Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №947/1448/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №947/1448/26

Суддя: Щербіна А. В.

cправа №947/1448/26

провадження №3/947/453/26

П О С Т А Н О В А

14 квітня 2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №755493 від 31.10.2025 року зокрема вбачається, що 02.10.2025 року, ОСОБА_1 за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.54, у магазині «Сільпо» здійснила дрібну крадіжку товару на суму 994,11 грн (без ПДВ), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Київському районному суді м.Одеси була повідомлена працівниками поліції під особистий підпис, а про дату та час судового розгляду була неодноразово повідомлена за особистим номером телефону, який вона зазначила у своїх поясненнях.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тож суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 є такою, яка умисно й однозначно відмовився від своїх прав за статтею 6 Європейської конвенції з прав людини і який міг розумно передбачити наслідки своєї поведінки, оскільки була явно та достатньо поінформованим про адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину та про хід провадження в суді, але незважаючи на це, в судове засідання не з`явилася, будь – яких клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подав, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутності з метою недопущення ухилення ОСОБА_1 від правосуддя.

Вказана позиція судді узгоджується з практикою ЄСПЛ у рішеннях BOYARCHENKO v. Ukraine (№31338/04), SULEJMANI v. Albania (№16114/10).

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, був повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.51 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а згідно з ч.2 цієї статті, адміністративна відповідальність настає за дію, передбачену ч.1 цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина ч.1 ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що представник потерпілого 21.10.2025 року подала до органу поліції заяву про вжиття заходів до невідомої їй особи, яка 02.10.2026 року в магазині «Сільпо», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 54, взяла продукти харчування та не розрахувавшись вийшла за межі магазину.

Також у матеріалах справи наявні пояснення представника потерпілого від 31.10.2025 року про те, що невідома особа в магазині «Сільпо» за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 54, взяла продукти харчування та не розрахувавшись вийшла за межі магазину.

З пояснень ОСОБА_1 від 31.10.2025 року вбачається, що 02.10.2025 року вона пішла в магазин «Сільпо» за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 54, де взяла 2 куска м`яса, а може і більше, оскільки живе з батьками та не має коштів на ласощі. Раніше приходила до цього магазину влаштовуватись на роботу, заповнювала анкету, залишилась одна в кабінеті, але ніхто не попросив залишитися, взяла їжу.

Суддя не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 які маються у матеріалах справи, оскільки з їх змісту не можна встановити, що остання взяла їжу в магазині не розрахувавшись за неї.

З пояснень представника потерпілого Луганської І.Р. вбачається, що крадіжку продуктів харчування вчинила невідома особа, при цьому з даної заяви не вбачається ні що саме було вкрадено, ні жодних конкретних ознак для ідентифікації вказаної особи, яка вчинила крадіжку.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, на підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду не надано.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, дослідивши матеріали по справі, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, через недоведеність з боку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення, зокрема факту вчинення ОСОБА_1 02.10.20265 року, за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.54, у магазині «Сільпо» дрібного викрадення чужого майна, вартість якого складала від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 7, 51, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 51 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

2. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

3. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Щербіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua