Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №755/4787/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4787/24

Провадження №: 3/755/2190/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 11.03.2026 року, о 14 год. 28 хв., керував транспортним засобом «DAEWOO NEXIA» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Братиславська 11, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природня блідість обличчя, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 про що свідчить його підпис.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Факт відмови , ОСОБА_1 від проходження обстеження на стан перебування у стані наркотичного сп`яніння підтверджений відеозаписом з нагрудних БК №472379, №472254, з місця скоєння адміністративного правопорушення, наявним в матеріалах справи.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, встановлений безперечний обов`язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.08.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, без конфіскації транспортного засобу.

Постановою Деснянського райсуду м. Києва від 06.10.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, без конфіскації транспортного засобу

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №564032, та іншими доказами, наявними у справі. Особа протягом року вже притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення доведена та кваліфікує його дії за ч. 3 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що правопорушення було вчинено ОСОБА_1 умисно, оскільки йому було відомо про існування рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, однак всупереч цьому, останній, продовжував керувати транспортними засобами усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав їх настання.

Суд враховує підвищену суспільну небезпеку даного правопорушення..

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували його відповідальність, і приходить до висновку про необхідність накладення ОСОБА_1 штрафу межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 251, 283, 284 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. в дохід держави.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: