Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №711/3296/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3296/26

Номер провадження 1-кп/711/379/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255330000810 від 01.08.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, українки, з середньою освітою, заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , раніше судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

ОСОБА_4 , 23.07.2025 о 09:04 год., перебуваючи у місті Черкаси, бул. Шевченка, буд. 398, умисно, розуміючись на тонкощах банківської системи, зокрема щодо надання послуг клієнтам АТ КБ «ПриватБанк», видаючи себе за клієнта банку ОСОБА_8 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту у АТ КБ «ПриватБанк», відкриту на ім`я ОСОБА_8 , помістила її до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, 398 та у меню вибрала операцію зі зміни фінансового номеру, далі ввела новий фінансовий номер № НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 , після чого на вказаний номер мобільного телефону надійшло підтвердження, за допомогою якого вона здійснила зміну фінансового номеру телефону по банківській картці потерпілої. В подальшому використовуючи мобільний телефон марки «BLACKVIEW BV 6600 ANDROID 10» із мобільним номером № НОМЕР_2 , ввела у вікні для входу до додатку АТ КБ «ПриватБанк» вказаний номер телефону в якості логіну та натиснула кнопку «Забули пароль?», після чого за допомогою фінансового номеру телефону, на який надійшов запит для підтвердження, здійснила реєстрацію та вхід у додаток від імені клієнта банку ОСОБА_8 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Епізод № 2

Крім того, ОСОБА_4 , 23.07.2025 з 09:08 год. по 09:34 год., перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, умисно, шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електро-обчислювальної техніки, мережі Інтернет та мобільного телефону марки «BLACKVIEW BV 6600 ANDROID 10» із мобільним номером № НОМЕР_2 , який самостійно підв`язала в якості фінансового номеру у АТ КБ «ПриватБанк» клієнта ОСОБА_8 , здійснивши вхід до облікового запису у мобільному додатку «Приват-24», шляхом обману, підняла кредитний ліміт по картці № НОМЕР_3 , відкритій у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_8 , після чого шляхом формування платіжних інструкцій: №Р24А4622582951D4556 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 5 025,13 грн (комісія 150,75 грн), №Р24А4622588084D9556 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 4 020,10 грн (комісія 120,6 грн), №Р24А4622591751D7006 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 3 015,08 грн (комісія 90,45 грн), №Р24А4622629461D2464 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 5 025,13 грн (комісія 150,75 грн), здійснила перерахування грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк». У подальшому ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 21 410 грн., а саме: 23.07.2025 перебуваючи в приміщенні магазину «Делікат» біля банкомату CACS9097, який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 300, ОСОБА_4 здійснила зняття грошових коштів: о 09:58 год. - 10 000 грн. та о 09:59 год. - 7 000 грн., а також 24.07.2025 о 09:42 год. здійснила переказ на суму 4 200,00 грн (комісія 147,63 грн), та 31.07.2025 о 03:57 год. здійснила переказ на суму 210,00 грн (комісія 11,45 грн), які було зараховано на банківську картку № НОМЕР_6 , відкриту у АТ «Альянс Банк» на ім`я ОСОБА_9 , якими розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 22 081,63 грн. (21 410 грн + 671,63 грн - банківська комісія за проведені фінансові операції).

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Епізод № 3

Також ОСОБА_4 , у період з 09 год. 45 хв. 23.07.2025 до 03 год. 57 хв. 31.07.2025, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, діючи умисно, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинила кримінальне правопорушення - підробила документи на переказ за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 , 23.07.2025 о 09.45 год., перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А4622582951D4556 від 23.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 5 025,13 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк», чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А4622582951D4556 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 5 025,13 гривень.

Вона ж, 23.07.2025 о 09.46 год., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А4622588084D9556 від 23.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 4 020,10 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк», чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А4622588084D9556 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 4 020,10 гривень.

Вона ж, 23.07.2025 о 09.47 год., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А4622591751D7006 від 23.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 3 015,08 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк», чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А4622591751D7006 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 3 015,08 гривень.

Вона ж, 23.07.2025 о 09.55 год., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А4622629461D2464 від 23.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 5 025,13 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), відкритий на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк», чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А4622629461D2464 від 23.07.2025 на переказ коштів в сумі 5 025,13 гривень.

Вона ж, 24.07.2025 о 09.42 год., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А4626768820D3797 від 24.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 4 200 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_7 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_6 ), відкритий в АТ «Альянс банк» на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А4626768820D3797 від 24.07.2025 на переказ коштів в сумі 4 200 гривень.

Вона ж, 31.07.2025 о 03.57 год., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у місті Черкаси, більш точного місця не встановлено, використовуючи систему банку «Приват24», зареєстровану на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслідуючи мету заволодіння коштами останньої шляхом обману, підробила документ на переказ шляхом незаконного формування платіжної інструкції №Р24А46541027495D3846 від 31.07.2025, без відома клієнта банку ОСОБА_8 , на підставі якої здійснила перерахування грошових коштів в сумі в сумі 210 гривень з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 (банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок НОМЕР_7 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_6 ), відкритий в АТ «Альянс банк» на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим підробила документ на переказ - платіжну інструкцію №Р24А46541027495D3846 від 31.07.2025 на переказ коштів в сумі 210 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України - підробка документів на переказ.

Епізод № 4

Крім того, ОСОБА_4 , у період з 09 год. 58 хв. 23.07.2025 до невстановленого слідством часу та дня, маючи умисел на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, діючи умисно, набула та розпоряджалася грошовими коштами в загальній сумі 17 000 грн, достовірно знаючи, що вказані кошти прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, діючи умисно, маючи доступ до банківської картки потерпілої ОСОБА_8 № НОМЕР_1 , відкритої у АТ КБ «Приватбанк», перебуваючи в приміщенні магазину «Делікат», який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 300, здійснила заволодіння коштами ОСОБА_8 в загальній сумі 17 000 гривень шляхом їх зняття: о 09 год. 58 хв. в сумі 10 000 гривень та о 09 год. 59 хв. в сумі 7 000 гривень, з банківського рахунку ОСОБА_8 НОМЕР_5 (банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_1 ), в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» №CLCS5965. У подальшому набутими у злочинний спосіб коштами в сумі 17 000 гривень ОСОБА_4 розпорядилася на власний розсуд, у невстановлений слідством час та за невстановлених слідством обставин, усвідомлюючи, що вказані кошти прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 209 КК України - розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, та зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Пояснила, що вона працювала соціальним працівником і прийшла 23.07.2025 до ОСОБА_8 для надання їй допомоги. Потерпіла дала їй картку «ПриватБанк» і попросила, щоб вона зняла кошти в розмірі 5000 грн. та пішла до лікаря і замовила ліки - інсулін. Вона це зробила в один день, а ліки отримала у вівторок, але принести вже не змогла, оскільки у неї закінчився робочий день, про що повідомила потерпілу і сказала, що прийде на наступний день. Наступного дня вона вирішила зняти кошти і собі, оскільки мала невеликий розмір заробітної плати, на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей та мати, яка являється особою з інвалідністю. Взяла банківську карту ОСОБА_8 , змінила на ній фінансовий номер на свій, збільшила кредитний ліміт і зняла кошти в сумі 17000 грн, а інші за допомогою застосунку «Приват24» перевела на пенсійну картку та користувалася коштами на власний розсуд. Коли прийшла до потерпілої віддала їй кошти в сумі 4700 грн. та ліки, остання написала розписку, що вона все їй віддала. Пізніше приїжджала працівники поліції, розпитувала її про кошти на рахунку ОСОБА_8 , а вона дуже злякалась і попросила допомоги у знайомого. Він за окрему плату в розмірі 4500 грн пообіцяв зробити так, щоб працівники поліції не могли встановити, що це вона проводила операції з грішми по картці ОСОБА_8 , прибрати її фото з банкомату. Вона повірила, віддала йому вказану суму, а потім з`ясувалося, що він так і не допоміг їй. В скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила та повністю визнала, просила суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення. Також просила врахувати, що під час досудового розслідування визнавала свою провину, зробивши для себе належні висновки, надавала правдиві свідчення про обставини вчинення нею злочинів, відшкодувала завдані матеріальні збитки потерпілій в сумі 22 000 грн. та вибачилася. Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди вона визнає повністю.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій зазначила, що просить провести судовий розгляд без її присутності, покарання просить призначити на розсуд суду, цивільний позов просила задовольнити повністю.

Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі. Обвинувачена навіть не вибачилась перед потерпілою, яка тяжко хворіє, отримує лише пенсійні виплати, не має сторонньої допомоги. У зв`язку з тим, що обвинувачена сплатила суму матеріальної шкоди в повному обсязі, а саме 22000 грн., тому просив задовольнити позов в частині стягнення на користь потерпілої моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 по епізоду № 1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Дії ОСОБА_4 по епізоду № 2 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Дії ОСОБА_4 по епізоду № 3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 200 КК України - підробка документів на переказ.

Дії ОСОБА_4 по епізоду № 4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 209 КК України - розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться: ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України до категорії тяжких злочинів, ч. 1 ст. 200 КК України до категорії нетяжких злочинів, а ч. 1 ст. 361 КК України до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судима, вину визнала, щиро розкаялася.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, частково відшкодувала завдані збитки.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, неодноразово вибачалася та висловлювала жаль з цього приводу, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_4 надала активну допомогу слідству, яка полягала в тому, що вона добровільно повідомила про усі суттєві обставини щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, добровільно надала доступ до власних телефонів з всією інформацією щодо своєї діяльності.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд вважає необхідним призначити їй остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, з урахуванням щирого каяття, вчинення кримінального правопорушення вперше, перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей та матері, яка є особою з інвалідністю, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, то, у відповідності до ч. 1 ст. 77 КК України, суд не призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке передбачене ч. 1 ст. 209 КК України. Також суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з наданням соціальної допомоги на строк 1 (один) рік.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про обрання відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченою цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги потерпілої ОСОБА_8 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_4 їй було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 22 000 грн., що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 у розмірі 22 000 грн., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, та які обвинувачена ОСОБА_4 під час досудового розслідування відшкодувала потерпілій ОСОБА_8 , що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки вже сплачена потерпілій ОСОБА_8 на стадії розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, згідно до п. 2 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 під час і після вчинення кримінального правопорушення щодо неї, зазнала душевних страждань, що виразились у тривалому нервовому потрясінні, переживанні, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями та розладом здоров`я, яке погіршилося, внаслідок чого вона потребує стаціонарного лікування, реабілітації та постійного супроводу у спеціаліста - психолога.

З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв`язок між заподіяною потерпілій моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

З урахуванням викладеного, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, моральних страждань потерпілої ОСОБА_8 , а також майнового стану обвинуваченої ОСОБА_4 , яка визнала позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченої ОСОБА_4 в розмірі 20000 грн. підлягає задоволенню та буде співрозмірним, справедливим і розумним.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 361 КК України - у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.;

- за ч. 4 ст. 190 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 200 КК України - у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн.;

- за ч. 1 ст. 209 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з наданням соціальної допомоги на строк 1 (один) рік, без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з наданням соціальної допомоги на строк 1 (один) рік, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 п.п. 1,2, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_8 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 та мешканки АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_9 , мешканки АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази по справі:

-шість платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_8 , які приєднані до матеріалів кримінального провадження- залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-мобільний телефон марки «BLACKVIEW BV 6600 ANDROID 10», який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_4 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1