Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №542/231/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/231/23 Номер провадження 11-кп/814/446/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022170480000250 за апеляційною скаргою прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.03.2023,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 5 років.

Початок строку покарання вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна, речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

18.11.2022 близько 22 год. ОСОБА_7 , у темний час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом «Дніпро-11», державний номерний знак НОМЕР_1 , з пасажиром у колясці ОСОБА_9 , рухаючись асфальтованою дорогою по вулиці Ревазівській в селі Пологи-Низ Полтавського району в напрямку села Руденківка на відстані 26,6 м від електроопори №89-9, яка знаходиться по вулиці Ревазівській в межах села Пологи-Низ Полтавського району Полтавської області, порушивши вимоги п.12.1. Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожні умови і дорожню обстановку, різко змінив напрямок руху та виїхав за межі проїжджої частини, у зв`язку з чим допустив зіткнення з електроопорою, у результаті чого пасажир мотоциклу ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 5 років.

Вважає, що місцевий суд при призначені покарання обвинуваченому неправильно врахував обставинами, що пом?якшує покарання активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та повне відшкодування шкоди, а тому призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України, що суперечить вимогам закону.

Також місцевий суд не врахував, що обвинувачений вчинив діяння, маючи невеликий стаж водія та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, а навпаки зазначив, що дії обвинуваченого є необережними, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Крім того, місцевий суд не врахував суспільну небезпечність вчиненого правопорушення.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку його апеляційної скарги, обвинуваченого, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, ніким із учасників провадження не оспорюється, докази стосовно фактичних обставин кримінального провадження місцевим судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст.ст. 50, 65 КК України та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню доньку 2022 року народження, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває; наявність обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення ДТП, повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, та відсутність обставин, що його обтяжують, думку потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого та просив призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч доводам прокурора, правильно врахував обставини, що пом`якшують покарання – надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення ДТП, повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 та наявною у матеріалах справи заявою потерпілого (Т. 1 а.с. 16).

Також необхідно зазначити, що сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі. Тому, враховуючи, що ОСОБА_7 повідомив про всі обставини вчиненого протиправного діяння, сприяв у виявленні причин та підстав злочину, розповів про свою поведінку до та після вчиненої ДТП, тому всупереч апеляційним доводам прокурора, місцевий суд правильно врахував обставину, що пом`якшує покарання – сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім визначених законом випадків призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Врахувавши обставини, що пом`якшують призначене обвинуваченому покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому протиправному діянні, не залишив місця ДТП та намагався надати першу медичну допомогу потерпілому, викликав швидку, просив вибачення у потерпілого та повністю відшкодував завдану йому злочином шкоду, добросовісно виконував процесуальні обов`язки під час досудового розслідування та судового розгляду, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію обвинуваченого, який не має претензій до ОСОБА_7 та просив не позбавляти його волі, та те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції відповідної статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинення ним кримінального правопорушення, буде явно недоцільним.

Проте доводи прокурора щодо невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості, є слушними.

Так місцевий суд при призначенні покарання ОСОБА_7 не врахував, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп`яніння, не працює, та досудову доповідь Новосанжарського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, відповідно до якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середнім.

Також, колегія суддів враховує, що ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20.06.2023, якою вирок місцевого суду залишено без змін, скасовано постановою Верховного Суду від 05.03.2024, у якій зазначено, що призначене ОСОБА_7 основне покарання, у виді громадських робіт не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді.

З огляду на вказане, призначене місцевим судом ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт є явно несправедливим внаслідок м`якості.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що обвинуваченому необхідно призначити основне покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі, що відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З урахуванням викладеного, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням в цій частині нового вироку, а апеляційна скарга прокурора – задоволенню частково.

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.03.2023, щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту прибуття ОСОБА_7 до місця відбування покарання.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4