Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №705/298/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/298/26

2/705/1711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначила, що вона та ОСОБА_2 08 квітня 2023 року уклали шлюб, зареєстрований Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що останнім часом між подружжям почались постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим. Кожний із подружжя має різні погляди на життя та ведення спільного господарства. Шлюб має лише формальний характер, примирення з відповідачем неможливе, у зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення.

Також вказує, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин відповідач не надає матеріальної допомоги ні позивачці ні дитині, участі у вихованні дитини не приймає, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості сама утримувати спільну дитину.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 18 березня 2026 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками було надіслано 18.03.2026 року рекомендованим листом, який він отримав 25.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення №068074369697.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав до суду відзиву чи заперечення на позовну заяву.

26.03.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної вимоги про розірвання шлюбу, оскільки відповідач ініціював позов про розірвання шлюбу, який розглядається в суді за №705/1723/26 у судді Годік Л.С.

Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми

права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08 квітня 2023 року.

Сторони мають доньку – ОСОБА_3 . Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що неповнолітня донька зареєстрована та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як зазначено в ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Положеннями ст.182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дітей. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично, так і духовно. Тому визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Позивач просила суд визначити розмір аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно же з ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з цим, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відповідач має фінансову можливість сплачувати аліменти на утримання дитини саме в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення їхньою дитиною повноліття. Так само позивачем не доведено та не обґрунтовано, що саме такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує те, що відповідач є працездатною особою та ним не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, тому, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дитини та можливостей відповідача, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визначити до сплати відповідачем на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує як умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини – чоловік може надавати матеріальну допомогу. При цьому принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, будь-яких заперечень щодо неможливості надавати матеріальну допомогу та наявності інших аліментних зобов`язань не надав, відповідно суд вважає, що відповідач у змозі сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення спільною дитиною трьох років.

У Сімейному кодексі України не встановлено ні мінімального, ні максимального розмірів аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. А тому суд при визначенні розміру коштів, що належить стягнути як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.

Суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, будь-яких заперечень щодо неможливості надавати матеріальну допомогу та наявності інших аліментних зобов`язань не надав, відповідно суд вважає, що відповідач у змозі сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення спільною дитиною трьох років.

Виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає, що наявні достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років. Даний розмір стягуваних аліментів, на думку суду, не є непомірним для відповідача та буде достатнім для належного утримання дружини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з двома позовними вимогами про стягнення аліментів, то відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір за дві позовні вимоги в розмірі 2662 гривні 40 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 81, 89, 141,258, 259, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 15 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.01.2026 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір за дві позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 14 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя О.В. Душин