Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №504/707/26
Суддя: Жовтан П. В.
Справа №504/707/26
Провадження №3/504/459/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка Донецької області, громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
07.01.2026р. о 18:04 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Фонтанка вул.Семенова, а/д М 28, ЖК «Авторський», ОСОБА_1 , керував автомобілем «Nissan Pickup» н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода, тремтіння рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі охорони здоров`я відмовився в присутності свідків. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні 14.04.2026р. ОСОБА_1 пояснив, що він потрапив у ДТП, у чому себе визнає винуватим. Співробітники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він попросив викликати працівників ВСП, його вимогу проігнорували, тому він відмовився від проходження відповідного огляду.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Заборський О.В. надав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Клопотання обґрунтоване тим, що поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці, так і не назвавши фактично перед цим будь-якої ознаки сп`яніння, які в подальшому вказав в протоколі. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься відеозапис з ознаками коригування та редагування, який, на його думку, є неповним та небезперервним, зафіксовано не повністю момент складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Вважає, що даний відеозапис є недопустимим та неналежним доказом. ОСОБА_1 на даний час мобілізований та перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ за призовом, що підтверджується матеріалами справи. Процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. в матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, такі як Направлення на медичний огляд та Акт огляду.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561363 від 07.01.2026р.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.01.2026р., в яких останній підтвердив факт керування транспортним засобом та факт ДТП;
- копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 07.01.2026р., в яких остання підтвердила факт ДТП;
- копією схеми місця ДТП від 07.01.2026р.;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;
Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не оспорювався, а ні під час складання матеріалів справи, а ні в судовому засіданні.
Твердження представника ОСОБА_1 про те, що співробітники поліції вказали в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, не назвавши їх фактично перед цим правопорушнику, суд розцінює критично, оскільки на відеозаписі поліцейський каже, про те, що він ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю. Крім того, згідно Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, відповідно до п. 12 Розділу 2 Інструкції поліцейський, керуючись суб`єктивним критерієм сприйняття щодо перебування особи в стані сп`яніння на підставі виявлення ним відповідних ознак такого сп`яніння, вирішує питання про проведення огляду.
Як вбачається з відеозапису, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що власне і підтвердив в судовому засіданні, як наслідок співробітником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що працівники поліції провели адміністративну процедуру без участі представників ВСП, що є порушенням вимог статей 266 та 266-1 КУпАП, якими встановлено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння щодо військовослужбовців.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд осіб, перелік, яких визначено ч. 1 ст. 266-1 КУпАП, проводиться у порядку визначеному зазначеною статтею, у випадку виконання останніми обов`язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , був причетним до ДТП, керуючи транспортним засобом по дорозі загального користування, тобто поза межами військової частини, виконуючи функції водія. Враховуючи вищевикладене, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб військової служби правопорядку та проведення ними огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП. Суд вважає, що в даному випадку процедура правомірно здійснювалася в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, який проводить працівники Національної поліції.
Стосовно твердження сторони захисту про неповноту відеозапису, суд зазначає, що в цілому відеозапис відображає адміністративну процедуру, на адвокатський запит ОСОБА_3 відділ поліції надав відеозаписи, які повністю повторюють відеозапис, долучений до матеріалів справи. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , будучи допитаним в судовому засіданні, власне підтвердив те, що він відмовився від процедури огляду, тому та обставина, що відеофайл не місить суцільного фіксування процедури, фактично не впливає на ступінь доведеності вини останнього.
Відсутність в матеріалах справи направлення на огляду та акту не впливає на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки він не оспорював факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.
Інші твердження адвоката Заборського О.В. суд вважає такими, що не впливають на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 та суд розцінює їх як спосіб захисту, обумовлений прагненням уникнути відповідальності.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За таких обставин, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає для водіїв лише адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тому клопотання представника ОСОБА_1 про призначення адміністративного стягнення без позбавлення його права керування транспортними засобами задоволенню не підлягає. Крім того, принцип рівності всіх громадян перед законом – конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення адміністративного стягнення.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua