Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №947/13671/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/13671/26

Провадження № 3/947/1501/26

13.04.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 за ч.3 ст. 154 КУпАП, протокол ВБА №037592,

ВСТАНОВИВ

06.03.2026 року о 13.30 годин за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 натравила свою собаку на громадянина ОСОБА_2 , внаслідок чого собака. яка належить ОСОБА_1 вкусила ОСОБА_2 за ногу в області гомілки, чим завдала шкоду його здоров`ю, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.

ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, однак до судового засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила.

За таких підстав, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату розгляду справи, суд на підставі ст.268 КУпАП розглянув справу у її відсутність.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Закону України № 1684-ІХ від 15.07.2021 року ст. 154 КУпАП викладена в новій редакції. Зокрема, ст.154 КУпАП доповнено частиною третьою. Дана стаття в редакції вказаного Закону введена в дію з 08.11.2021 року.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП України передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників чи в невідведених для цього місцях, якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само їх повторне протягом року вчинення, тобто за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

З аналізу ст. 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021, вбачається, що законодавець дещо розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 154 КУпАП, а також на підставі ч. 2 та 3 ст. 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

При цьому, такі кваліфікуючі ознаки, в редакції ст. 154 КУпАП, що діяла до 08.11.2021, були об`єднані в одну частину - ч. 2 ст. 154 КУпАП та за вчинення таких правопорушень законодавцем визначався однаковий рівень відповідальності.

В редакції ст. 154 КУпАП, що діє, починаючи з 08.11.2021, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, за наявності таких кваліфікуючих ознак, була розмежована, а тому ч. 2 ст. 154 КУпАП з 08.11.2021 фактично була розділена на дві частини - ч. 2 ст. 154 КУпАП (за ознакою повторності вчинення протягом року), ч. 3 ст. 154 КУпАП (за ознакою спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну).

Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.

Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 154 КУпАП підвідомча суду, а після внесення змін до процесуального закону, ч. 3 ст. 154 КУпАП не внесена до будь-якої підвідомчості, тому слід вважати за можливе віднести ч. 3 ст. 154 КУпАП до підвідомчості суду

Відповідно до виписки з медичної картки хворого від 16.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до лікаря за медичною допомогою після укусу собаки, був направлений до хірурга з діагнозом: «укус тварини, відкрита рана інших частин гомілки», тобто з випискою з медичної карти підтверджено наявність укушених ран у ОСОБА_2 внаслідок укусу собаки 06.03.2026 року.

Дослідивши надані суду докази суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 встановлений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки вона здійснювала вигулювання собаки без намордника в невідведених для цього місцях ( у дворі житлового будинку), тобто порушила правила утримання та вигулу собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , та її вина у вчиненні адміністративного правопорушення доведена.

На підставі ст.33 КУпАП суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 33, 251, 256, 268, 278, 280, 154 ч.3, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.154 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень на користь держави з конфіскацією собаки, яка належить ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Роз`яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Прохоров П. А.