Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №766/17036/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17036/25

н/п 2-а/766/241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Веремчук Карина Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.03.2025 року відносно ОСОБА_1 . Постанову №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП від 18.03.2025 року відносно ОСОБА_1 – скасувати. Провадження в адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП – закрити. Свої вимоги мотивував тим, що 18 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була прийнята постанова №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що згідно з розділом 20 п. 1 п. п. 5 Податкового кодексу України складає 17 000,00 грн. Вищезазначеними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпА, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг», повісткою, рапортом працівників поліції та протоколом від 15.03.2025 року. При розгляді справи враховано ті обставини, що ОСОБА_1 вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що ВЛК проходить, військово-облікові документи шукають працівники поліції, але будь-яких документів, які підтверджують ці факти ним на момент розгляду справи не надано. Позивач та його представник вважають, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, відповідно, такою, що підлягає скасуванню. Копію постанови представник позивача адвокат Веремчук К.Ю. отримала на електронну пошту у відповідь на адвокатський запит від Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області 05 листопада 2025 року. В цей же день представник позивача ознайомилась з даною постановою та іншими матеріалами відкритого виконавчого провадження №78142101. А тому, позивач звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку на оскарження даної постанови. Відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач «У відповідності до р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ – громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язаний протягом 60 днів з дня набрання чинності чим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані…». Разом з тим, позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, про що свідчить копія постанови №1/1/748 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 31.08.2024 року. Разом з тим відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з`явився за викликом на 18.02.2025 року, військово-лікарську комісію не пройшов і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, в зв`язку з чим був оголошений в розшук. Однак така інформація не відповідає дійсності, оскільки в цей час позивач проходив військово-лікарську комісію, що підтверджується медичними документами, зокрема в тому числі карткою обстеження та медичного огляду, консультаційними висновками. Так, згідно картки обстеження та медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 р. було проведено серологічний аналіз крові та УЗД (інші дослідження), 13.02.2025 р. було проведено флюорографію органів грудної клітки. Також неодноразово позивача було направлено на дообстеження. Крім того, на зворотній стороні повістки про виклик ОСОБА_1 на 18.02.2025 року містяться наступні записи, проставлені уповноваженими працівниками ТЦК та СП: «продовжено до 26.02.2025 р., продовжено до 14.03.2025 р., продовжено до закінчення лікування». Станом на дату звернення до суду позивач перебуває в статусі непридатного з виключенням з військового обліку, що підтверджується його військово-обліковим документом з відповідною відміткою. Позивач розпочав і проходив військово-лікарську комісію, неодноразово направлявся на дообстеження та знаходився на лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та відповідно правомірність притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою від 19.11.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та представник позивача Веремчук К.Ю. в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.

Третя особа - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.03.2025 року відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була прийнята постанова №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що згідно з розділом 20 п. 1 п. п. 5 Податкового кодексу України складає 17 000,00 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, громадянин ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив наступні правопорушення законодавства про оборону:

1. У відповідності до р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ – громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності чим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Вищеозначені персональні дані військовозобов`язаним громадянином ОСОБА_1 самостійно не оновлені: в 1993 року закінчив СПТУ №2 а ТЦК не повідомив; ВЛК не пройдено по теперішній час, в картці реєстру «Оберіг» відсутня інформація про ступінь придатності до військової служби; номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти до ТЦК не надав, що підтверджується його обліковою карткою Єдиного державного реєстру «Оберіг», з якої чітко видно, що ці та інші персональні дані ним самостійно не оновлені, а отримати ці дані з інших інформаційних систем оператори реєстру «Оберіг» самостійно не змогли. Своїми діями гр-н ОСОБА_1 порушив ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, згідно яких призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; 8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу. 10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; А у відповідності до Наказу МО України №402 від 14.08.2008 року «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» п. 3.2. Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Зі слів ОСОБА_1 , персональні дані він самостійно не оновлював, додаток «Резерв +» не встановлював, так як хворів і не мав змоги з`явитися до ТЦК, але документів підтверджуючих цей факт ним на час винесення постанови не надано.

2. В порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою №153 від 28.01.2025 року, під особистий підпис, про необхідність явки 18.02.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, на вказаний виклик не з`явився, військово-лікарську комісію не пройшов і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, в зв`язку з чим був оголошений в розшук, доки 15.03.2025 р. був доставлений національною поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів ОСОБА_1 ВЛК він проходить, зараз лікується, але документів, підтверджуючих цей факт ним на час винесення постанови не надано.

3. В порушення вимог абзацу другого ч. 4 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, перебуваючи 15.03.2025 року в АДРЕСА_2 , в громадському місці, не мав при собі військово-облікового документа, що було виявлено співробітниками поліції. Зі слів ОСОБА_1 військовий квиток втратив дома, втрату виявив в березні 2022 року про що повідомив в поліцію, в ТЦК військовий квиток не відновлював і не повідомляв, бо не знав про цей обов`язок. Документів, підтверджуючих цей факт ним на час винесення постанови не надано.

Вищезазначеними діями гр-н ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг», повісткою, рапортом працівників поліції та протоколом від 15.03.2025 року.

При розгляді справи враховано ті обставини, що ОСОБА_1 вину скоєні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що ВЛК проходить, військово-облікові документи шукають працівники поліції, але будь яких документів, які підтверджують ці факти, ним на момент розгляду справи не надано.

27.05.2025 року державним виконавцем Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кухаренко Валентиною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78142101 з примусового виконання постанови №І/1/945, виданої 18.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34 000,00 гривень.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від24.02.2022№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані; у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач «У відповідності до р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ – громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язаний протягом 60 днів з дня набрання чинності чим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані…».

Разом з тим, позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, про що свідчить копія постанови №І/1/748 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 31.08.2024 р.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду випливає також із міжнародних зобов`язань України у сфері захисту прав людини.

Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період.

Суд зауважує, що норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вищезазначених норм.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з`явився за викликом на 18.02.2025 року, військово-лікарську комісію не пройшов і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, в зв`язку з чим був оголошений в розшук.

Натомість позивач надав суду докази проходження ВЛК, що підтверджується медичними документами, зокрема в тому числі карткою обстеження та медичного огляду, консультаційними висновками.

Так, згідно картки обстеження та медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 04.02.2025 року було проведено серологічний аналіз крові та УЗД, 13.02.2025 р. було проведено флюорографію органів грудної клітки.

Крім того, на зворотній стороні повістки про виклик ОСОБА_1 на 18.02.2025 р. містяться наступні записи, проставлені уповноваженими працівниками ТЦК та СП: «продовжено до 26.02.2025 р., продовжено до 14.03.2025 р., продовжено до закінчення лікування».

Згідно довідок, виданих КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у вказаній лікарні: з 22.02.2025 року по 07.03.2025 року; з 17.03.2025 року по 20.03.2025 року.

Згідно довідки №31 від 17.03.2025 року, виданої КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних», ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у офтальмологічному відділенні вказаної лікарні з 12.03.2025 року по 14.03.2025 року.

Відповідно до військово-облікового документу №261220240688132900103, ОСОБА_1 знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 26.12.2024 року та 12.08.2025 року. Згідно даних військово-облікового документу, ОСОБА_1 непридатний з виключенням з військового обліку на підставі довідки 18 Регіональна ВЛК від 24.04.2025 року №2025-0424-1045 гр. ІІ ст.75а.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно із пунктом 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (в подальшому - Положення № 402), медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в подальшому - Порядок № 560).

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Відповідно до п. 74 Порядку № 560, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

Водночас, відповідачем не надано доказів відмови позивача від проходження ВЛК, не зазначено про вручення повістки для проходження ВЛК, не надане зареєстроване направлення на ВЛК, вказана обставина відповідачем будь-якими доказами не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до постанови №І/1/945, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Також згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. На думку суду, позивачем був пропущений строк на оскарження вказаної постанови з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову позивач отримав 05.11.2025 року, до суду звернувся 14.11.2025 року. Тому суд поновлює пропущений процесуальний строк як пропущений з поважних причин.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 210-1 ч.3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд

вирішив:

Поновити строк на оскарження постанови №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.03.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Веремчук Карина Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №І/1/945 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП від 18.03.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Провадження в адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан