Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №760/2002/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/11753/26

В справі 760/2002/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 квітня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивача - ОСОБА_1 ,

представника Відповідача-1 - Тригуба А.Ю.,

представника Відповідача-2 - Пустовіта О.Ю.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» про відшкодування шкоди.

ІІ. Описова частина

У січні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» про стягнення збитків у розмірі 100.560,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовував наступним.

Зазначав, що на праві приватної власності йому належить автомобіль марки ВАЗ 111930, державний номерний знак НОМЕР_1 .

03.10.2022 близько 18 години 00 хвилин на підставі усної домовленості зазначений автомобіль було передано для проведення ремонту Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 , який здійснює господарську діяльність у гаражному боксі № НОМЕР_2 , обладнаному під станцію технічного обслуговування, розташованому на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня, близько 21 години 39 хвилин, у зазначеному гаражному боксі сталася пожежа, внаслідок якої належний Позивачу автомобіль отримав термічні пошкодження. Розмір завданих збитків, згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку №1310(1) від 13.10.2022, складеним Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , становить 100.560,00 грн.

Обґрунтовуючи причину виникнення пожежі, Позивач посилався на Висновок № 86/22 комплексного експертного пожежно-технічного та автотехнічного дослідження від 13.12.2022, складений судовим експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Саріоглом Д.П. на підставі звернення ОСОБА_4 . Згідно з цим Висновком осередок пожежі знаходився на правій стіні гаражного боксу над робочим столом у місці розташування лінійного світлодіодного світильника, приєднаного до електричного проводу електропроводки, ввімкненого в розетку за шафою; процес первинного горіння розпочався на ізоляції проводу в місці електричного приєднання зазначеного світильника до проводу електропроводки; причиною виникнення пожежі стало неякісне приєднання струмоведучих жил живлячого проводу способом простого згину однодротових жил, що призвело до утворення великих перехідних опорів і займання ізоляції; автомобіль Позивача до виникнення пожежі непричетний.

Посилаючись на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, Позивач просив суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на свою користь 100.560,00 грн завданих збитків, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.02.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 до участі у справі в якості Позивача як правонаступника залучено його дружину - ОСОБА_2 .

23.06.2023 до суду надійшов відзив Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

У відзиві Відповідач-1 визнав наступні факти:

-використання гаражного боксу по АДРЕСА_1 для технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів;

-звернення до нього 03.10.2022 близько 18 години для діагностування причин несправності автомобіля ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 ;

-встановлення ймовірної несправності електрообладнання зазначеного автомобіля, а саме того, що не запускався двигун;

-факт пожежі, яка сталася в автомобілі 03.10.2022 близько 21 години під час його стоянки у вказаному гаражному боксі;

-факт встановлення службовими особами ДСНС причини виникнення пожежі, яка згідно зі Звітом про причину виникнення пожежі від 05.10.2022 та Технічним висновком № 18 сталася внаслідок аварійних режимів роботи електромережі в моторному відсіку автомобіля.

Разом з тим Відповідач-1 заперечував наступні обставини:

-перебування електромережі гаражного боксу, де виникла пожежа, під напругою в момент загорання;

-виникнення осередку пожежі на правій стіні гаражного боксу над робочим столом у місці розташування лінійного світлодіодного світильника;

-неякісне приєднання струмоведучих жил живлячого проводу лінійного світлодіодного світильника.

Відповідач-1 зазначав, що 03.10.2022 близько 18 години 00 хвилин до нього на станцію технічного обслуговування на легковому автомобілі ВАЗ 111930, належному ОСОБА_6 , звернувся громадянин ОСОБА_7 , який повідомив, що автомобіль не заводиться. За зовнішніми ознаками працівниками станції технічного обслуговування було попередньо встановлено ймовірну несправність іммобілайзера, у зв`язку з чим було прийнято рішення розпочати ремонт наступного робочого дня. Після цього автомобіль закотили в гараж. Відповідач-1 знеструмив приміщення та вхідні ворота закрив на замок. Жодних ремонтних робіт щодо автомобіля не проводили. Факт знеструмлення приміщення гаражного боксу, за твердженням Відповідача-1, беззаперечно доводиться станом електричного лічильника, який був встановлений на лівій стіні відносно входу до боксу: внаслідок пожежі корпус лічильника суттєво оплавився, внаслідок чого тумблери автоматичних вимикачів нерухомо зафіксувалися у тому положенні, в якому перебували на час пожежі, а саме в положенні «ВИМКНЕНО».

Відповідач-1 звертав увагу на необґрунтованість Висновку № 86/22 від 13.12.2022, складеного судовим експертом Саріоглом Д.П., зазначивши перелік недоліків, які не дають можливості суду брати його до уваги.

Окрім того, Відповідач-1 вказував на необґрунтованість Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 1310(1) від 13.10.2022, оскільки у ньому не було враховано можливість і вартість відновлювального ремонту автомобіля, а крім того, не обгрунтовано належним чином посилання про його повне знищення.

За наведених підстав Відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю, а також стягнути з Позивача на свою користь понесені судові витрати.

23.06.2023 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-», в якому Відповідач-2 також проти задоволення позовних вимог заперечував.

Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач-2 посилався на те, що 01.02.2022 між ним (як Орендарем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (як Суборендарем ) було укладено договір суборенди № 154, відповідно до якого в строкове платне користування було передано нежитлові приміщення, зокрема бокс АДРЕСА_2 . Згідно з умовами зазначеного договору, як вказує представник ТОВ «Аларіт Оренда-»:

-з моменту передачі приміщення Суборендарю, останній несе усі ризики загибелі, знищення, пошкодження, псування відповідного приміщення, його частин, комунікацій, обладнання та устаткування і несе відповідальність за збитки, спричинені Орендарю через невиконання або неналежне виконання умов договору та встановлених норм (у тому числі правил протипожежної, санітарної та технічної безпеки);

-у разі завдання шкоди третім особам Суборендар несе відповідальність перед ними самостійно та за власний рахунок;

-Орендар не несе відповідальності за збереження майна, що знаходиться в орендованих Суборендарем приміщеннях.

Відповідач-2 також зазначав, що він не приймав від Позивача автомобіль ні на зберігання, ні для виконання робіт, а тому є неналежним відповідачем у справі. За наведених підстав Відповідач-2 просив у задоволенні позову повністю відмовити.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 у справі призначено повторну судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено питання: 1) Де знаходилося місце виникнення первинного горіння на пожежі, яка сталася 03.10.2022 у гаражному боксі по АДРЕСА_2 за участі автомобіля ВАЗ 111930, д/н НОМЕР_1 ? 2) Якою є безпосередня причина виникнення цієї пожежі?

28.10.2024 до суду надійшов Висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024, складений судовим експертом відділу пожежотехнічних досліджень Савчук М.В.

Згідно з Висновком експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024 місцем виникнення первинного горіння на пожежі, яка сталася 03.10.2022 у гаражному боксі по АДРЕСА_2 за участі автомобіля ВАЗ 111930, д/н НОМЕР_1 , було осередок у лівій частині підкапотного простору автомобіля, а саме: в зоні розташування рульового механізму (під лівим склоочисником), з подальшим розповсюдженням горіння до моторного відсіку та зони розміщення паливопроводу, який повністю вигорів і був прокладений зліва під днищем; безпосередньою причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі автомобіля.

У судовому засіданні 13.04.2026 було допитано судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Савчук М.В., яка надала вичерпні пояснення щодо складеного нею Висновку та в повному обсязі його підтримала.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники Відповідача-1 та Відповідача-2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзивах.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши пояснення судового експерта Савчук М.В., дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зі змісту наведених норм матеріального права вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічного правового висновку послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 17.05.2018 у справі № 755/22092/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц та інших.

При цьому за загальним правилом розподілу обов`язку доказування у деліктних правовідносинах потерпілий (позивач) зобов`язаний довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між такою поведінкою і завданою шкодою. Натомість заподіювач шкоди (відповідач) для звільнення від відповідальності повинен довести відсутність своєї вини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 наголосила, що за змістом статті 1192, частини другої статті 22 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 110 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем-1 у зв`язку з передачею автомобіля для проведення ремонту, за своєю правовою природою підпадають під ознаки договору підряду, врегульованого главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 841 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. Однак обов`язок підрядника зберігати надане йому майно не є абсолютним та не покладає на підрядника обов`язку відшкодування будь-якої шкоди незалежно від її причин. Підрядник звільняється від відповідальності за пошкодження майна, якщо доведе, що таке пошкодження сталося внаслідок непереборної сили, внаслідок властивостей самого майна, про які підрядник не знав і не міг знати, або з інших причин, за які він не відповідає.

Крім того, відповідальність підрядника за пошкодження майна замовника в силу положень статей 1166, 841 Цивільного кодексу України настає лише за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, серед яких визначальне значення для вирішення даного спору має встановлення причини виникнення пожежі та наявності (або відсутності) причинного зв`язку між поведінкою Відповідача-1 і виникненням такої пожежі.

Таким чином, центральним питанням, від якого залежить вирішення спору, є встановлення фактичних обставин виникнення пожежі, зокрема, де саме знаходилось місце виникнення первинного горіння та якою була безпосередня причина цієї пожежі.

З метою встановлення зазначених обставин у справі було проведено дві пожежно-технічні експертизи - Висновок № 86/22 комплексного експертного пожежно-технічного та автотехнічного дослідження від 13.12.2022, складений судовим експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Саріоглом Д.П. на підставі звернення ОСОБА_4 , та Висновок експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024, складений судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Савчук М.В. на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 про призначення повторної судової пожежно-технічної експертизи.

Зазначені висновки містять взаємовиключні відповіді на основні питання, що мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до Висновку № 86/22 від 13.12.2022 осередок пожежі знаходився на правій стіні гаражного боксу над робочим столом у місці розташування лінійного світлодіодного світильника, який був приєднаний до електричного проводу електропроводки, ввімкненого в розетку за шафою; причиною виникнення пожежі стало неякісне приєднання струмоведучих жил живлячого проводу лінійного світлодіодного світильника способом простого згину однодротових жил, що призвело до утворення великих перехідних опорів, сильного нагріву струмоведучих жил і займання ізоляції; автомобіль ВАЗ 111930, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до виникнення пожежі непричетний.

Натомість, згідно з Висновком експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024 місцем виникнення первинного горіння є ліва частина підкапотного простору автомобіля, в зоні розташування рульового механізму (під лівим склоочисником), з подальшим розповсюдженням горіння до моторного відсіку та зони розміщення паливопроводу, який повністю вигорів і був прокладений зліва під днищем; безпосередньою причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі автомобіля.

Оцінюючи два наведені висновки експертів у їх сукупності з іншими доказами у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів, суд керується наступним.

По-перше, Висновок експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024 є висновком повторної судової пожежно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 у порядку, передбаченому статтями 103, 107, 113 Цивільного процесуального кодексу України, та проведеної державною спеціалізованою експертною установою - Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Судовий експерт Савчук М.В. має відповідну експертну спеціальність 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки» (свідоцтво № 20070, присвоєне рішенням ЕКК МВС України від 12.08.2024 № 3057), попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, про що зазначено у Висновку.

По-друге, Висновок експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024 складений із застосуванням Методики з теоретичних та практичних основ проведення судових пожежно-технічних експертиз (реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судової експертизи - 10.8.35), розробленої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у 2019 році. Зазначена методика містить чітко сформульовані критерії оцінки результатів експертних досліджень щодо місця розташування осередку пожежі (наявність слідів та ознак, що характеризують осередок пожежі; наявність повної інформації про пожежне навантаження та об`ємно-планувальні особливості об`єкта; відсутність протиріч у матеріалах справи; наявність умов виникнення горіння від пожежонебезпечного фактора; обґрунтоване виключення можливості розташування осередку пожежі в інших місцях) та щодо причини виникнення пожежі (наявність ознак небезпечного процесу; наявність пожежонебезпечних факторів процесу; збігання місця прояву пожежонебезпечного фактора з осередком пожежі; можливість виникнення горіння від встановленого пожежонебезпечного фактора; обґрунтоване встановлення причини виникнення пожежі). За результатами послідовного аналізу за всіма п`ятьма критеріями щодо обох питань судовий експерт ОСОБА_9 дійшла категоричних висновків.

По-третє, при складанні Висновку судовий експерт ОСОБА_9 здійснила безпосередній огляд об`єкта дослідження (гаражного боксу та автомобіля), дослідила надані матеріали цивільної справи в повному обсязі (два томи), фотоматеріали та відеозаписи обстановки на місці події під час пожежі, послідовно дослідила і спростувала альтернативні версії виникнення пожежі (версії про виникнення пожежі внаслідок тертя, внаслідок несправності систем автомобіля з горючими рідинами, внаслідок занесення стороннього джерела запалювання - підпалу), обґрунтувавши причини їх відхилення посиланням на конкретні обставини справи та методичні джерела.

По-четверте, висновки експерта Савчук М.В. узгоджуються з висновками, наведеними у Звіті про причину виникнення пожежі, що мала місце 03.10.2022, від 05.10.2022, складеному заступником начальника відділу запобігання НС та ЗЦЗ Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві підполковником служби цивільного захисту Іськовим С.П., та у Технічному висновку № 18 від 05.10.2022 щодо встановлення причини пожежі, складеному інженером дослідно-випробувальної лабораторії центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_10 Згідно з обома зазначеними документами, складеними компетентними посадовими особами Державної служби України з надзвичайних ситуацій безпосередньо після пожежі за результатами огляду місця події, ймовірною причиною виникнення пожежі є виникнення аварійних режимів роботи електромережі в моторному відсіку автомобіля; осередок пожежі знаходився в передній лівій частині моторного відсіку автомобіля.

Таким чином, Висновок судового експерта Савчук М.В. підтверджує і розвиває ті висновки, які були зроблені уповноваженими службовими особами Державної служби України з надзвичайних ситуацій одразу після пожежі, коли обстановка на місці події ще не була змінена.

По-п`яте, у судовому засіданні 13.04.2026 судовий експерт Савчук М.В. дала вичерпні пояснення щодо складеного нею Висновку, у повному обсязі його підтримала та роз`яснила застосовані методичні підходи. Пояснення експерта у судовому засіданні жодними доказами у справі не спростовані.

Натомість Висновок № 86/22 комплексного експертного пожежно-технічного та автотехнічного дослідження від 13.12.2022, складений судовим експертом Саріоглом Д.П., має суттєві недоліки, які, на думку суду, ставлять під обґрунтований сумнів достовірність його висновків.

Зокрема, суд звертає увагу, що експертне дослідження, покладене в основу Висновку № 86/22, було проведене на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива». У висновку сам судовий експерт Саріогло Д.П. у Висновку зазначає, що підприємцем-орендарем ОСОБА_3 огляд було припинено на прохання останнього, у зв`язку з чим експерту не вдалося визначити, як саме здійснювалось електроживлення гаражного боксу та яку функцію виконував фрагмент електричного проводу, ввімкнений у розетку за шафою, до якого був приєднаний світлодіодний світильник.

На переконання суду, даний факт має визначальне значення для оцінки Висновку № 86/22, оскільки експертом при цьому не було встановлено ключової обставини для його основної версії - а саме, чи перебував у момент виникнення пожежі зазначений світильник та відповідна ділянка електропроводки під напругою. Висновок судового експерта про те, що причиною виникнення пожежі стало виникнення великих перехідних опорів у місцях з`єднання струмоведучих жил, що призвело до сильного нагріву струмоведучих жил і займання ізоляції, ґрунтується на припущенні, що в зазначених жилах на момент виникнення пожежі протікав електричний струм. Однак зазначене припущення не знайшло у Висновку № 86/22 будь-якого об`єктивного підтвердження.

Натомість, у матеріалах справи наявні дані, які ставлять таке припущення під обгрунтований сумнів. Так, з пояснень Відповідача-1 ОСОБА_3 від 03.10.2022, які містяться у матеріалах справи, вбачається, що після того, як автомобіль Позивача було закочено до гаражного боксу 03.10.2022 близько 18 години 30 хвилин, а приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 виходив з приміщення останнім та зачинив бокс.

З Технічного висновку № 18 від 05.10.2022, а також зі Звіту про причину виникнення пожежі від 05.10.2022 вбачається, що на момент виникнення пожежі приміщення було зачинено, сторонні особи були відсутні, приміщення відключено від електроспоживання. Наведене у сукупності з неспростованими даними Відповідача-1 про стан електричного лічильника (фіксація тумблерів автоматичних вимикачів у положенні «ВИМКНЕНО»), дає підстави обґрунтовано припустити, що у момент виникнення пожежі електромережа гаражного боксу могла бути знеструмленою, що принципово виключає можливість реалізації версії, наведеної у Висновку № 86/22.

Таким чином, Висновок № 86/22 містить внутрішнє логічне протиріччя: експертом зроблено категоричний висновок про виникнення пожежі внаслідок аварійного режиму роботи електропроводки гаражного боксу, хоча при цьому зазначено, що встановити факт подачі електричного струму в цю електропроводку йому не вдалося.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що висновки Висновку № 86/22 ґрунтуються переважно на візуальному огляді автомобіля та фотознімків, без проведення спеціальних металознавчих досліджень електричних провідників на ознаки короткого замикання та інших аварійних режимів. Суд зауважує, що необхідність проведення таких металознавчих досліджень сам судовий експерт Саріогло Д.П. у Висновку № 86/22 наводить як критерій оцінки якості експертних досліджень щодо причин пожежі, вказуючи на відсутність таких досліджень у звітах Державної служби України з надзвичайних ситуацій як на підставу для їх критичної оцінки. Проте у власному дослідженні експерт аналогічних металознавчих досліджень також не проводив.

Суд також враховує обґрунтовані заперечення Відповідача-1, наведені у відзиві, щодо застосування судовим експертом Саріоглом Д.П. інформаційних джерел та методичних підходів, які, за твердженням Відповідача-1, були виключені з Реєстру методик проведення судових експертиз.

Натомість Висновок експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024 містить детальний опис термічних пошкоджень автомобіля, виявлених як за результатами аналізу фотозображень, так і безпосереднього огляду експертом. Зокрема, експертом встановлено три зони зі значними термічними пошкодженнями автомобіля: в передній частині кузова (моторний відсік); в зоні розташування рульового механізму (під лівим склоочисником); в зоні розміщення паливопроводу, який повністю вигорів і був прокладений зліва під днищем. Експертом обґрунтовано, що по мірі віддалення від передньої частини кузова автомобіля до задньої та в салон спостерігається зменшення ступеня впливу небезпечних факторів пожежі на горючі та негорючі матеріали, що узгоджується з встановленим осередком пожежі.

Наведені експертом ознаки спрямованості поширення горіння та ознаки осередку пожежі при недостатньому газообміні (з урахуванням того, що пожежа відбувалась у закритому приміщенні гаражного боксу) у сукупності дозволили експерту дійти обґрунтованого висновку, що осередок пожежі знаходився саме в лівій частині підкапотного простору автомобіля, в зоні розташування рульового механізму. Такий висновок узгоджується з послідовним дослідженням експертом альтернативних версій виникнення пожежі та їх мотивованим відхиленням.

При дослідженні версії щодо виникнення пожежі внаслідок дії теплових проявів електричної енергії судовий експерт ОСОБА_9 встановила наявність у зоні осередку пожежі значної кількості ізоляції електричних провідників, що повністю вигоріли; слідів оплавлень, спікань, термічних обривів, локальних утворень «кольорів мінливості» металу на струмопровідних частинах. Зазначені ознаки у сукупності свідчать про виникнення аварійних режимів у роботі електромережі автомобіля. Наведене дозволило експерту зробити категоричний висновок про наявність причинно-наслідкового зв`язку між пожежонебезпечним процесом (дією теплових проявів електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі автомобіля) та виникненням пожежі.

Оцінюючи обидва висновки експертів у сукупності з іншими наявними у справі доказами (актом про пожежу від 03.10.2022, Звітом про причину виникнення пожежі від 05.10.2022, Технічним висновком № 18 від 05.10.2022, поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 03.10.2022, а також з фотоматеріалами і відеозаписами), суд вважає за необхідне при вирішенні спору покласти в основу рішення Висновок експерта № СЕ-19/111-24/54923-ПТ від 21.10.2024, складений судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Савчук М.В. Зазначений Висновок є повним, послідовним, внутрішньо несуперечливим, обґрунтованим із застосуванням чинних методичних підходів, узгоджується з іншими доказами у справі, а експерт у судовому засіданні дала вичерпні пояснення щодо своїх висновків.

До Висновку № 86/22 комплексного експертного пожежно-технічного та автотехнічного дослідження від 13.12.2022 суд ставиться критично з огляду на наведені вище недоліки, які ставлять під обґрунтований сумнів достовірність зроблених у ньому висновків.

З урахуванням викладеного суд вважає встановленим, що місцем виникнення первинного горіння на пожежі, яка сталася 03.10.2022 у гаражному боксі по АДРЕСА_2, було осередок у лівій частині підкапотного простору автомобіля ВАЗ 111930, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належав Позивачу, а саме в зоні розташування рульового механізму (під лівим склоочисником), а безпосередньою причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі зазначеного автомобіля.

Зі встановлених обставин виникнення пожежі суд робить наступні правові висновки.

Обов`язковою умовою покладення на особу деліктної відповідальності за статтями 1166, 841 Цивільного кодексу України є встановлення причинного зв`язку між поведінкою такої особи та завданою шкодою. У даній справі причиною виникнення пожежі, яка спричинила пошкодження автомобіля Позивача, стала дія теплових проявів електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі самого автомобіля. Тобто причина виникнення пожежі знаходиться всередині майна, яке було передане Відповідачу-1, а не обумовлена будь-якими діями чи бездіяльністю Відповідача-1 або станом майна, яке належить Відповідачу-2.

При цьому суд звертає увагу, що автомобіль було передано на станцію технічного обслуговування 03.10.2022 близько 18 години 30 хв., а пожежа виникла близько 21 години 39 хвилин того ж дня. З моменту передачі автомобіля до моменту виникнення пожежі працівниками станції технічного обслуговування жодних дій з автомобілем, у тому числі жодних ремонтних робіт, не проводилось, що підтверджується поясненнями обох сторін, Технічним висновком № 18 від 05.10.2022 та Звітом про причину виникнення пожежі від 05.10.2022. Автомобіль було розміщено в боксі, приміщення зачинено, сторонні особи були відсутні.

Таким чином, шкода майну Позивача виникла не внаслідок дій чи бездіяльності Відповідача-1, а внаслідок несправності електромережі самого автомобіля.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність причинного зв`язку між будь-якою поведінкою Відповідача-1 та завданою Позивачу шкодою, а отже, й про відсутність одного з обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на Відповідача-1 обов`язку з відшкодування шкоди в порядку статей 1166, 841 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-», суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач-2 не приймав автомобіль Позивача ні на зберігання, ні для виконання будь-яких робіт. Правовідносини між Відповідачем-2 та Відповідачем-1 врегульовані договором суборенди № 154 від 01.02.2022, згідно з яким гаражний бокс № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2, було передано Відповідачу-1 у строкове платне користування. Передача приміщення здійснена на підставі акта приймання-передачі від 01.02.2022. Відповідно до умов зазначеного договору суборенди усі ризики загибелі, знищення, пошкодження та псування приміщення, відповідальність за дотримання правил протипожежної безпеки, а також відповідальність перед третіми особами за завдану їм шкоду несе Суборендар (Відповідач-1).

Окрім того, як встановлено за результатами розгляду справи, причина виникнення пожежі знаходиться всередині автомобіля Позивача, а не обумовлена станом майна Відповідача-2, що виключає наявність причинного зв`язку між поведінкою Відповідача-2 та завданою Позивачу шкодою.

За таких обставин відсутні правові підстави для покладення на Відповідача-2 обов`язку з відшкодування заявленої Позивачем шкоди.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

27.01.2026 до суду надійшла заява представника Відповідача-1 - адвоката Тригуба А.Ю. про розподіл судових витрат, в якій заявлено до стягнення з Позивача на користь Відповідача-1 судові витрати у загальному розмірі 26.472,00 грн, а саме: 15.000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 11.472,00 грн - витрати на проведення судової експертизи.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем-1 надано: договір про надання правової допомоги від 14.06.2023, укладений між ним та Адвокатським об`єднанням «Скляренко, Сидоренко та партнери»; ордер АМ № 1057123 на представництво ОСОБА_3 адвокатом Тригубом А.Ю.; акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.12.2024; докази сплати гонорару у розмірі 15.000,00 грн (квитанції від 19.06.2023 на суму 7.500,00 грн та від 06.07.2023 на суму 7.500,00 грн).

Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 31.12.2024 сторонами договору визначено фіксований розмір гонорару у сумі 15.000,00 грн, який включає вартість виконаних робіт по веденню справи № 760/2002/23 до ухвалення рішення суду першої інстанції.

Заявлений Відповідачем-1 до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15.000,00 грн суд вважає розумним, обґрунтованим та пропорційним складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи. Позивачкою клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на їх непропорційність до суду не заявлялося.

За таких обставин, з урахуванням відмови у задоволенні позову, витрати Відповідача-1 на професійну правничу допомогу у розмірі 15.000,00 грн підлягають стягненню з Позивачки ОСОБА_2 на користь Відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 .

Щодо витрат на проведення судової експертизи суд зазначає наступне.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2023 оплату за проведення повторної судової пожежно-технічної експертизи було покладено на Відповідача-1 Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 .

20.12.2023 Відповідачем-1 сплачено на рахунок Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України вартість виконання експертизи у розмірі 11.472,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову витрати Відповідача-1 на проведення судової експертизи у розмірі 11.472,00 грн підлягають стягненню з Позивача ОСОБА_2 на користь Відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 .

Загалом з Позивача ОСОБА_2 на користь Відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підлягає стягненню 26.472,00 грн судових витрат.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 26.472,00 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач-1: ОСОБА_3 , Фізична особа - підприємець, адреса: АДРЕСА_4 ;РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-», адреса: м. Київ, вул. Німанська, 10;код ЄДРПОУ: 40393960.

Суддя: