Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №754/14139/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/14139/24

Провадження №: 2-а/755/414/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

при секретарі: Оніщук Р.О.,

розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 754/14139/24 за позовом громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

у с т а н о в и в:

Громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 в особі представника Соколової Ю.С. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із адміністративним позовом у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ 015672 від 25.09.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.09.2024 співробітниками патрульної поліції був затриманий громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 та доставлений до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, зі слів представників поліції для перевірки документів. Під час перевірки документів ОСОБА_1 надано на ознайомлення оригінал національного паспорта, оригінал закордонного паспорта, візи, копії свідоцтва про шлюб укладеного з ОСОБА_5 та свідоцтва про народження дитини.

Вказано, що 25.09.2024 представниками поліції було повторно затримано ОСОБА_1 для перевірки документів і доставлено до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. ОСОБА_1 знову було надано на ознайомлення документи, після чого з його номеру телефону було здійснено дзвінок ОСОБА_5 та усно поінформовано про накладений штраф.

Зазначено, що винесена постанова являється незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 в`їхав на територію України на підставі візи для возз`єднання сім`ї, а саме возз`єднання іноземця з громадянином України на підставі шлюбу для подальшого отримання посвідки на тимчасове проживання.

12 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області з заявою про отримання тимчасової посвідки на проживання в Україні.

09 лютого 2023 року працівниками Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області було вручено рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 01.02.2023.

09 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про перегляд рішення про відмову в оформленні посвідки.

07 березня 2023 року Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області відмовило у перегляді рішення.

Вказано, що у зв`язку з порушенням законодавства Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 06.04.2023 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати рішення про відмову в оформленні посвідки та перегляді цього рішення незаконними, скасувати їх та зобов`язати видати посвідку на тимчасове проживання.

Позивач зазначає, що станом на 04.10.2024 продовжує існувати спір про право на отримання посвідки на тимчасове проживання, а рішення про відмову у видачі посвідки, яке не набрало законної сили, оспорюється.

08 жовтня 2024 року Деснянським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою справу передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

15 листопада 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що 25.09.2024 заступником начальника ЦМУ Лемеш Д.Л., відносно громадянина Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову серії ПН МКМ № 015672.

Як убачається зі змісту постанови, 25.09.2024 о 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, ринок «Фермер» виявлено громадянина Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, чим порушив ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Вказаною постановою громадянина Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5 100 грн.

За вимогами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 КУпАП, перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що спірна постанова винесена незаконно, оскільки він в`їхав на територію України на законних підставах з метою возз`єднання сім`ї, а саме з громадянкою України ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що возз`єднання сім`ї - в`їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім`ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім`ї в Україні, з метою спільного проживання сім`ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини - до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України.

Як убачається з матеріалів справи, 20.01.2022 між громадянином Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зроблено актовий запис № 71, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

Від шлюбу з ОСОБА_5 позивач має доньку - громадянку України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначені нормою ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Так, відповідно до приписів ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Як убачається з доданої до відзиву на позов роздруківки відомостей про осіб, які перетнути державний кордон, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їхав на територію України 20.11.2022 на підставі довгострокової візи № НОМЕР_4 .

01 лютого 2023 року першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області винесено рішення № 80111300018059, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання (а.с. 13).

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії.

Як убачається із відкритих відомостей, зокрема Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.05.2024 Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 320/16290/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії.

За заявленими вимогами, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 01.02.2023 № НОМЕР_1 ; скасувати рішення про відмову в перегляді від 07.03.2023 № C-1556-23/8.1/1022-23 винесене Державною міграційною службою та зобов`язати Державну міграційну службу прийняти рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання громадянину Турецької республіки ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається із доданих до відзиву на позов письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.09.2024, наданих головному спеціалісту відділу адміністративного провадження та статистичної звітності Управлення організації запобігання нелегальній міграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 зазначив, що після закінчення терміну законного перебування, територію України він не покинув, чим порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». З питань оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію в Україну не звертався.

В свою чергу, суд критично відноситься до наданих письмових пояснень, оскільки останні спростовуються встановленими судом обставинами щодо наявності рішення відповідача про відмову позивачу у видачі посвідки та його подальшим оскарженням позивачем до суду.

Крім цього, суд зауважує, що здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідачем допущено формальний підхід без з`ясування всіх обставин, зокрема не взято до уваги факт оскарження позивачем в судовому порядку рішення про відмову у видачі посвідки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з підстав визначених у спірній постанові, є передчасним у зв`язку із існуванням на момент ухвалення оспорюваної постанови спору між сторонами щодо права позивача на отримання посвідки на проживання в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь яких доказів від відповідача, які б могли спростувати доводи позивача викладені у позовній заяві суду не надано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 10).

Керуючись ст. ст. 3, 19 Конституції України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 1, 2, 5, 8-10, 77, 139, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ № 015672 від 25 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, місцезнаходження: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42552598.

Суддя