Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №737/27/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/27/26

Проваждення № 2/737/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А.

секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу №737/27/26

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

представник позивача від АО «Аполегет»Усенко Михайло Ігорович

доОСОБА_1

представник відповідачаОСОБА_2

простягнення заборгованості

учасники справи та представники:не з`явились

в с т а н о в и в :

28 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2576081 від 27.06.2020 в розмірі 49200,00 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27 червня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір №2576081 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 15000 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у порядку, передбаченому умовами договору, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. На підставі Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року право вимоги до відповідача за договором №2573508 про надання споживчого кредиту від 26 червня 2020 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 49200 грн. 00 коп., з яких: 15000 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 34200 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за процентами.

19.02.2026 та 16.03.2026 судове засідання було відкладено з метою витребування доказів.

07.04.2026 від представника відповідача Котенка А.П. надійшов відзив на позовну заяву в якому вказує про часткове визнання позову. Зазначає, що між сторонами укладено споживчий договір, тому під час вирішення цього спору слід враховувати вимоги законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування». Вважає, що встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення є несправедливим в розумінні положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить обмеженням, встановленим статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування», порушує принципи розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України (далі – НБУ) та становить більше ніж 15 % простроченого платежу. На думку відповідача, загальна сума кредиту мала б становити 17 250 грн, з яких 15 000 грн - сума кредиту, 2 250 грн - сума відсотків, яка не перевищує 15 % від суми простроченого платежу.

08.04.2026 представник позивача надав відповідь на відзив в якій вказує, що укладачи кредитний договір, сторони погодили його істотні умови, в тому числі строк кредитування і розмір процентів за коритування кредитом. Підписуючи даний договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами договору та відповідно погодився з ними, та взяв на себе зобов`язкання їх виконувати. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відсотки за користування кредитом були нараховані відповідно до норм законодавства та умов кредитного договору укладеного між сторонами.

В судове засідання сторони не з`явились, представник позивача просив справу розглянути без участі представника.

Відповідач надав заяву в якій просив справу розглядати за відсутності сторони відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти, правовідносини між сторонами та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (товариство) та ОСОБА_1 укладено договір № 2576081 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 15000 грн. на умовах встановлених договором строком на 30 днів, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 12 – 14).

Відповідно до пункту 1.1. договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.

У пунктах 2.1, 2.5. договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним у день отримання товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

З листа Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей фор пей» від 16 грудня 2025 року, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» вбачається, що 27 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей фор пей» було здійснено переказ грошових коштів у сумі 15000 грн. на картку № НОМЕР_2 (а.с. 18).

Відповідно до пункту 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

У пункті 1.5.2. даного договору, зокрема, визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в пункті 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пункту 4.1 – 4.6. договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно із пунктом 4.1. договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктом 4.2 – 4.5 договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пункту 4.3. договору.

Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в Особистому кабінеті/зазначені в договорі (пункт 4.4. договору).

Згідно із пунктом 4.5. договору у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3 цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до пункту 6.1. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

26 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, за яким кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с.24 на звороті – 28).

З Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача за договором № 22576081 у сумі 49200 грн. (а.с. 28 на звороті).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони(клієнта)за плату (у будь-який передбачений договором спосіб),а клієнт відступає або зобов`язується відступи ти факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору в сумі 15000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, № НОМЕР_3 , що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей фор пей» (а.с. 18) та інформацією наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду (а.с.88)

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в обумовлений строк належним чином не виконував, у зв`язку з чим за розрахунком, наданим позивачем, утворилася заборгованість у сумі 49200 грн, до якої входить: 15000 грн сума кредиту; 34200 грн - сума процентів за користування кредитом (а.с. 19-24).

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, не погасив наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому.

Доводи представника відповідача, що загальна сума кредиту мала б становити 17250,00 грн, з яких 15000,00 грн – сумв кредиту, 2250 грн - сума відсотків, яка не перевищує 15% суми простроченого платежу не заслуговують на увагу, оскільки матеріалів справи вбачається, що сторонами були погоджені істотні умови договору, в тому числі розмір відсотків, порядок їх нарахування на сплати. Згідно розрахунку заборгованості, яка не спростована відповідачем, в період з 27.06.2020 по 25.10.2020 відсотки за користування кредитними коштами нараховувались за стандартною відсотковою ставкою 1.90%, яка передбачена п. 1.5.2 договору. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 49200 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Частиною першою ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем під час подання позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4406 від 20 січня 2026 року.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

У зв`язку із розглядом справи позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується: договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, актом № 756 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.01.2026, детальним описом наданих послуг до Акту № 756 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12 – 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) представник позивача від АО «Аполегет» Усенко Михайло Ігорович (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №2576081 від 27.06.2020 в розмірі 49200 (сорок дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в розмірі 2622 грн. (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні) 40 копійок судового збору та 8000 грн. 00 коп. (вісім тисяч 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

8. Повний текст рішення складений 14 квітня 2026 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ