та іншими симптомами, а також болями шийного відділу хребта в результаті чого позивач зверталась до лікаря невролога, лікаря рентгенолога а також до лікаря-нейрохірурга. Вказувала, що сума понесених нею витрат на лікування становить 11 299,00 грн.

Моральна шкода полягала у фізичному болі та стражданнях, які виникли в результаті заподіяної шкоди життю та здоров`ю позивача. Розмір моральної шкоди визначено нею у сумі 25 000 грн.

На момент вчинення ДТП цивільна відповідальність водія автомобіля Volkswagen Passat р.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» згідно полісу ЕР-220418963 ОСЦВ.

Згідно висновку №13 транспортно-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla» станом на дату ДТП становить 176 026,54 грн, а вартість відновлювального ремонту із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу – 130 360 грн.

03 січня 2025 року ТДВ «СГ Оберіг» виключено з членів МТСБУ та погоджено механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за чинними полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фондів Бюро.

МТСБУ 29 травня 2025 року відшкодувало ОСОБА_2 витрати, пов`язані з настанням ДТП, відповідно до висновку експерта №13 від 18 січня 2025 року у сумі 119 938,88 грн.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просила стягнути:

з ТДВ «СГ Оберіг» - 10 421,96 грн страхового відшкодування за пошкоджене авто (різницю між вартістю ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 130 360 грн — 119 938,88 грн отриманого страхового відшкодування матеріальної шкоди); 11 299,00 грн понесених нею витрат на лікування; на підставі ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 564,94 грн моральної шкоди, що становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю; а також 4700 грн за проведення експертного автотоварознавчого дослідження;

з ОСОБА_1 як з винної у ДТП особи - 45 665,70 грн різниці між вартістю відновлювального ремонту автомобіля без урахуванням коефіцієнту зносу та виплаченим страховим відшкодуванням з урахуванням коефіцієнта зносу автомобіля, та моральну шкоду в розмірі розмірі 25 000 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_2 11 299 грн страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, 564, 94 грн моральної шкоди, 4 700 грн вартості проведеної транспортно-товарознавчої експертизи.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 665, 70 грн матеріальної шкоди, а також 5000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Стягнуто із ТДВ «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_1 у користь ОСОБА_2 1211 грн 40 коп. сплаченого судового збору, по 605 грн. 60 коп. із кожного.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року стягнуто із ОСОБА_2 у користь МТСБУ 311 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до позовних вимог, у яких позивачу відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова група «Оберіг» у користь ОСОБА_2 8 262 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто по 4 131 грн із кожного.

В апеляційній скарзі ТДВ "СГ"ОБЕРІГ" просить рішення суду в частині вимог до ТДВ "ОБЕРІГ" скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ТДВ "ОБЕРІГ".

Зазначають, що вони вони не є належними відповідачами у справі, оскільки відповідно до витягу з протоколу Загальних зборів членів МТСБУ №70/2025 від 03 січня 2025 року страховика виключено з МТСБУ та розпочато процедуру ліквідації, відтак зобов`язання за ОСЦПВ перейшли до МТСБУ, вказують про наявну заборону на здійснення видаткових операцій.

Вважають, що оскільки основну суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобу, відшкодовувало МТСБУ, то і шкоду, заподіяну здоров`ю позивачки, має відшкодовувати МТСБУ.

Крім цього, вважають недоведеним причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та шкодою здоров`ю позивача, оскільки не доведено, що заявлені ушкодження здоров`я є наслідком саме ДТП. Медичні виписки свідчать про те, що первинні діагнози не підтверджені подальшими обстеженнями, встановлені захворювання мають інший, нетравматичний характер, відсутні належні докази отримання травм унаслідок ДТП, відтак відсутні правові підстави для відшкодування шкоди здоров`ю.

Покладення на ТДВ "СГ"ОБЕРІГ" витрат, пов`язаних з експертними дослідженнями, вважають неправомірними, оскільки фактичним платником страхового відшкодування виступало МТСБУ, яке самостійно приймало рішення про виплату та визначало її розмір.

Щодо додаткового судового рішення вважають, що позивачкою не надано належних доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу. Крім того, їх розмір є неспівмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову, що свідчить про їх необґрунтованість.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Бакальця І.Г. просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вказує, що відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Звертає увагу, що сума ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, згідно ОСЦПВ покриває повну вартість відновлювального ремонту автомобіля.

Крім цього зазначає, що позивачкою не надано доказів фактичного проведення нею ремонту у особи або підприємства, яке є платником ПДВ, тому підстави для стягнення з ОСОБА_3 суми збитків з врахуванням ПДВ відсутні.

Стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн вважає неправомірним, оскільки позивачка не довела спричинення їй моральних страждань.

Щодо додаткового судового рішення просить його скасувати та зазначає, що сума стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_3 є необґрунтованою та позивачкою не доведено понесених нею таких витрат.

В поясненнях МТСБУ зазначають, що вони здійснили відшкодування замість страховика на підставі погодженого механізму проведення виплат з потерпілими особами за рахунок централізованих фондів Бюро. Зазначають, що страховик перебуває у статусі ліквідації, однак процедура не завершена, ліквідаційний баланс не затверджений.

Просять стягнути на їх користь судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи в розмірі 500,00 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення.

Рішення суду не оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТДВ «СГ «Оберіг» 10421,96 грн страхового відшкодування, а тому апеляційний суд не перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення в цій частині.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та стягуючи 11 299 грн страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю позивачки, 564, 94 грн моральної шкоди, 4 700 грн вартості проведеної транспортно-товарознавчої експертизи суд першої інстанції дійшов переконання, що розмір такої шкоди доведений позивачкою належними та допустимими доказами та узгоджується з висновком проведеної авто-товарознавчої експертизи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 щодо стягнення моральної шкоди суд дійшов висновку, що позивачці була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких позивачка зазнала у зв`язку із отриманням нею травмами та ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням свого майна. Розмір моральної шкоди суд першої інстанції визначив у сумі у 5000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різниці суми між фактичним розміром дійсної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та сумою страхового відшкодування, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 45 665,70 грн.

Колегія суддів погоджується з усіма наведеними висновками суду першої інстанції, окрім визначеної судом суми 45 665,70 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 , а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Обставини справи.

16 грудня 2024 року о 14.45 год. у м.Тернополі по вул.Коновальця, 5, з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» р.н.з. НОМЕР_1 , відбулося зіткнення з автомобілем марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивачки ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.12.2024 року у справі №607/27596/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-2209418963 була забезпечена ТДВ "СГ «Страхова група «Оберіг». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю в розмірі 320 000 грн; за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160 000 грн; розмір франшизи – 0 грн, термін дії страхового полісу з 18 квітня 2024 року по 17 квітня 2025 року.

Комплексним договором автострахування «Єпроцивілка» №42-348262 (додатковий ліміт виплат по майну за «Автоцивілкою»), у якому страховиком виступало ТДВ «СГ «Оберіг», автомобіль марки «Volkswagen Passat» р.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений додатковий ліміт відповідальності за майнову шкоду у розмірі 100 000 грн на період дії страхового полісу.

Власником транспортного засобу марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 11 липня 2024 року ТСЦ 6144.

30 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до судового експерта Говери О.Я. із заявою про проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

Висновком експерта №13 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 18 січня 2025 року, наданого судовим експертом Говерою О.Я., визначено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП становить 176026,54 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових станом на дату ДТП становить 130360,84 грн.

Із змісту висновку вбачається, що він підготовлений для подання до суду, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдивий висновок.

31 січня 2025 року ОСОБА_2 направила відповідачу ТДВ «СГ «Оберіг» претензію, в якій просила здійснити виплату їй страхового відшкодування в сумі 130 360,84 грн, з урахуванням Висновку експерта №13 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 18 січня 2025 року.

ТДВ СГ «Оберіг» листом від 17.02.2025 за №1702-06 повідомило позивачку про те, що страхова справа знаходиться на стадії врегулювання, суму страхового відшкодування не затверджено, рішення по страховій справі не прийнято, оскільки такий строк ще не настав.

31 грудня 2024 року Національний Банк України ухвалив рішення про застосування до ТДВ «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії. 03 січня 2025 року на загальних зборах МТСБУ прийнято рішення про виключення ТДВ «СГ «Оберіг» з членів МТСБУ та погоджено механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за чинними полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фонді Бюро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 квітня 2025 року у справі №910/850/25 вирішено ліквідувати Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», призначено ліквідатором зазначеного товариства арбітражного керуючого.

14 квітня 2025 року тимчасовим адміністратором ТДВ «СК «Оберіг» на адресу МТСБУ подано заяву за №45 для забезпечення гарантійної функції МТСБУ за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та подано реєстри у тому числі потерпілої ОСОБА_2 .

Наказом МТСБУ від 28 травня 2025 року №3.1/1705 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » прийнято рішення про сплату ОСОБА_2 119 938,88 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з пояснення МТСБУ щодо позову (т.1, а.с.207), виплату вказаної суми МТСБУ провело на підставі висновку експерта ОСОБА_4 №13 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 18 січня 2025 року. При визначенні розміру страхової виплати МТСБУ взяло до уваги вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу 130 360 грн. Оскільки позивачка не надала доказів фактичного проведення ремонту, тому було проведено виплату після відрахування 20% ПДВ на запасні частини та необхідні для ремонту складові.

29 травня 2025 року на картковий рахунок позивачки ОСОБА_2 МТСБУ перерахувало119 938, 88 грн страхового відшкодування.

Як вбачається із змісту консультативного висновку невролога ТОВ «Окфорд Медікал Тернопіль» від 17 грудня 2024 року, ОСОБА_2 звернулась до спеціаліста із скаргами на головні болі, нудоту, запаморочення, тривожність, які виникли у неї після ДТП 16.12.2024, діагностовано закриту черепно-мозкову травму із стійким цефалічним синдромом, гостра реакція на стрес та рекомендовано: медичні препарати: «спазмалгон», «магнію сульфат», «брегсін», «мілрікс», «асцитам», «кветіксол», повтороний огляд по необхідності. Згідно чеку ТОВ «Оксфорд медікал Тернопіль» від 17 грудня 2024 вартість консультації, яку сплачено ОСОБА_2 , становить 620 грн.

З консультативного висновку невролога ТОВ «Окфорд Медікал Тернопіль» від 09 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 звернулась повторно із скаргами на головні болі, нудоту, запаморочення, порушення сну, тривожність, відчуття різкої загальної слабкості, болі в шийному відділі хребта, обмеження активних рухів в шийному відділ хребта, які виникли у неї після ДТП 16.12.2024 року. Зазначеним спеціалістом діагностовано: закриту черепно-мозкову травму (16.12.2024) із стійким цефалічним синдромом, гостра реакція на стрес (16.12.2024), гостра п/травматична та в/г цервікалгія справа, мязево-тонічна форма з больовим синдромом, стато-динамічними розладами, та рекомендовано: медичні препарати: МРТ ГМ+судинний режим, МРТ шийного відділу хребта, рентгенограму шийного відділу хребта з функціональними пробами в боковій проекції, консультація нейрохірурга, ортопеда-травматолога, психіатра, агнесті, депріліум. Згідно чеку ТОВ «Оксфорд медікал Тернопіль» від 09 січня 2025 за консультацію вказаного лікаря сплачено 620 грн.

Згідно рецептів від 09 січня 2025 року лікарем неврологом ТОВ «Окфорд Медікал Тернопіль» виписано вказані медичні препарати.

Крім цього, 09 січня 2025 року лікарем вказаного лікувального закладу видано ОСОБА_2 направлення на обстеження в кабінет МРТ, а також на КТ-обстеження.

Згідно розрахункових чеків від 09 січня 2025 року та 07 лютого 2025 року ОСОБА_2 сплачено за медичні препарати згідно вказаних призначень лікаря кошти на суми 433 грн та 1025 грн.

Згідно фіскальних чеків від 09.01.2025, ОСОБА_2 згідно призначень лікаря сплачено за: обстеження 785 грн, друк на плівку 200 грн, МРТ голови + МРТ шийного відділу хребта 3700 грн, ангіографію 500 грн.

ОСОБА_2 за рекомендацією лікаря ТОВ «Окфорд медікал Тернопіль» пройдено обстеження у лікаря ортопеда у ТОВ «Ортоклініка» 10 січня 2025 року, що підтверджено складеним ним консультаційним висновком, згідно якого їй рекомендовано комірець на один місяць, препарат «Ксерокам».

Згідно призначень лікаря ОСОБА_2 10 січня 2025 року понесла витрати в сумі 910 грн, що підтверджено фіскальними чеками.

10 січня 2025 року ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Нейроклініка «Меморія» за консультацію лікаря нейрохірурга 1300 грн, також понесено витрати на мед. препарати на загальну суму 1205,80 грн.

Підсумовуючи вище, вартість понесених позивачкою витрат на обстеження та лікування внаслідок отриманої у даній ДТП травми згідно призначень лікаря складає 11299,0 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Відповідно до ч. 1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уразі настання страхового випадку страховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди,чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України).

База оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. 188 ст. 192 ПКУ.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок ДТП позивачу як законному володільцю автомобіля Toyota Cоrolla, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок пошкодження транспортного засобу завдано матеріальної шкоди та той факт, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (винуватця ДТП) була застрахована в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ".

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи.

На підтвердження розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди позивачкою наданий висновок експерта Говери О.Я. № 13 від 18 січня 2025 року, яким визначений розмір відновлювального ремонту автомобіля Toyota Cоrolla, д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 176026 грн 54 коп, в тому числі вартість ремонтних робіт 35 075 грн (без урахування ПДВ), вартість використаних при ремонті матеріалів у сумі 34 522 грн (з врахуванням ПДВ) та вартість нових складових, які підлягають заміні під час ремонту 106 075 грн. 95 коп ( з урахуванням ПДВ).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22, за конкретних обставин, коли фактичне здійснення ремонту автомобіля та понесення позивачем витрат зі сплатою ПДВ не відбулось, позивач обгрунтовує розмір шкоди вартістю відновлювального ремонту, необхідного для відновлення пошкодженого автомобіля, що узгоджується з положеннями ст.22, 1192 ЦК України. Разом з тим, оскільки виконавець послуг з ремонту автомобіля може бути як платником ПДВ, так і не бути платником ПДВ, з достовірністю підтвердженим на даний час розміром матеріальної шкоди буде вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ на складові та матеріали.

В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження як факту оплати проведеного позивачкою ремонту, так і того факту, що платник послуг, який буде проводити ремонт автомобіля позивачки, є платником ПДВ, а тому відсутні підстави для відшкодування позивачці вартості складових та матеріалів з врахуванням ПДВ.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який входить в ціну товарів (робіт, послуг). Ставка ПДВ законом встановлена в розмірі 20%.

Таким чином, відшкодуванню позивачці підлягає вартість ремонту, визначеного експертним висновком, за мінусом 20% ПДВ на складові, які підлягають заміні (108 197, 47 грн — 20%) та малоцінні деталі (2 121, 52 грн — 20%).

Відтак, сума матеріального збитку без врахування ПДВ становить 157 993 грн 63 коп. (35075 грн вартість робіт + 34522 грн вартість матеріалів без ПДВ на малоцінні деталі + 88396 грн 63 коп вартість складників, які підлягають заміні, без ПДВ).

Належна до виплати позивачці страхова сума 119 938,00 грн розрахована МТСБУ вірно, на підставі висновку експерта Говери О.Я. № 13 від 18 січня 2025 року, з врахуванням коефіцієнта зносу автомобіля та за вирахуванням ПДВ 20% на складові, що підлягають заміні та малоцінні деталі.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що страховик (МТСБУ в даному випадку) належно та в повному розмірі виконав взяті на себе зобов`язання, виплативши позивачці страхове відшкодування у сумі 119 938 грн 88 коп, а також суд вірно поклав обов”язок щодо виплати різниці між страховим відшкодуванням та реальною вартістю ремонту на винну особу ОСОБА_3 .

При обрахунку суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 як матеріальної шкоди, яка не підлягає відшкодуванню страховиком, суд виходив з наступного розрахунку: 176026,54 грн (сума матеріального збитку з ПДВ без коефіцієнту зносу) - 119938,88 грн (розмір страхового відшкодування страховиком) = 56087,66 грн; оскільки позивачка заявляла вимогу про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 45665,70 грн, тому суд виходив із заявлених позивачкою вимог.

Проте, зазначений розрахунок є помилковим, так як відсутні підстави для виплати позивачці вартості ремонту з врахуванням ПДВ на запасні частини, які підлягають заміні.

Сума матеріального збитку без врахування ПДВ на запасні частини, які підлягають заміні, становить 157 993 грн 63 коп, а тому ОСОБА_5 як винна у ДТП особа зобов”язаний відшкодувати позивачці різницю між зазначеною сумою матеріального збитку та отриманим позивачкою страховим відшкодуванням, що складає 38 054, 75 грн (157993, 63 грн — 119938, 88 грн).

А тому рішення в частині визначення суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 , слід змінити, зменшивши суму стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_5 на користь позивачки з 45 665,70 грн до 38 054, 75 грн.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо відсутності в нього обов`язку відшкодування суми матеріальних збитків, з огляду на те, що така сума покривається страховим лімітом, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності, обов`язок відшкодування шкоди покладається безпосередньо на особу, яка її завдала (ст.1166 ЦК України). Наявність договору страхування не звільняє таку особу від відповідальності перед потерпілим, а лише передбачає можливість часткового або повного покриття шкоди страховиком у межах визначеного страхового ліміту.

Страховий ліміт є граничним розміром відповідальності страховика, а не межею відповідальності заподіювача шкоди. У разі, якщо фактичний розмір збитків перевищує суму страхового відшкодування або якщо з будь-яких підстав страхове відшкодування не покриває шкоду в повному обсязі, різниця підлягає відшкодуванню безпосередньо винною особою (ст. 1194 ЦК України).

Відповідно до ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

За таких обставин, страховик відшкодовує витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу лише з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля в межах страхового ліміту. Інші витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом, несе винна особа на підставі загальних засад цивільно-правової відповідальності.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо незгоди із рішенням суду в частині стягнення з нього моральної шкоди колегія суддів оцінює критично, оскільки моральна шкода за своєю природою не зводиться виключно до матеріально вимірюваних наслідків чи документально підтверджених витрат. Вона може полягати у душевних стражданнях, переживаннях, пов`язаних із пошкодженням майна, порушенням звичного способу життя, вимушеними незручностями тощо.

При цьому обов`язок доказування не передбачає надання виключно документальних підтверджень таких обставин, оскільки моральні страждання є нематеріальною категорією та можуть підтверджуватися сукупністю доказів, у тому числі поясненнями сторін, характером правопорушення та його наслідками.

Позивачка зазнала фізичного болю та страждань у зв”язку з отриманою у ДТП травмою та ушкодженням здоров”я, а також факт пошкодження транспортного засобу об`єктивно спричиняє для власника незручності, необхідність організації ремонту, зміни звичного способу пересування, що саме по собі є втручанням у звичний ритм життя та може викликати моральні переживання.

Доводи апеляційної скарги ДТВ "СГ "ОБЕРІГ" про те, що вони не є належними відповідачами у справі у зв`язку з виключенням страховика з МТСБУ, перебуванням у процедурі ліквідації та нібито переходом усіх зобов`язань до МТСБУ, є необґрунтованими з огляду на таке.

Факт виключення страховика з МТСБУ та початок процедури ліквідації не припиняє його зобов`язань за укладеними договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ). Такий страховик залишається суб`єктом відповідальності за раніше укладеними договорами до моменту належного виконання зобов`язань або їх припинення у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіді №2566881 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" перебуває в стані припинення. Дата запису в реєстрі - 20 травня 2025 року, підстава - внесення відомостей щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, строк заявлення вимог до 20 листопада 2025 року.

МТСБУ має зобов`язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ.

У випадку припинення членства страховика у МТСБУ у зв`язку з банкрутством чи ліквідацією МТСБУ зобов`язано здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів всіх укладених договорів ОСЦВ у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат.

До подібних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №201/16373/16-ц.

Отже, у випадку анулювання ліцензій та розпочатої процедури ліквідації, припинення його членства у МТСБУ не звільняє страховика - ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" від обов`язку виконати свої зобов`язання згідно з укладеним до втрати ліцензії договором ОСЦПВ. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що відносно страховика ухвалою суду порушено провадження про банкруцтво та визнано її банкрутом з затвердженням ліквідаційного балансу та/або відомостей, що страховик виключений з Державного реєстру юридичних осіб.

В межах даної справи МТСБУ здійснило страхове відшкодування позивачці ОСОБА_2 на підставі переданого до них страховиком реєстру №45 від 14 квітня 2025 року, щодо заяв про відшкодування шкоди, завданої майну для забезпечення страхових виплат.

За таких обставин страховик ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" несе обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої здоров`ю потерпілому внаслідок ДТП та є належним відповідачем в даній справі.

Доводи апеляційної скарги ДТВ "СГ "ОБЕРІГ" щодо недоведення причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та понесених позивачкою витрат на лікування колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.

Причинно-наслідковий зв`язок встановлюється не ізольовано за окремими медичними документами, а на підставі їх комплексної оцінки у взаємозв`язку з обставинами ДТП. Якщо тілесні ушкодження були зафіксовані невдовзі після пригоди, а позивач звернувся за медичною допомогою у розумний строк після ДТП, це саме по собі є вагомим доказом їх травматичного походження.

Посилання на «нетравматичний характер» окремих захворювань не виключає їх зв`язку з ДТП, оскільки дорожньо-транспортна пригода могла виступити пусковим механізмом, спричинити загострення наявних станів або викликати ускладнення. Не потребує доказування, що ушкодження мали виключно травматичний характер — достатнім є доведення того, що вони настали або загострилися внаслідок протиправної події.

Згідно наявних в матеріалах справи медичних виписок вбачається, що позивачка звернулась до лікаря-невролога ТОВ "Оксфорд Медікал" Тернопіль 17 грудня 2024 року з скаргами на головні болі у тім`яній ділянці, запамороченням, безсонням та серцебиттям. Звернення - первинне. Надано рекомендації по медичних препаратах. Крім того позивачка зверталась до лікаря - невролога повторно.

Як вбачається з консультативних висновків лікарів, звернення позивачки було обумовлене станом здоров`я, що пов”язано з ДТП 16 грудня 2024 року.

Крім консультацій лікаря-невролога позивачкою ОСОБА_2 здійснювались дообстеження (МРТ голови та шийного відділу) за рекомендацією лікаря та придбавались медикаменти згідно лікарських призначень. На підтвердження понесених нею витрат до консультативних висновків лікарів та висновків за результатами проведених обстежень позивачкою долучено квитанції та фіскальні чеки з ТОВ "Оксфорд Медікал Тернопіль", аптечних пунктів та інших установ.

За таких обставин, посилання відповідача стосовно відсутності причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та лікування позивачки є необґрунтованими, оскільки наявні у справі медичні документи, відомості про обставини ДТП та динаміку стану здоров`я позивачки у своїй сукупності підтверджують наявність причинно-наслідкового зв`язку між ДТП і заподіяною шкодою здоров`ю.

Щодо судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір.

У зв`язку зі зміною рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року в частині розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , пропорційно слід зменшити розмір судових витрат, стягнутих з нього, а саме розмір судового збору за подання позовної заяви — зменшити з 605 грн до 522 грн.

Підстави для зменшення судового збору за подання позовної заяви, що стягнуто судом першої інстанції з ДТВ "СГ "ОБЕРІГ" відсутні, так як апеляційним судом не змінювалося рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої з ДТВ "СГ "ОБЕРІГ" матеріальної та моральної шкодм на користь ОСОБА_2 .

Стягнення витрат за проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивачкою ОСОБА_2 понесені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження (висновок експерта № 13 від 18 січня 2025 року, підготовлений для подання в суд) у сумі 4700 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4109207583.1 від 04 січня 2025 року.

Суд першої інстанції стягнув вказані витрати в повному розмірі виключно з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ", з чим останнє не погоджується та в апеляційній скарзі просить скасувати рішення в цій частині щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів вважає частково обгрунтованими доводи апеляційної скарги з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" в цій частині, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі і витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред”явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задоволені частково та стягнуті частково з ОСОБА_3 , а вимоги до ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" про стягнення матеріальної шкоди у зв”язку з пошкодженням в ДТП транспортного засобу ОСОБА_2 не підтримувала у первісно заявленому розмірі унаслідок виплати їй страхового відшкодування після пред”явлення позову, тому понесені позивачкою витрати на проведення експертизи слід розподілити між відповідачами ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" та ОСОБА_3 , відповідно до розміру задоволених позовних вимог, та стягнути вказані витрати стягнути на користь ОСОБА_2 : з ОСОБА_3 1 128 грн, з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" — 3572 грн.

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" 4700 грн. вартості проведеної транспортно- товарознавчої експертизи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат). Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору або шляхом оскарження додаткового судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Таким чином додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Вказане кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18.

Судом першої інстанції додатковим судовим рішенням від 14 січня 2026 року вірно здійснено розподіл витрат на правничу допомогу. ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь 14 тис грн витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. Суд з врахуванням клопотань відповідача щодо необгрунтованості заявленої суми зменшив розмір таких витрат та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог розподілив їх між відповідачами ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" та ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині та не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що стягнуті з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ".

Однак, враховуючи, що апеляційним судом змінено рішення в частині розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , тому слід змінити додаткове рішення від 14 січня 2026 року та зменшити розмір стягнутих витрат на правничу допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 4131 грн до 3441, 12 грн.

Щодо вимоги третьої особи МТСБУ про стягнення витрат на правову допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представником третьої особи МТСБУ адвокатом Висоцькою Х.О. заявлено вимогу про стягнення судових витрат у розмірі 500 грн.

На підтвердження судових витрат, понесених за апеляційний розгляд справи, представником МТСБУ адвокатом Висоцькою Х.О. надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000405, довіреність МТСБУ від 16 грудня 2025 року №4-01/449.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Особливості розподілу судових витрат, понесених третіми особами під час розгляду цивільної справи, визначено частиною 12 статті 141 ЦПК України.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Отже, зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Таким чином, понесені третьою особою судові витрати мають відшкодовуватися у тому ж порядку, у якому відшкодовуються судові витрати сторони у справі, на боці якої виступала третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлений позов.

З матеріалів справи, зокрема із наданих суду письмових пояснень вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України заперечувало проти задоволення позову та підтримувало позицію відповідача вказавши, що зобов`язання ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" по відшкодуванню шкоди виконані МТСБУ в повному обсязі, відповідно такі зобов`язання на підставі ч.1 ст.599 ЦК України припинились їх належним виконанням.

Оскільки апеляційна скарга ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" не підлягає до задоволення, а МТСБУ є третьою особою на стороні відповідача - страховика, враховуючи вимоги частини 2 пункту 1, частини 12 статті 141 ЦПК України, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на користь третьої особи.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року — змінити:

зменшивши суму стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 45 665 грн (сорок п”ять тисяч шістсот шістдесят п”ять грн) до 38054 (тридцять вісім тисяч п`ятдесят чотири) грн 75 коп;

зменшивши суму стягнутої з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" на користь ОСОБА_2 вартості проведеної транспортно-товарознавчої експертизи з 4700 грн до 3572 грн.

Доповнити абзац третій резолютивної частини Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року вказівкою про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1128 грн вартості проведеної транспортно-товарознавчої експертизи.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Додаткове Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року змінити, зменшити розмір стягнутих витрат на правничу допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 4131 грн до 3441, 12 грн.

В решті додаткове Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року залишити без змін.

В задоволенні заяви Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Постанову апеляційного суду складено 13 квітня 2026 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді Гірський Б.О.

Костів О.З.