Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №484/238/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/238/26

Провадження № 1-кп/484/214/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024150010000065 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Первомайське Маловиськівського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні непрацездатного батька, як він пояснив в судовому засіданні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого по АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді старшого навідника гранатометного взводу другого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор – ОСОБА_3

сторона захисту: обвинувачений – ОСОБА_2

захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 о 18 год. 00 хв., діючи умисно, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді старшого навідника гранатометного взводу другого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив, тривалістю понад три доби, місце служби – підрозділ військової частини НОМЕР_2 у місті його тимчасової дислокації, АДРЕСА_1 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, по 12 год. 30 хв. 28.02.2024.

Крім того, солдат ОСОБА_2 05.02.2025 о 17 год. 00 хв., діючи умисно, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив, тривалістю понад три доби, місце служби – підрозділ військової частини НОМЕР_4 у місті його тимчасової дислокації, АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, по 14 год. 05 хв. 23.12.2025.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень і ніяких фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорював, при цьому пояснив, що дійсно 04.12.2023 о 18 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, самовільно залишив військову частину та був відсутній до 12 год. 30 хв. 28.02.2024. Крім того, 05.02.2025 о 17 год. 00 хв., діючи умисно, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , самовільно залишив, тривалістю понад три доби, місце служби – підрозділ військової частини НОМЕР_2 у місті його тимчасової дислокації, АДРЕСА_1 до 14 год. 05 хв. 23.12.2025. В скоєному щиро кається, покарання просить обрати на розсуд суду та надати йому можливість продовжити військову службу.

На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_2 стороною обвинувачення надано такі докази:

- витяг ЄРДР № 62024150010000065 від 11.01.2024, відповідно до якого до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України;

- повідомлення командира в/ч НОМЕР_1 від 02.01.2024 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення;

- акт службового розслідування, складений заступником командира 2 механізованої роти з морально-психологічного забезпечення 2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , згідно якого, зокрема, було встановлено, що з 04.12.2023 о 18.00 год. старший солдат ОСОБА_2 був відсутній на військовій службі, на зв`язок не виходив, місцезнаходження та причини відсутності не відомі;

- копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 06.12.2023 № 274 про призначення службового розслідування;

- рапорт тво командира 2 механізованого батальйону ОСОБА_6 про зняття ОСОБА_2 з усіх видів забезпечення та призначення службового розслідування за фактом СЗЧ від 04.12.2023;

- довідку -доповідь тво командира в/ч НОМЕР_1 від 19.12.2023 за фактом вчинення зняття ОСОБА_2 СЗЧ 04.12.2023;

- копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 28.09.2023 № 17 (по стройовій частині) відповідно до якого солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, та визначено таким, що прийняв справи та посаду, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, шпк «старший солдат»;

- копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 05.12.2023 № 86 (по стройовій частині) відповідно до якого солдата ОСОБА_2 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку із СЗЧ;

- копію наказу командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади ОСОБА_7 № 20-РС від 22.12.2023(по особовому складу) відповідно до якого солдата ОСОБА_2 було зараховано у розпорядження командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади з 22.12.2023;

- рапорт командира другого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2024, згідно якого 27.02.2024 ОСОБА_2 повернувся до місця служби в/ч НОМЕР_1 на локацію « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.10.2023 № 31 (по стройовій частині) відповідно до якого ОСОБА_2 вважався таким, що вибув у відпустку для лікування, у зв`язку із хворобою з 13.10.2023 по 11.11.2023;

- акт службового розслідування, складений командиром в/ч НОМЕР_1 № 136 від 17.04.2024;

- копію ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва про повернення клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури в сфері оборони про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, на підставі ч.5 ст.401 КК України;

- копію доповіді командира в/ч НОМЕР_4 від 05.02.2024 № 235/311 за фактом СЗЧ ОСОБА_2 05.02.2025 військової частини НОМЕР_4 .

Вислухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши обставини справи та надані прокурором докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у самовільному залишенні місця служби, військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а його дії суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується не позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття обвинуваченого. Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину особою повторно.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе виключно в умовах його ізоляції від суспільства та поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а покарання йому слід призначити в мінімальному розмірі згідно санкції ч.5 ст.407 КК України, за якою він обвинувачується та призначити покарання у виді позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою - слід залишити без змін.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 23.12.2025.

Зарахувати в строк відбуття покарання час затримання ОСОБА_2 з 30.07.2025 до 31.07.2025.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_8