Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №544/361/24 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/361/24

пров. № 1-кп/544/24/2026

Номер рядка звіту 227

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої – адвоката ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170580000432 від 17.09.2023, за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тарасівка Гребінківського району Полтавської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовозобов`язаного,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2023 приблизно об 17 год. 25 хв. у місті Пирятині Лубенського району Полтавської області, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно запису у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , рухаючись по автодорозі вулиці Зоряна, яка є другорядною, здійснюючи виїзд на перехрестя автодоріг вулиці Вокзальна та Зоряна, порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 України (Дати дорогу) Розділу 33.2 Правил дорожнього руху України, згідно із яким водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, не слідкував за дорожньою обстановкою, проявляючи неуважність, не надав дорогу автомобілю марки Opel Combo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11 , який рухався по головній дорозі - вулиці Вокзальна, в правій смузі руху та мав перевагу в русі. В результаті сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження, а пасажир Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді : тупої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійні рани в ділянках верхньої губи зліва, нижньої щелепи зліва, козелка лівого вуха, гематома в ділянці верхньої повіки правого ока, субконю?ктивальний крововилив правого ока, перелом лонної кістки справа, які згідно висновку експерта, у своїй сукупності оцінюються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта стали порушення п.п. 16.11., 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля марки Daewoo Lanos днз. НОМЕР_3 ОСОБА_4 , які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

Свою винуватість у вчиненому обвинувачений визнав повністю, пояснив, що близько 3 місяців неофіційно працював на службу таксі «Любімоє» у м. Пирятині по графіку 2 через 2 дні. Коли він прийшов працевлаштовуватися на роботу, його запитали чи водити він вміє, посвідчення водія не перевіряли. Обвинувачений має водійський досвід близько 9 років, посвідчення водія отримав у 2022 році, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався. В той день, коли він прийшов влаштовуватися на роботу, він зустрівся з керівником служби таксі, йому показали як користуватися рацією, дали автомобіль, він його заправив і поїхав працювати.

16.09.2023 року він працював на зміні, почував себе нормально. Причину порушення ним ПДР не може вказати, деталей ДТП не пам`ятає, після удару він втратив свідомість. Прийшов до тями вже в лікарні, коли йому зашивали голову. На другий день після ДТП він зайшов в палату лікарні, де перебувала потерпіла, попросив вибачення і виявив намір відшкодувати витрати на лікування та моральну шкоду. Потерпіла заявила, що він повинен заплатити 4000 доларів США, у нього таких грошей не було. Він мав можливість заплатити 50 000 грн.

Крім визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- показаннями допитаної в ході судового провадження потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що 16.09.2023 близько 17 год вона викликала таксі «Любиме» до зупинки «Світ чаю» по вул. Соборна м. Пирятина. Водій на автомобілі «Део Ланос» під`їхав до зупинки через 20 хвилин. Проїжджаючи перехрестя вулиць Зоряна та Вокзальна, водій (обвинувачений ОСОБА_12 ) не зупинився на знак «Дати дорогу» і в цей момент відбулося зіткнення з авто «Опель», що рухався по вул. Вокзальна. Вона відчула удар в ліву сторону авто, в той бік, де вона сиділа в якості пасажира. Після цього вона втратила свідомість. Водій автомобіля «Опель» та його пасажири витягнули її з машини, після чого вона прийшла до тями. Приїхали її батьки, які відвезли її до лікарні. У неї були порізи на обличчі, крововилив в око, перелом тазу, пошкоджене вухо. Обвинувачений свою винуватість визнавав, хвилювався за неї, але матеріально не допомагав, витрати на лікування не відшкодував. Власник таксі відшкодував їй 7000 грн на ліки. Після перенесених травм вона зверталася до психологів, відчуває себе неповноцінною, має проблеми із спиною, після операції відчуває біль у легенях, шрами на обличчі. Стрес пережила і вона ї її сім`я.

Потерпіла доповнила, що на автомобілі, в якому вона була під час ДТП, на задньому склі була наліпка таксі «Любиме». В неї була візитка з їх номером телефону.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2023, схемою та фототаблицею до нього, згідно з якими на автодорозі на перехрестя автодоріг вулиці Вокзальна та Зоряна м. Пирятина Лубенського району Полтавської областісталась ДТП за участю транспортних засобів Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 та Opel Combo д.н.з. НОМЕР_2 .В протоколі зафіксовані дорожня обстановка, сліди контактної взаємодії транспортних засобів та навколишніх об`єктів, локалізацію пошкоджень транспортних засобів (том 1 а.с.152-166);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 02.11.2023 №СЕ-19/117-23/15042-ІТ, відповідно до якого робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 знаходяться в працездатному стані. Ходова частина автомобіля знаходилася в несправному та непрацездатному стані, що зумовлено переміщенням підвіски передніх лівого та правого коліс, встановленням на одну (передню та задню ( вісь транспортного засобу шин різних моделей з різними малюнками протектора та встановленням на одну (задню) вісь транспортного засобу шин різних розмірів. Несправностей робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 , які б утворилися до дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. Несправність ходової частини настала до моменту ДТП і могла бути виявлена водієм шляхом виконання вимог п.п.2.3 а,31.1, 31.4,31.4.5 г Правил дорожнього руху з мотивів, викладених у дослідницькій частині висновку (том 1 а.с. 175-183);

- протоколом огляду транспортного засобу від 14.11.2023, під час якого було оглянуто автомобіль Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 та зафіксовані зовнішні пошкодження кузова автомобіля том 1 (а.с.205-214);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 02.11.2023 №СЕ-19/117-23/15044-ІТ, відповідно до якого робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 знаходяться в працездатному стані. Ходова частина автомобіля знаходиться в несправному та непрацездатному стані, що зумовлено переміщенням підвіски задніх лівого та правого коліс. Несправностей робочої гальмівної системи та рульового керування, ходової частини автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , які б утворилися до дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено (том 1 а.с.186-199);

- згідно протоколу доступу до речей і документів від 24.10.2023, слідчим вилучено медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_6 у хірургічному відділенні КП «Пирятинська міська лікарня» (том 1 а.с.197-200);

- згідно висновку судово-медичної експертизи №212 від 30.10.2023, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: тупої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійні рани в ділянках верхньої губи зліва, нижньої щелепи зліва, козелка лівого вуха, гематома в ділянці верхньої повіки правого ока, субконю?ктивальний крововилив правого ока, перелом лонної кістки справа, які згідно висновку експерта, у своїй сукупності оцінюються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 16.09.2023 від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля та могли утворитися у пасажира легкового автомобіля під час ДТП за обставин, зазначених у фабулі постанови про призначення експертизи (том 1 а.с.203-204);

- згідно протоколу доступу до речей і документів від 14.12.2023, слідчим вилучено медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_6 у хірургічному відділенні КП «Пирятинська міська лікарня» (том 1 а.с.233-236);

- протоколом огляду медичної документації, яку надала потерпіла ОСОБА_6 (результати МРТ поперекового відділу хребта та КТ грудної клітини) (том 1 а.с.239-242);

- згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №247 від 29.12.2023, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: тупої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійні рани в ділянках верхньої губи зліва, нижньої щелепи зліва, козелка лівого вуха, гематома в ділянці верхньої повіки правого ока, субконю?ктивальний крововилив правого ока, перелом лонної кістки справа, які згідно висновку експерта, у своїй сукупності оцінюються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 16.09.2023 від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля та могли утворитися у пасажира легкового автомобіля під час ДТП за обставин, зазначених у фабулі постанови про призначення експертизи. Між виявленими на тілі ОСОБА_6 в ході проведення судово-медичної експертизи тілесними ушкодженнями та розвитком у потерпілої захворювання на не госпітальну правобічну плевропневмонію з правобічним пневмотораксом, враховуючи відсутність об`єктивних судово-медичних даних за травматизацію грудної клітини та її органів, причинно-наслідковий зв`язок не вбачається (том 1а.с.243-245);

- даними протоколу слідчого експерименту від 15.11.2023 із свідком ОСОБА_11 , під час якого він відтворив обставини ДТП, показав на місці розташування транспортних засобів в момент зіткнення, встановлено оглядовість, характер руху автомобіля «Daewoo Lanos» з робочого місця водія автомобіля «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_11 (том 1 а.с.215-222);

- згідно висновку автотехнічної експертизи від 05.12.2023 №СЕ-19/117-23/17748- ІТ, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. 16.11,2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням обставин даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти заданій ДТП шляхом виконання вимог п. 16.11, 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру (том 1 а.с.226-230).

Фактичні дані, що містяться у вказаних джерелах доказів, узгоджуються з показаннями обвинуваченого, потерпілої по справі та іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Стороною захисту не надано доказів щодо відсутності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, або спростування пред`явленого йому обвинувачення.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, проаналізувавши перераховані вище докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, аналіз цих доказів привів до того, що вони є такими, що доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тому суд вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої статтею 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винною та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 р.; "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005 р.; "Ісмайлова проти Росії" від 29.11.2007р.).

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин за ч.1 ст.286 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 молодий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття в скоєному. Обвинувачений після вчинення кримінального правопорушення просив вибачення у потерпілої, намагався виправити наслідки вчиненого, відшкодувати потерпілій завдану шкоду. У судовому засіданні він висловив докори сумління і готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст.75 КК України. При цьому суд також врахує думку потерпілої, яка не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням.

При цьому також враховується інформація, що характеризує обвинуваченого, яка міститься в досудовій доповіді, де зазначено, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, останній не становить загрози для суспільства, має конструктивні плани на майбутнє.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого спричинило негативні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування, пов`язаного з керуванням транспортними засобами, враховує також поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, те, що останній після скоєння ДТП не притягувався до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на мінімальний строк - один рік.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 звернувся з позовом до АТ «СГ «ТАС», ОСОБА_4 , ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на час дорожньо-транспортної пригоди був чинним договір обов`язкового страхування ЦПВ, укладений між ОСОБА_10 (власником автомобіля) та AT «Страхова Група «ТАС» (приватне). Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримала ушкодження здоров`я, яке не відновлене дотепер. На часткове відновлення здоров`я нею понесені матеріальні витрати, пов`язані з лікуванням у сумі 42 544,36 грн, що підтверджується доданими до позову чеками. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.09.2023 близько 17 години 25 хвилин у м. Пирятин Полтавської області з вини ОСОБА_4 , належний ОСОБА_6 мобільний телефон Samsung Galaxi А53 приведений у непридатний для використання стан, чим їй спричинені збити у розмірі 17299 грн.

Дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_6 завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженнями здоров`я та душевних стражданнях, які позначили негативні зміни у її житті: щоденні думки та спогади про ДТП, страх можливого повторення подібної події, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; фіксованість уваги на проблемі її безпорадності у можливості уникнення подібних ситуацій, переживання психологічного дискомфорту, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, тривала відірваність від звичного їй способу життя.

Виходячи з викладеного та враховуючи характер отриманих ушкоджень, тривалості лікування, не в повній мірі відновлення здоров`я дотепер, розмір спричинених збитків ОСОБА_6 визначає у грошовому еквіваленті 402 127,2 які підлягають відшкодуванню наступним чином: 2 127,2 грн. AT «Страхова компанія «ТАС» (приватне), 100 000 грн ОСОБА_4 , 300 000 грн ОСОБА_10 .

Просив стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 понесені нею матеріальні витрати, пов`язані з лікуванням у сумі 42544,36 грн, вартість спричиненого матеріального збитку у зв`язку з пошкодженням мобільного телефону у розмірі 17 299 грн., моральну шкоду в розмірі 2 127,2 грн, а всього 61970,56 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Представник Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) направив до суду відзив, у якому позовні вимоги до товариства визнав частково в розмірі 1823,45 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 91,17 грн у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог просив відмовити за їх недоведеністю.

Під час судового засідання представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» матеріальних збитків та моральної шкоди та стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 просив залишити без розгляду. В іншій частині вимоги позову підтримав.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що власник автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 . ОСОБА_10 не повинна відповідати за шкоду, завдану з вини водія ОСОБА_4 . У трудових відносинах з останнім вона не перебувала. Крім того, зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем не є абсолютним. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди є застрахованою, без вирішення питання про розмір страхового відшкодування, неможливо покладати обов`язок відшкодування заподіяної шкоди виключно на власника транспортного засобу.

Розглянувши цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування. В силу положень ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз норм статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Положення статей 1187, 1188 ЦК є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 632/1400/16-к (провадження № 51-8992км18).

Як встановлено судом власником джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_4 , є ОСОБА_10 (том 1 а.с.167). В трудових відносинах з обвинуваченим ОСОБА_4 власник транспортного засобу на момент вчинення ДТП не перебували.

У зв`язку з викладеним, обов`язок щодо відшкодування завданої шкоди повинен бути покладений саме на володільця цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо на винного водія.

При цьому суд також не бере до уваги заперечення представника цивільного відповідача ОСОБА_10 про відсутність правових підстав для покладення обов`язку з відшкодування завданої шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.

В силу положень ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно приписів п.п.1, 3 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 була забезпечена полісом № АР/6915619 обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 24.08.2023 (том 1 а.с.167). Страхувальником згідно полісу є ОСОБА_10 , страховиком Акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС». Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль - транспортний засіб «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров`ю потерпілого становить 320 000 грн на одного потерпілого. Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілої ОСОБА_6 , страхова компанія не виплатила.

Згідно із ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням її здоров`я, отриманими тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, внаслідок чого вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Пирятинській КП «Пирятинська лікарня» з 16.09.2023 по 04.10.2023 та з 08 по 24 листопада 2023 року. Позивач ОСОБА_6 зазнала душевних страждань, які позначили негативні зміни у її житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, тривала відірваність від звичного його способу життя.

Виходячи з викладеного та конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілої внаслідок ушкодження ї здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, та вважає, що з врахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди до ОСОБА_10 підлягає задоволенню частково в розмірі 150 0000 грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнала потерпіла в результаті отриманих тілесних ушкоджень.

З огляду на викладене цивільний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК.

Суд вважає за необхідне згідно ст. 124, 126 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 судові витрати за проведені експертизи.

Суд вважає за необхідне згідно ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.09.2023, на автомобіль «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 , який був накладений з метою збереження речових доказів, тому потреба у його застосуванні на даний час відпала та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому за даним законом покарання у виді обмеження волі строком на один (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 ( сто п`ятдесят тисяч ) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В частині вимог позивача ОСОБА_6 до AT «Страхова компанія «ТАС» та ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_10 та автомобіль «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_13 та знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасового утримання ТЗ при ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області по вул. Зоряна,7 - повернути власникам; медичну картку стаціонарного хворого хірургічного відділення КП «Пирятинська лікарня» №2786/916 від 16.09.2023 на ім`я ОСОБА_6 , 1998 року народження, на 29 арк, медичну картку стаціонарного хворого хірургічного відділення КП «Пирятинська лікарня» №3370/254/1135 від 08.11.2023 на ім`я ОСОБА_6 , 1998 року народження - на 32 арк., залишити на зберіганні у КП «Пирятинська лікарня»; висновки МРТ поперекового відділу хребта та КТ грудної клітки з контрастуванням із додатками до них у виді рентген знімків, від 22.12.2023 на ім`я ОСОБА_6 , всього на 4 арк., що знаходиться при матеріалах кримінального провадження – повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.09.2023, на автомобіль «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ) в дохід держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12023170580000432, в сумі 4302 (чотири тисячі триста дві) гривні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1