Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №710/592/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №710/592/26

Суддя: Сивокінь С. С.

Справа № 710/592/26

Провадження № 1-кп/710/103/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Шпола в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026 за №12026255310000121, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишневе, Тростянецького району, Сумської області, громадянки України, зареєстрованої та жительки за адресою: АДРЕСА_1 , українки, не одруженої, з середньою освітою, не працююча, інвалідом, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не являється, на утриманні має одну неповнолітню дитину та двох малолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, раніше не судима

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинила кримінальні проступки за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

ОСОБА_3 , 10.03.2026 близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на порушення конституційного права громадянина на недоторканість житла особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству, без вмотивованого рішення суду, відсутності невідкладних випадків, пов`язаних із рятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, без добровільної на те згоди ОСОБА_4 , яка являється користувачем будинку за вказаною адресою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, не маючи законних правових підстав, відчинила вхідні двері поштовхом правої ноги, через які незаконно проникла в середину зазначеного житлового будинку, чим порушила конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла, передбачене ст. 30 Конституції України.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Вона ж, 10.03.2026 року близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в кімнаті кухні житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, нанесла кулаком правої руки в ліву часину лоба потерпілому ОСОБА_5 від нанесення якого потерпілий нагнувся в перед до підлоги вниз обличчям, в цей час ОСОБА_3 нанесла потерпілому ще один удар кулаком правої руки по потилиці, після чого, схопила його правою рукою за ліве вухо з якого вирвала сережку, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран м`яких тканин волосистої частини голови, лобної ділянки, мочки вуха, які відповідно до висновку експерта № 05-9-01/111 від 30.03.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження..

Прокурором до суду направлено обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні, разом з: розписками обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої про отримання копії обвинувального акту; заявою обвинуваченої складеною в присутності захисника щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також із клопотанням прокурора в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382КПК України суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Так, згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яку вона підписала в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, визнала повністю, згодна із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

При цьому судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності її позиції суд не має.

За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, умисне легке тілесне ушкодження та незаконне проникнення до житла.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

Суд бере до уваги дані, що характеризують особу винної ОСОБА_3 , відповідно до довідок КНП «Лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судима, на утриманні має одну неповнолітню дитину та двох малолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 доцільно обрати покарання у виді штрафу в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. ст. 162 КК України, застосувавши вимоги ч. 1 ст. 70 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченої.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Матеріальна шкода не завдана.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 125 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

за ч. 1 ст. 162 КК України - штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua