Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №309/963/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/963/26

Провадження № 3/309/241/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Довжанин М.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Хуст Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента,

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2026 року начальником групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 339886 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1ч.1 КУпАП, згідно якого: 02 березня 2026 року о 12 год. 40 хв. Прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у складі ГМО, спільно з прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», посилений БПЛА, в межах контрольованого прикордонного району на залізничній станції в н.п. Хуст (територія Хустської міської громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 169 прикордонного знаку на відстані 7,5 км до Державного кордону України, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України та своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП та розгляд справи у його відсутності.

Суд постановив провести розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 ч.1 КУпАП за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, із клопотання ОСОБА_1 про закриття адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 приїхав у м.Хуст додому, оскільки останній проживає у даному місті. Перетнути державний кордон поза пунктами пропуску наміру не мав. ОСОБА_1 також зазначив, що суду не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.1 КУпАП – спроба незаконного перетину державного кордону України з Румунією поза пунктом пропуску через державний кордон України.

Суд вважає наявні в матеріалах справи докази недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справі про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи /постанова ВС/КАС від 08.07.20 р. у справі №463/1352/16-а.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 339886 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП не підтверджує намір ОСОБА_1 перетнути Державний кордон поза пунктами пропуску, за 7,5 км від Державного кордону і складений всупереч встановлених обставин відвідин м. Хуста гр. ОСОБА_1 .

Суд вважає зазначений протокол неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону, не додано схему із зазначенням цих координат з прив`язкою до місцевості, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування відділу прикордонної служби, маршрут руху особи та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та можливий умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину, до протоколу не додано.

З протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.

Сам факт виявлення ОСОБА_1 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в межах контрольованого прикордонного району на залізничній станції в м.Хуст на напрямку 169 прикордонного знаку на відстані 7,5 км до державного кордону України, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, який склав протокол щодо ОСОБА_1 , не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення останнім дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази.

Суд критично оцінює додані до протоколу матеріали в якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки такі суперечать змісту протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням ОСОБА_1 , не підтверджують наявності у нього умислу на незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі суд також зазначає, що відповідно до положень КУпАП вжиття заходів зі встановлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення цієї категорії, складання протоколів про адміністративні правопорушення; з`ясування обставин, за яких вчинено правопорушення, вилучення речей та документів, покладається на посадових осіб органів Державної прикордонної служби України (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП); відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і що саме на відповідних посадових осіб органів Державної прикордонної служби України покладено доведення винуватості особи у вчиненні цього правопорушення з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів, і вважає, що можливості усунення вищевказаних порушень нормативно-правових актів при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу, збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення вичерпані.

Суд враховує принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; а також те, що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у вчиненні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб`єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Аміністративну справу про адміністративне правопорушення правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП – закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.