Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №303/1283/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1283/26

2-о/303/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Садварі Маріанна Федорівна про встановлення юридичного факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Садварі М.Ф. про встановлення юридичного факту родинних відносин.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь ОСОБА_2 . Заявник є спадкоємцем за заповітом дідуся стосовно однієї із земельних ділянок спадкодавця. У листопаді місяці 2025 року заявник звернулася до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкової справи, однак при вивченні документів було виявлено розбіжність у прізвищі спадкодавця, в деяких документах зазначено « ОСОБА_3 », а в деяких « ОСОБА_4 ».

Таким чином, встановлення юридичного факту потрібне заявнику для можливості прийняття та оформлення спадщини в порядку ст.1264 ЦК України.

Заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених в ній.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Садварі М.Ф. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки судне повідомила.

Вивчивши заяву та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст.15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для заявника встановлення факту, зокрема встановлення родинних відносин, має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати його право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 28.10.2024 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 28.08.1968 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано 28.08.1968 року в с.В.Визниця Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис за №17, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 13.09.1946 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 8).

Із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 28.10.1978 року слідує, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 9).

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 20.11.1999 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 був зареєстрований 20.11.1999 року у виконкомі Верхньовизницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис за №12, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с. 10).

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 18.08.2006 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_8 та ОСОБА_12 (а.с. 12).

05.03.2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав Заповіт, яким заповів внучці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 18.08.2006 року, земельну ділянку, яка належить йому на час смерті (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_8 від 22.10.2013 року, індексний номер 11352303), (а.с. 23).

Із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11352303 від 22.10.2013 року, земельна ділянка, урочище «Соколе поле» кадастровий номер 2122755300:04:000:0057, площею 0,6071 га на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 14, 15).

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Перевіривши доводи сторін та подані ними докази, суд дійшов до висновку, що заявник ОСОБА_1 довів належними, достатніми та допустимими доказами факт родинних відносин між нею та її дідом.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів осіб щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт його родинних відносин із батьками, на основі повного та всебічного з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту родинних відносин заявника ОСОБА_1 надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті її діда у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 64, 212-215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд, –

РІШИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: с.Верхня Визниця, Мукачівський район, Закарпатська область є внучкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Садварі Маріанна Федорівна, місцезнаходження: м.Мукачево, вул.Садова, буд.25-А, Закарпатська область.

Повний текст рішення складений 26.03.2026 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір