Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №607/1159/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1159/26Головуючий у 1-й інстанції Царук І.М.

Провадження № 33/817/170/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - ст.124, 122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 р. м.Тернопіль

Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Матвіяса А.Б.,

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Матвіяса А.Б., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як визнав суд, 11.01.2026 року о 05 год. 35 хв. в м. Тернополі по вул. Чернівецька, 64 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки та моделі “Hyundai Sonata”, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним до дорожньої обстановки, відволікся від керування, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки “Renault”, номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу пошкодив припаркований поряд транспортний засіб марки та моделі “Volkswagen Golf”, номерний знак НОМЕР_3 , в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3. б), 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КупАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Матвіяс А.Б. вважає, що суд першої інстанції неправильно дослідив докази з точки зору їх допустимості і тому дійшов неправильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , а також не дав оцінки процесуальним порушенням, допущеним при складанні протоколу протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що обидва протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 направлені до Тернопільського міськрайонного суду як одна справа без прийняття рішення про об`єднання справ, а судом присвоєний єдиний унікальний номер судової справи та проведений автоматизований розподіл, хоча, на переконання апелянта, суд повинен був повернути таку справу для усунення недоліків.

На переконання апелянта, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є недоведена, оскільки докази надані поліцейськими, не доводять всіх елементів складів інкримінованих правопорушень.

Стверджує, що через погодну умови ОСОБА_1 не відчував бокового зіткнення з іншим транспортним засобом, а тому не знав про пошкодження автомобіля та не усвідомлював, що став учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначає, що поведінка ОСОБА_1 як водія у вказаній ситуації свідчить про відсутність умислу на залишення місця ДТП.

Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 03.03.2026 року відносно ОСОБА_1 , а провадження в справі відносно нього за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

До початку апеляційного розгляду сторона захисту подала зміни до апеляційної скарги і вважаючи, що було порушено автоматизований розподіл судових справ між суддями Тернопільського міськрайонного суду, просить скасувати постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та повернути для дооформлення складені відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення.

Заслухавши апелянта - захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Матвіяса А.Б., який, з урахуванням змін поданих ним до апеляційної скарги, просить скасувати оскаржувану ним постанову Тернопільського міськрайонний суду Тернопільської області від 03.03.2026 р. та повернути протоколи, які складені відносно ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП до управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для дооформлення; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався вказаних положень закону.

Так, відповідно до п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно пункту 13.1. Правил дорожнього руху України передбачає, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.10 а ПДР в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП визначена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Висновок суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 б, 2.10 а, 13.1 ПДР та наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1563895 від 11 січня 2026 року та серії ЕПР1 №563919 від 11 січня 2026 року, які були предметом розгляду суду першої інстанції, 11.01.2026 року о 05 год. 35 хв. В м. Тернополі по вул. Чернівецька, 64 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки та моделі “Hyundai Sonata”, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним до дорожньої обстановки, відволікся від керування, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки “Renault”, номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу пошкодив припаркований поряд транспортний засіб марки та моделі “Volkswagen Golf”, номерний знак НОМЕР_3 , в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3. б), 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КупАП.

Відомості, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення об`єктивно підтверджені іншими дозами у справі, проаналізувавши які, місцевий суд дав їм належну правову оцінку, зокрема:

- матеріалами відеофіксації;

- схемою місця ДТП, яка сталася 27.11.2025 року о 17 год. 58 хв. на вул. М.Вербицького, 2А, м. Тернопіль;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.01.2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 130 КупАП;

- рапортом інспектора від 11.01.2026 року;

- даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №563895 та ЕПР1 №563919 від 11.01.2026 року;

Так, із схеми місця ДТП від 11.01.2026р. вбачається, що на ній графічно зображені та зафіксовані об`єкти на місці дорожньо-транспортної пригоди, технічні дані транспортних засобів “Hyndai Sonata”, номерний знак НОМЕР_1 , “Renault Logan”, номерний знак НОМЕР_2 та “Volkswagen Golf”, номерний знак НОМЕР_4 , з переліком їх видимих (зовнішніх) пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, а також інші відомості, які необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відомості внесені до схеми ДТП у свою чергу відповідають іншим доказам, долучених до матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні, як місцевого, так і апеляційного суду.

Крім цього, апеляційним судом дослідженні матеріали відеофіксації з камери зовнішнього спостереження, які долучені до матеріалів справи, аналіз яких дає підстави для висновку, що місцевим судом правильно встановлені обставини події, відомості про яку зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, з відеозапису вбачається, що водій автомобіля Hyundai Sonata», не дотримався безпечного інтервалу та дистанції внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки “Renault”, який у свою чергу пошкодив припаркований поруч транспортний засіб марки “Volkswagen Golf”, номерний знак НОМЕР_4 .

Після зазначеного контакту водій автомобіля “Hyundai Sonata” вийшов з автомобіля та, оглянувши заподіяні пошкодження транспортних засобів, свідомо покинув місце ДТП, а тому твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не мав наміру залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не усвідомлював факту зіткнення з іншим транспортним засобом є необґрунтованими.

Зазначені обставини об`єктивно свідчать про усвідомлення ОСОБА_1 факту настання дорожньо-транспортної пригоди, а також, після візуального огляду спричинених механічних пошкоджень транспортних засобів, умисне залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог п.2.10 ПДР України.

Виходячи з обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, вважаю, що недотримання ОСОБА_1 вищенаведених вимог Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку з виникнення ДТП, що й було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, дослідивши наведені вище докази, та надавши їм належну юридичну оцінку, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3 б, 2.10 а, 13.1 ПДР, що призвело до пошкодження транспортного засобу потерпілого, а також залишення місце події, що свідчить про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень та правильності кваліфікації його дій за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, за яким було складено протоколи про адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про скасування постанови суду з тих мотивів, що обидва протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були безпідставно направлені поліцейськими до суду як одна справа і внаслідок цього було порушено автоматизований розподіл судових справ між суддями Тернопільського міськрайонного суду, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки вказана обставина, виходячи з положень КУпАП, не свідчить про наявність процесуального порушення, яке б мало своїм наслідком скасування по суті правильного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене вважаю, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Матвіяса А.Б. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя