Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №521/2500/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №521/2500/26

Суддя: Кузьменко Н. Л.

Справа №521/2500/26

Номер провадження 3/521/1418/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справ, що надійшли з УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроденки с. Улянівка (Донецького району) Донецької області, громадянки України, відомості про працевлаштування відсутні, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №080258 від 15.02.2026 року, вбачається, що 14.02.2026 року приблизно о 23:00 годин гр. ОСОБА_1 , знаходячись з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, порушення мови) за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила домашнє насильство, умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , що виражалось у грубій нецензурній лайці та штовханині.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 , яка повідомлялась судом за наявними в матеріалах справи контактними даними завчасно, у судове засідання не прибула, із клопотанням про відкладення не зверталась, про причини неявки не повідомила.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання провадження у ній, яким є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її з дотриманням вимог закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних порушень та запобігання таким правопорушенням, тому, враховуючи ігнорування особою судового виклику, суд вважає, що справу можливо розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Беручи до уваги зміст заяви потерпілої ОСОБА_2 та відомості, які вона зазначила у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як середній) суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.

Проаналізувавши інші матеріали справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи викладене, особу правопорушниці, яка згідно протоколу вчинила правопорушення вперше та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення і мінімальних межах, встановлених, санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Л. Кузьменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua