Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №334/1901/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 10.04.2026

Справа № 334/1901/26

Провадження № 3/334/698/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення

установив:

26.02.2026 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601067, згідно якого 26.02.2026 року о 07:45 год. в м. Запоріжжя на вул. Каширське шосе, 1 км, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Vito 109 CDI», державний номер НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги у русі автомобілю, що рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ford f150» державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого автомобіль «Ford f150» продовжив неконтрольований рух за здійснив зіткнення з електропорою. В результаті ДТП електроопора отримала механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП), а саме пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у передбаченому ч. 1 ст. 139 КУпАП правопорушенні не визнав та пояснив, що скоїв наїзд на електроопору в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась не з його вини, а в результаті зіткнення з автомобілем «Mercedes Benz Vito», яке спричинило некерований рух його автомобіля.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що склав протокол за ч. 1 ст. 139 КУпАП відносно ОСОБА_1 , оскільки саме його автомобілем було пошкоджено електроопору, при цьому вказав, що пошкодження опори відбулось у зв`язку із порушенням іншим учасником ДТП ОСОБА_2 правил дорожнього руху, яке спричинило зіткнення та некерований рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом – Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Враховуючи викладене, суд не може самостійно збирати докази для розгляду справи про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.139 КУпАП, зокрема він обвинувачується у вчиненні умисних дій, спрямованих на пошкодження дорожньої споруди (електроопори), при цьому вказаний факт спростовується самим протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями поліцейського. Зокрема, згідно із протоколом, пошкодження електроопори сталося після ненадання ОСОБА_2 (іншим учасником ДТП) переваги у русі при перестроюванні автомобілю «Ford f150» державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який в результаті зіткнення втратив керованість та продовжив рух в електроопору. Даний факт також підтвердив і поліцейський ОСОБА_3 .

При цьому, судом не встановлено фактів, які б свідчили про вчинення водієм ОСОБА_1 будь-яких інших протиправних дій, не пов`язаних з порушенням Правил дорожнього руху України, що виразилися в умисному пошкодженні дорожньої споруди (електроопори) з метою заподіяння матеріальної шкоди власнику вказаного майна.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя

постановив:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.139 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін