Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №591/12119/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/12119/25

Провадження № 1-кп/591/789/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Суми у порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22025200000000160 від 27.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженець смт. Низи, Сумського району, Сумської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись уродженцем смт. Низи Сумського району Сумської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , не будучи прихильником української державності, самостійності та незалежності України, перебуваючи під інтелектуальним впливом виховання в дусі комуністичних ідей та імперської російської ідеології, після подій 2014 року вирішив порушити правовий зв`язок з державою Україною, який до того знаходив свій вияв у взаємних правах та обов`язках, та набути громадянство російської федерації без позбавлення українського.

З цією метою, ОСОБА_3 , перебуваючи в умовах політичних подій в Україні з початку 2014 року, будучи достовірно обізнаним щодо анексії Криму російською федерацією, тобто, насильницького протиправного тимчасового відторгнення більшої частини Кримського півострова, розташованого у межах українських адміністративних одиниць - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, від України та одностороннього незаконного включення їх до складу російської федерації на правах суб`єктів федерації - «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь», що було проголошено 18.03.2014 (нібито внаслідок так званого «референдуму про статус Криму» 16.03.2014), маючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 04.07.2005, виданий Сумським РВ УМВС України в Сумській області, 07.04.2014 отримав паспорт громадянина російської федерації серія і номер - НОМЕР_2 виданий федеральною міграційною службою рф.

Зокрема, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 15 червня 2014 року у громадянина України ОСОБА_3 , на якого згідно із ст. 65 Конституції України покладається обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, будучи чітко обізнаним про розпочаті російською федерацією 20 лютого 2014 року агресивні дії які виразилися у збройному вторгненні регулярних військ рф на територію АР Крим і м. Севастополь та призвели до тимчасової окупації частини території України, при цьому будучи військовослужбовцем Військово-морських сил Збройних сил України, проходячи військову службу в НОМЕР_3 окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти (в/ч НОМЕР_4 ) у АР Крим, на посаді старшого водія та маючи звання старшого матроса, виник злочинний умисел направлений на вчинення державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, вираженого у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту.

На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , перебуваючи у тимчасово окупованому російською федерацією м. Феодосія АР Крим, добровільно, за власною ініціативою, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників російської федерації, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, а саме 15 червня 2014 року уклав контракт з міністерством оборони російської федерації про проходження військової служби в збройних силах російської федерації.

У подальшому ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, з 2014 по 2020 рік (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) проходив службу в збройних силах російської федерації, при чому з листопада 2020 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по теперішній час продовжує проходити службу на різних посадах у в/ч № НОМЕР_5 (у ІНФОРМАЦІЯ_2 збройних сил російської федерації, пункт постійної дислокації - АДРЕСА_2 -на-Дону, російської федерації) та діючи умисно, виконує бойові завдання в інтересах окупаційних військ на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в період збройного конфлікту.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходячи військову службу у в/ч № НОМЕР_5 (у ІНФОРМАЦІЯ_2 збройних сил російської федерації, пункт постійної дислокації АДРЕСА_2 -на-Дону, рф), отримав військове звання - молодший сержант, бойовий жетон з особистим номером: НОМЕР_6 та табельний номер - НОМЕР_7 .

У період часу з листопада 2020 року по лютий 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходив військову службу на посаді старшого водія-механіка зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_2 збройних сил російської федерації.

24.02.2022 російською федерацією, державою-агресором, було розпочато збройну агресії проти держави Україна. У зв`язку з цим Президентом України на території України було оголошено воєнний стан, який триває до цього часу.

В період часу з лютого 2022 року по вересень 2022 року, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходив військову службу на посаді командира відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходячи військову службу на посаді командира відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України 10 ОСОБА_3 отримав поранення та перебував у військовому шпиталі Південного військового округу збройних сил російської федерації до 25.04.2022 року.

З вересня 2022 року по травень 2024 року, громадянин України ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходив військову службу на посаді командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі, в період часу з травня 2024 року по 22 жовтня 2025 року громадянин України ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, проходив військову службу на посаді командира відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту з 15.06.2014 року та продовжуючи вчинення таких дій.

Дії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014)

Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченого (in absentia), котрий показань суду не надавав.

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії» (18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

28 серпня 2025 року у кримінальному провадженні №22025200000000160 від 27.06.2025 складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ в Сумській області від 13.09.2025 підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 25.09.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025200000000160, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2025, за підозрою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01.10.2025 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурором вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_5 , про що свідчить розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування від 22.10.2025.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 13.01.2026 постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22025200000000160 від 27.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 будучи обізнаним, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно нього перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`явився.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Зарічного районного суду м. Суми.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались захиснику.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює, як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою зі Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України, судом в судовому засіданні досліджені надані стороною обвинувачення докази, а саме:

Повідомлення про виявлення кримінального правопорушення 20.06.2025 року (з додатками) відповідно до яких ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Низи Сумського району, Сумської області, паспорт гр. України МВ273779, РНОКПП – НОМЕР_8 , з 2003 р. володіє, 1/3 частиною квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (інші частини належать його батькам), використовує моб. тел. НОМЕР_9 ), здобував освіту у ПТУ №24 м. Суми, після чого в 2001 році розпочав військову службу в НОМЕР_10 (в/ч НОМЕР_4 ) у Криму, де обіймав посаду старшого водія та мав звання старшого матроса. Так, у 2014 році, під час окупації Криму російськими військами, ОСОБА_3 не виконав наказ про передислокацію частини до м. Миколаєва, в подальшому перейшов на бік ворога, отримав російське громадянство та вступив до збройних сил рф. У 2015 році, за цим фактом, військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України відкрила кримінальне провадження за № 42015150410001407. У 2015 році йому було повідомлено про підозру за ч.1 ст. 408 ККУ (дезертирство), в 2016-му - оголошено в розшук. Інформація щодо його військової служби у лавах зс рф, з`явилась у базі даних «Миротворець», де він вказаний як російський військовий злочинець, учасник війни рф проти України, причетний до воєнних злочинів і геноциду українського народу. Також, відомо що ОСОБА_3 отримав паспорт громадянина росії 07.04.2014 року (серія 8214512637, ИНН 910812625864, СНИЛС 183-363-923 87), а також уклав контракт зі збройними силами рф 15.06.2014 року. Крім того, у 2022 році він проходив службу у військовій частині НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , особистий номер жетону: НОМЕР_6 , табельний номер: НОМЕР_7 ), мав звання молодшого сержанта. Відомо, що під час бойових дій у 2022 році він отримав поранення та проходив лікування у військовому шпиталі рф, звідки був виписаний 25 квітня 2022 року. Станом на 2023 рік, він продовжував службу У 103-му мотострілецькому полку, що дислокується у Ростові-на-Дону та був прописаний за адресою: АДРЕСА_4 . 2 Таким чином, в діях ОСОБА_3 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада), оскільки він: перейшов на службу до збройних сил держави-агресора, брав участь у бойових діях проти України та допомагав державі-агресору у підривній діяльності проти України. Враховуючі викладене, в діях ОСОБА_7 вбачаються окремі ознаки вчинення злочину відповідальність за який перебачено ч. 2 ст. 111 КК України (а.с.93-95).

Відповідь оперативного підрозділу УСБУ в Сумській області від 03.07.2025 (з додатком) на доручення слідчого, відповідно до якої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Низи Сумського району Сумської області, громадянин України. РНОКПП: НОМЕР_8 . 3 2003 р. ОСОБА_3 володіє, 1/3 частиною квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (інші частини належать його батькам). В період з 2000 по 2001 рр. навчався в ПТУ №24, м. Суми. З 2001 по 2006 рр. проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 (в/ч НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ). У 2013 р. був зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 ). 26.04.2013 ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_7 на військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 на території АР Крим. Проходив службу в в/ч НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 ) на посаді старший водій, мав звання старший матрос. Під час окупації збройними силами рф півострову Крим на початку 2014 року, у відповідності до наказу командуючого ВМС ЗСУ - командиру в/ч НОМЕР_4 був відданий наказ здійснити переміщення особового складу військової частини з місця дислокації АДРЕСА_5 до нового місця дислокації АДРЕСА_6 з терміном прибуття до 13.05.2014. До місця передислокації ОСОБА_3 станом на 13.05.2014 року та у подальшому не прибув. ОСОБА_3 у 2022 р. проходив службу в 103- му мотострілецькому полку ІНФОРМАЦІЯ_9 (рос. 103-й мотострелковый полк, 150-я мотострелковая дивизия, 8-я общевойсковая армия, Южный военный округ, 103 меп, 150 мед, 8 ОА, ЮВО, в/ч НОМЕР_5 , дислокация - Ростов-на-Дону), мав військове звання молодший сержант, особистий номер НОМЕР_6 , табельний номер 4010449. Був поранений, перебував у військовому шпиталі південного військово округу рф та був виписаний 25.04.2022. Крім того, використовуючи дані з російських реєстрів, також було встановлено, що станом на 2023 р. ОСОБА_8 продовжував проходити військову службу в рф в/ч НОМЕР_5 (а.с.97-103).

Відповідь оперативного підрозділу УСБУ в Сумській області від 17.07.2025 на доручення слідчого з якої вбачається, що ОСОБА_3 має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д). Для відкриття банківських рахунків ОСОБА_3 особисто надавав до АТ КБ «Приватбанк» копії паспорту громадянина України, картки платника податків, а також заповнював заяву на відкриття банківського рахунку (а.с.106).

Протокол огляду від 17.07.2025 (з додатком) в ході якого оглянуті сайти в мережі Інтернет з інформацією, щодо російського військовослужбовця ОСОБА_3 . (а.с.107-123).

Протокол огляду від 28.08.2025 особистих сторінок ОСОБА_3 у соціальній мережі «Вконакте», де на оглянутих фотозображеннях, які розміщені в розділі «фото» в кількості 6 (шести) фото, за № 3, 5, 6, 7, 8, 9 які поширені на вказаній сторінці, знаходиться ОСОБА_3 в російській військовій формі. (а.с.125-140).

Протокол огляду від 18.08.2025 року, предметом якого є огляд оптичного диску CD-RW «VIDEX», із написом «0160», s/n: «HLD648 WA26104603АІ», що вилучений 13.08.2025 року в ході тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у розпорядженні АТ КБ «Приват Банк» та при відкритті зображення під назвою «0000000185424114» у форматі «.tif», встановлено, що воно являє собою копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого 04.07.2005 року Сумським РВ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Низи Сумського району Сумської області, сторінки 1, 2-3 та сторінки 4-5, 12-13, де зазначена інформація щодо вклеєння фотокартки Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму 15.08.2005 та місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в кількості 2 (двох) фото На вказаних копіях наявні написи «Копия верна підпис ОСОБА_3 » (а.с.146-151).

Відповідь командира військової частини НОМЕР_11 від 15.07.2025 якою підтверджено проходження обвинуваченим військової служби у збройних силах російської федерації, а саме ОСОБА_3 , командир відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї 103 мотострілецького полку 150 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії Південного військового округу з рф (з 05.2024 р.), молодший сержант (з 02.2022 р.). Особистий номер військовослужбовця: " НОМЕР_6 " 24.08.1982 р.н. Проходження військової служби 11.2020 - 02.2022 рр. - старший механік-водій зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 02.2022 - 09.2022 рр. – командир відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 09.2022 - 05.2024 рр. — командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону НОМЕР_12 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії Південного військового округу зс рф 05.2024 р. — по т.ч. — командир відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.178).

Відповідь УДМС в Сумській області від 15.07.2025 відповідно до якої громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань виході з громадянства України до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області не звертався (а.с.184).

Відповідь на запит від МЗС України від 28.07.2025 відповідно до якої згідно з реєстраційними базами відділу громадянства Департаменту консульської служби МЗС та за даними закордонних дипломатичних установ України (крім дипломатичних установ України на території російської федерації) станом на 28 липня 2025 року відсутня інформація про звернення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з клопотанням про вихід з громадянства України або оформлення подання про втрату ним громадянства України (а.с.183).

Відповідь оперативного підрозділу УСБУ в Сумській області від 18.09.2025 на доручення слідчого, з якої вбачається що останнє відоме місце проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 (а.с. 156).

Підстав для визнання недопустимими чи неналежними доказами наведених вище доказів, суд не вбачає.

Захисник в судовому засідання зазначила , що прокурором не доведено умислу ОСОБА_3 на вчинення злочину, оскільки не надано доказів того, що обвинувачений не діяв під фізичним та психологічним примусом, отримуючи паспорт рф, укладаючи контракт та продовжуючи свою службу у збройних силах рф. Крім того зазначила про те що, невідомі причини того, чому ОСОБА_3 не виїхав на територію України, і чи міг він подати заяву про вихід з громадянства України. Просила виправдати ОСОБА_3 або призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті про кримінальну відповідальність.

Щодо тверджень захисника про відсутність умислу та вчинення дій під впливом примусу, суд зазначає, що сторона захисту не надала жодних належних та допустимих доказів існування реальної, невідворотної загрози життю чи здоров`ю обвинуваченого, яка б примусила його до отримання паспорта держави-агресора, укладення контракту та проходження військової служби в її збройних силах. Сама лише констатація перебування особи на тимчасово окупованій території не може автоматично свідчити про фізичний чи психічний тиск, оскільки добровільне укладення контракту та тривале виконання обов`язків у лавах збройних сил рф є вольовими діями, що підтверджують усвідомлений вибір особи та підтверджують умисел особи на вчинення злочину.

Суд також відхиляє доводи про нез`ясованість причин невиїзду обвинуваченого на підконтрольну Україні територію. Правовий статус громадянина України покладає на особу конституційний обов`язок захисту Вітчизни, а неотримання офіційного виходу з громадянства лише підкреслює обов`язок зберігати вірність своїй державі навіть в умовах окупації. Відсутність будь-яких активних спроб особи уникнути служби в армії рф, звільнитися або здатися в полон у поєднанні зі свідомим набуттям статусу військовослужбовця рф прямо вказує на наявність прямого умислу на вчинення державної зради.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дослідивши всі обставини кримінального провадження, які знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та які у своїй сукупності є достатніми та взаємопов`язаними, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена поза розумним сумнівом і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014).

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, фактичні обставини провадження, особу винного, його вік, сімейний стан, те, що він раніше не судимий, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливе без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті закону, яким передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та буде відповідним скоєному.

Підстав для обрання більш м`якого покарання суд не знаходить.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 жовтня 2025 року слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Крім того, на підставі ст.100, ст.174 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів.

Витрати на залучення експерта у справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014), і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Строк відбування призначеного покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 у порядку виконання цього вироку, після набрання ним законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 жовтня 2025 року, залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику обвинуваченого та прокурору.

Опублікувати інформацію про цей вирок в засобах масової інформації: в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційних веб-сайтах суду та органів прокуратури.

Виконання вироку в частині здійснення публікацій на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора покласти на прокурора.

Суддя ОСОБА_1