Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №635/8658/25 — Харківський районний суд Харківської області

14.04.2026

Справа № 635/8658/25

Провадження по справі № 2/635/3159/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

секретар судового засідання – Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі»,

представник позивача – Рудзей Юрій Володимирович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» звернулося до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього суму заборгованості за договором позики у розмірі 24894,00 гривень, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2423,00 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23 червня 2025 року назву було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи було укладено договір позики № 184111 від 18 вересня 2020 року в електронній формі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» було фінансовою установою, яке здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг. З цією метою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.

Надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції, тобто пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» укласти електронний договір позики (оферти), здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення певних дій. Так, зміст пропозиції чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій її розміщено, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, зокрема:

- проставляння клієнтом чек-боксу з умовами договору позики згоден;

- підтвердження даних банківської картки;

- натискання кнопки підтвердити заявку;

- введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу.

Введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень укладеного договору позики позикодавець надає позичальнику позику (надалі за текстом іменується «позика» в усіх відмінках), а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк встановлений цим договором. Представник позивача зазначає, що позивач не відкриває рахунки споживачам фінансових послуг та не здійснює їх обслуговування. Тому, з метою перерахування коштів позичальникам, позивач уклав договір з надавачем платіжних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю ФК ЕЛАЕНС. Товариство з обмеженою відповідальністю ФК ЕЛАЕНС (ТМ "ФОНДІ") є компанією, що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору № 04/08-17-ПК від 04 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФК ЕЛАЕНС (ТМ «ФОНДІ») надавало ТОВ «Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку.

Відповідно до змісту довідки наданої платіжним оператором, у результаті платіжної операції на картковий рахунок позичальника, було успішно перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень.

В результаті платіжної операції ініційованої позикодавцем, за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі позики була перерахована на картковий рахунок вказаний позичальником при укладанні договору позики, що підтверджується відповідною довідкою.

На підставі зазначеного вище договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000,00 гривень, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%.

Представник позивача зазначає, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином, довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 24894,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за позикою; 19894,00 гривень - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» Рудзей Ю.В., у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір позики №184111 від 18 вересня 2020 року, згідно з пунктом 1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк визначений договором.

Сума позики 5000,00 гривень, плата за користування позикою у вигляді: процентів складає 0,01% в день від поточного залишку позики; комісії складає 1,3% в день від початкового розміру позики відповідно підпункту 1.1.1. договору; нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою; нарахування комісії за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою; строк повернення позики (термін платежу): 16 жовтня 2020 року.

Позика надається позичальнику в сумі, що зазначена в підпункті 1.1.1. договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок позичальника).

Якщо позичальник повертає позику в той самий день, що і день отримання позики позичальник сплачує на користь позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 гривень. В цьому випадку вимоги підпункту 1.1.2.1.1.4. не застосовуються.

У розділі 10 договору позики зазначено, що позичальник ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором / 2qxx5f51 /, а позикодавець в особі директора - /2465597bdf9fa14d/.

Листом № 184111 від 01 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛАЄНС» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» про те, що у результаті платіжної операції, ініційованої Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти. Деталі транзакції (платіжної операції):

1) платник коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ 41229318);

2) отримувач коштів: ОСОБА_1 ;

3) номер транзакції в системі: 1260825560;

4) номер операції: 270236078;

5) дата проведення платежу: 18 вересня 2020 року;

6) сума платежу 5000 гривень;

7) валюта платежу: гривня UAH;

8) платіжний засіб (метод): карта;

9) банк емітент платіжної картки отримувача коштів ALFABANK;

10) номер банківської картки отримувача коштів НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики за період з 18 вересня 2020 року по 31 липня 2025 року підсумкова заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №184111 від 18 вересня 2020 року становить 24894,00 гривень.

Доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем за договором позики матеріали справи не містять

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір позики підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить пункт 10 договору позики, реквізити та підписи сторін. Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт укладення договору позики № 184111 від 18 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд висновує про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин виконання позивачем зобов`язань за договором. Так, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» грошових коштів відповідачу в межах договору позики шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника.

На підтвердження виконання переказу коштів за договором позики відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» надало суду лист № 184111 від 01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», в якому повідомлено позивача ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» про перерахування грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 гривень на картку отримувача НОМЕР_1 .

Оцінюючи зазначений доказ, суд зазначає, що такий документ не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує зарахування грошових коштів за спірним договором, оскільки не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» коштів в сумі 5000,00 гривень на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 . Лист № 184111 від 01 вересня 2025 року не містить будь-якого посилання на те, що кошти в розмірі 5000,00 гривень були зараховані на банківську картку ОСОБА_1 саме на підставі договору позики № 184111 від 18 вересня 2020 року.

Договір позики № 184111 від 18 вересня 2020 року також не містить відомостей, що сторони домовились про те, що грошові кошти на виконання умов договору будуть перераховані позивачем саме на банківський рахунок № НОМЕР_1 , який належить позичальнику.

Під час розгляду справи позивач не заявляв будь-які клопотання про витребування інформації про власника банківської картки, на яку, за його твердженням, здійснювалося перерахування коштів. Крім того, позивач не надав суду інших документів, які б належним чином доводили б факт здійснення фінансової операції, пов`язаної з переказом отриманих в межах кредитної лінії коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 .

Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору позики № 184111 від 18 вересня 2020 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу.

Саме по собі укладання договору позики № 184111 від 18 вересня 2020 року не свідчить про те, що він був виконаний (реалізований). Інших доказів на підтвердження факту перерахування грошових коштів ОСОБА_1 позивач не надав.

За таких обставин суд висновує про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за недоведеністю, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору позики № 184111 від 18 вересня 2020 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд виснував про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та витрати позивача на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають та мають бути віднесені на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В.Березовська