Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №483/1643/23 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1643/23

Провадження № 2/483/23/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

представника позивача за первісним позовом – адвоката Коренко Т.В.,

відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1 та її представника – адвоката Ішбулатової С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з використанням відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_1 власних технічних засобів поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Очаківської міської територіальної громади, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталя Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інша особа – Очаківська міська рада, третя особа – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталя Олександрівна про встановлення факту проживання однією сім`єю,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Коренко Т.В., яка є представником позивачки за первісним позовом – ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовною заявою до Очаківської міської територіальної громади, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Позовні вимоги представник позивачки обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Очаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 483. Після його смерті приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. було відкрито спадкову справу за № 4/2023 за заявою ОСОБА_2 на спадкове майно, що складається з будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу будинку посвідчений державним нотаріусом Очаківської державної нотаріального контори Сибіряковою Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 920 від 13 грудня 1979 року. ОСОБА_2 будучи єдиним спадкоємцем 4-ї черги, оскільки проживала разом з спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак позивачці приватним нотаріусом було надано роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 92/02-14 від 02 серпня 2023 року, оскільки нею не було підтверджено відповідними документами факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та роз`яснено, що вона має право звернутись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. При цьому, представником позивачки зазначено, що позивачка ОСОБА_2 з літа 2012 року почала часто приїжджати до своєї сестри по батьковій лінії ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_2 , яка була інвалідом першої групи і потребувала сторонньої допомоги. Згодом в жовтні 2012 року ОСОБА_2 забрала свою сестру проживати до м. Новий Буг за адресою своєї реєстрації. Сестра ОСОБА_4 була власницею квартири АДРЕСА_3 та 27 грудня 2012 року вона продала вказану квартиру своїй племінниці ОСОБА_5 , рідній донці позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27 грудня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за № 1266. З того часу, позивачка разом зі своєю родиною, а саме з чоловіком ОСОБА_6 та матір`ю ОСОБА_7 часто приїздили до своєї доньки/онуки в м. Очаків. За час періодичного проживання в м. Очакові, ОСОБА_2 та її родина познайомились з сусідами, які проживали поруч з ОСОБА_7 , яка є рідною матір`ю ОСОБА_2 приїжджала до м. Очаків не лише до онуки в гості, а й як учасник народного ансамблю, який приймав участь на різних святах, які проходили в м. Очакові. Згодом, ОСОБА_7 розповіла своїй донці ОСОБА_2 , що познайомилась з приємним чоловіком – ОСОБА_3 , який був і сусідом її онуки ОСОБА_5 , оскільки проживав неподалік від останньої в будинку АДРЕСА_1 . Наприкінці 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вирішили та почали проживати разом однією родиною за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_3 був вдівцем, а ОСОБА_7 не заміжня. У зв`язку з переїздом матері ОСОБА_7 до м.Очакова, ОСОБА_2 приймає рішення також переїхати до м. Очакова, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були літніми людьми, часто хворіли та потребували стороннього догляду. Позивачка ОСОБА_2 з 01 грудня 2014 року по 12 грудня 2022 року з ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю, оскільки вона вважала його своїм батьком, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та разом вели домашнє господарство. ОСОБА_2 займалась лікуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , оплачувала комунальні послуги за адресою місця проживання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, позивачка займалась його похованням. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки – ОСОБА_7 . Посилаючись на викладене представник позивачки просила встановити факт проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю в період часу з 01 грудня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 03 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10 листопада 2023 року від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Ішбулатової С.Р. надійшов відзив на позовну заяву в якому представником відповідачки зазначено, що із викладеними в позовній заяві вимогами відповідачка категорично не погоджується, вважає позов ОСОБА_2 не обґрунтованим, таким, що вводить суд в оману щодо реальних обставин справи та, що він не підтверджений жодними належними доказами. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю з 01 грудня 2014 року по 12 грудня 2022 року, оскільки, як вказує позивачка на обґрунтування позовних вимог, начебто ОСОБА_3 та її мама – ОСОБА_7 перебували у фактичних шлюбних відносинах, а позивачка проживала з ними однією сім`єю та вважала ОСОБА_3 своїм батьком. Натомість вказані обставини не мають нічого близького з реальністю, що відповідач може підтвердити. По-перше, звідки взагалі з`явилась позивачка та яке вона має відношення до померлого ОСОБА_3 , Десь наприкінці 2021 року, точний місяць та дату відповідачка не пам`ятає, однак події були до запровадження в Україні військового стану, ОСОБА_3 познайомив відповідачку та її маму з жінкою, з якою він в свою чергу познайомився в лікарні і це була мати позивачки ОСОБА_2 . Ця жінка періодично з ним проживала дуже короткий проміжок часу – можливо місяць-два. Після припинення цих короткочасних відносин ОСОБА_3 повідомив відповідачці та її матері (які були для нього найближчими членами родини), що в нього зникла частина його особистих документів, в тому числі документи на його будинок за адресою: АДРЕСА_1 (домова книга та інші документи). Тобто, відносини між ОСОБА_3 та матір`ю позивачки, а тим більше самою позивачкою не мають нічого спільного з відносинами, притаманними членам сім`ї та не охоплюються таким поняттям як «проживання однією сім`єю». На момент смерті ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_2 також не проживала з ним, поряд не була, оскільки його похованням займалась відповідачка разом зі своєю матір`ю. Отже, не зрозуміло, яке відношення позивачка взагалі має до померлого ОСОБА_3 , з ним вона ніколи не проживала, матеріально не допомагала та спільне господарство не вела. По-друге, щодо наданих позивачкою доказів, представник відповідачки ОСОБА_1 зазначила, що жоден доказ не підтверджує, навіть опосередковано, будь-яке відношення до проживання позивачки однією сім`єю разом з померлим ОСОБА_3 : - свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , яке надано в фотокопії. Позивачка стверджує, що воно є в неї в оригіналі, на фотокопії міститься штамп «Згідно з оригіналом». Натомість оригінал цього документу знаходиться у відповідачки ОСОБА_1 , оскільки вона та її мама займались похованням померлого ОСОБА_3 ; - документи ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , не зрозуміло взагалі, що вказані документи підтверджують та яке мають відношення до процесу доказування проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - відповідь на адвокатський запит від КП «Очаківська багатопрофільна лікарня» Очаківської міської ради, що ОСОБА_7 перебувала на лікуванні в їх закладі з 15 червня 2022 року по 21 червня 2022 року жодним чином не підтверджує того факту, що ОСОБА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 . Тим паче, довідка з лікарні надана не відносно позивачки, а її мами; - направлення на рентген носа, так само, не являється належним доказом, оскільки не містить будь-якої інформації щодо предмету доказування. З направлення навіть не вбачається, кому воно видане; - свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , як вбачається із вказаного свідоцтва, мати позивачки померла в Новому Бузі. Тобто не в Очакові, де вона стверджує, що вони з матір`ю проживали разом з ОСОБА_3 ; - рахунок за спожитий природній газ з відміткою про оплату за вересень 2022 року також не є доказом проживання позивачки однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , щодо правомірності знаходження вказаного рахунку у позивачки як і інших документів, зазначалось вище; - фотографії мами позивачки за 2012 рік також не зрозуміло що підтверджують. На цих фотографіях зображена мама позивачки з якимось невідомими людьми. ОСОБА_3 на цих зображеннях немає. Фото не зроблені в будинку за адресою АДРЕСА_1 . Жодної прив`язки до ОСОБА_3 вони не містять. Можливо, позивачка ОСОБА_2 намагалась хоч якось підтвердити, що її мама була колись в м. Очакові, однак багато людей мають фото з ОСОБА_9 , відповідач так само може надати свої фото з ОСОБА_9 , однак яке це має доказове значення по даній справі – не зрозуміло. Тобто, позивачка взагалі не підтвердила той факт, що вона має хоч якесь відношення до ОСОБА_3 , не кажучи взагалі про підтвердження факту проживання однією сім`єю. По-третє, померлий ОСОБА_3 являється «нерідним» дідусем відповідачки ОСОБА_1 , тобто, рідна бабуся ОСОБА_1 – ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була дружиною ОСОБА_3 . Саме відповідачка та її мати були найближчими членами родини померлого ОСОБА_3 , допомогали йому як матеріально так і фізично, оскільки дідусь був особою похилого віку та не рідко потребував сторонньої допомоги. Стосовно підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлим, а також проведення його поховання саме відповідачкою надаються докази в рамках зустрічної позовної заяви.

10 листопада 2023 року представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Ішбулатовою С.Р. подано зустрічний позов до ОСОБА_2 , інша особа Очаківська міська рада, третя особа – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менше як 5 років до часу відкриття спадщини. Заявленні вимоги представник позивачки за зустрічним позовом – адвокат Ішбулатова С.Р. обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був нерідним дідусем позивачки за зустрічним позовом – ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 був чоловіком рідної бабусі ОСОБА_1 – ОСОБА_10 , і фактично ОСОБА_1 завжди вважала ОСОБА_3 своїм дідусем та рідним членом родини, завжди йому допомагала разом зі своєю мамою та проживала з ним однією сім`єю. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся ОСОБА_1 – ОСОБА_10 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько ОСОБА_1 – ОСОБА_11 . Похованням і бабусі, і батька займалась ОСОБА_1 . Родинні відносини з дідусем ОСОБА_3 не припинились, між ним і ОСОБА_1 , а також її матір`ю, відносини завжди були добрі. Саме позивачка за зустрічним позовом – ОСОБА_1 та її мама з березня 2017 року проживали разом з ОСОБА_3 , допомагали по господарству як фізично, так і матеріально. На цей період часу відповідачка ОСОБА_2 точно не проживала разом з ОСОБА_3 , спільне господарство не вели, оскільки всіма цими питаннями займалась позивачка за зустрічним позовом – ОСОБА_1 , а на час її навчання – її мати. Також не займалась відповідачка за зустрічним позовом – ОСОБА_2 і похованням ОСОБА_3 , оскільки доказів цього вона не надала. Натомість позивачка за зустрічним позовом – ОСОБА_1 надає всі наявні докази того, що похованням ОСОБА_3 займалась саме вона. Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 залишився будинок за адресою: АДРЕСА_1 та приватним нотаріусом Остащенко Н.О. відкрита спадкова справа, натомість, згідно з роз`яснення нотаріуса, ОСОБА_1 не підтвердила факт родинних відносин із спадкодавцем або факт проживання з ним однією сім`єю, та їй рекомендовано звернутись до суду для встановлення вказаного факту в судовому порядку, представник позивачки за зустрічним позовом просила встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відриття спадщини.

03 січня 2024 року представником позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 – адвокатом Коренко Т.В., через систему «Електронний суд» до суду направлено відзив на позовну заяву, в якому представник зазначила, що 08 грудня 2023 року вона та позивачка за первісним позовом під час підготовчого судового засідання ознайомились із зустрічною позовною заявою, яку вважають необґрунтованою та безпідставною посилаючись на наступне. По-перше: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не є родичем з ОСОБА_1 , оскільки останній ніколи не мав власних дітей, а як наслідок і внуків, тому довідка за № 5808 від 22 серпня 2023 року, яка була видана ЦНАП Очаківської міської ради на ім`я ОСОБА_1 , де вказано родинні відносини з ОСОБА_3 – як онука та зазначено дата реєстрації з 17 березня 2017 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до ухвали Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 вересня 2023 року цивільну справу № 483/1125/23, провадження № 2-о/483/23/2023 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Очаківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення передати для розгляду за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, оскільки за результатами отриманої судом інформації було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Отже, дані факти спростовують інформацію, яку містить довідка за № 5808 від 22 серпня 2023 року, яка була видана ЦНАП Очаківської міської ради на ім`я ОСОБА_1 . По-друге: отримавши від приватного нотаріуса роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 112/02-14 від 14 серпня 2023 року, ОСОБА_1 не оскаржила до суду вказану відмову нотаріуса про звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, оскільки визнала, що нею не було підтверджено відповідними документами факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, хоча ОСОБА_1 мала можливість надати нотаріусу довідку видану ЦНАП Очаківської міської ради на її ім`я як онуки, дата реєстрації з 17 березня 2017 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 . По-третє: спадкова справа № 4/2023 після смерті ОСОБА_3 була заведена саме за заявою від 09 січня 2023 року ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 через представника по довіреності – ОСОБА_12 звернулась усно до нотаріуса лише 14 серпня 2023 року. По- четверте: відповідачу за зустрічним позовом стало відомо, що позивачка ОСОБА_1 досить довгий час перебувала за кордоном і не могла проживати з померлим ОСОБА_3 з 17 березня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Варто звернути увагу на ту обставину, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК України. ОСОБА_2 , будучи єдиним спадкоємцем 4-ї черги, оскільки проживала разом з спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_2 з 01 грудня 2014 року по 12 грудня 2022 року з ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю, оскільки вона вважала його своїм батьком, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та разом вели домашнє господарство, просила зустрічний позов залишити без задоволення.

08 грудня 2023 року ухвалою суду зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інша особа Очаківська міська рада, третя особа приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. про встановлення факту проживання однією сім`єю було об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

10 січня 2024 року ухвалою суду за клопотанням представника за первісним позовом – адвоката Коренко Т.В. було витребувано копію спадкової справи № 4/2023 відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію щодо перетину кордону України на в`їзд та виїзд громадянкою України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року.

22 січня 2024 року до суду надійшла відповідь з Адміністрації Державної прикордонної служби України.

02 лютого 2024 року до суду надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року за клопотанням представника позивачки за первісним позовом було витребувано в Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26) інформацію щодо перетину кордону України на в`їзд та виїзд громадянкою України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період 24 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року та за клопотанням представника відповідачки за первісним позовом було зобов`язано ОСОБА_2 надати в наступне судове засідання для огляду оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 лютого 2024 року до суду надійшла відповідь на ухвалу суду з Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвалу суду в частині надання ОСОБА_2 оригіналу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 виконано не було.

Ухвалою від 25 квітня 2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 – адвокат Коренко Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити, у задоволені зустрічних позивних вимог просила відмовити.

Відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник – адвокат Ішбулатова С.Р. у судовому засіданні просили позовні вимоги за первісним позовом залишити без задоволення та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Представник відповідача – Очаківської міської територіальної громади та представник іншої особи – Очаківської міської ради в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом приписів ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 , відповідно до копії договору купівлі-продаж будинку посвідченого державним нотаріусом Очаківської державної нотаріального контори, ОСОБА_13 , зареєстрованому в реєстрі за № 920 від 13 грудня 1979 року (том. 1 а.с. 31) та копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343664123 від 22 серпня 2023 року, є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (том. 1 а.с. 31, 90-91) де проживав та був зареєстрований, що підтверджується копією будинкової книги (том. 1 а.с. 29-30).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17 грудня 2022 року та довідкою про причину смерті від 15 грудня 2022 року (том 1 а.с. 27, 71).

Позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_14 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її матір`ю, є ОСОБА_15 (дошлюбне прізвище ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копіями свідоцтв про одруження (том 1 а.с. 13, 14, 21, 22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03 січня 2023 року (том. 1 а.с. 24 ).

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (том 1 зв. бік а.с. 11).

З копії роз`яснення приватного нотаріуса Остащенко Н.О. № 92/02-14 від 02 серпня 2023 року, вбачається, що у ОСОБА_2 відсутні документи, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 (том 1 а.с. 37).

В матеріалах справи наявні копії документів, надані представником позивачки за первісним позовом, а саме: паспорт та посвідчення інваліда дитинства на ім`я ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу квартири укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , витяг з Державного реєстру правочинів, направлення на рентгенографію носа; квитанції про сплату за спожитий природний газ (платник ОСОБА_3 ), які судом не приймаються до уваги, оскільки не стосуються предмету доказування ( том 1 а.с. 15-20).

Не може бути доказом до позовних вимог і надані стороною позивача фотознімки (том 1 а.с. 38-42) на яких зображена мати позивачки,оскільки вони не містять дат їх виготовлення, а деякі датовані 2012 роком.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_18 з 16 липня 1986 року по день смерті останньої – ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована з ним за однією адресою, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (том 1 а.с. 78) та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (том 1 а.с. 83), довідкою ЦНАП Очаківської міської ради № 5807 від 22 серпня 2023 року про реєстрацію ОСОБА_10 (том 1 а.с. 81) .

Відповідно до копії свідоцтва про народження матір`ю ОСОБА_11 є ОСОБА_19 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 (том 1 а.с. 80).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (том 1 а.с. 79).

Відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є: батько – ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_12 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження (том 1 а.с. 82).

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_10 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 17 липня 2020 року (том. 1 зв. бік а.с. 222).

Тобто відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 є нерідною онукою померлого ОСОБА_3 .

З копії роз`яснення приватного нотаріуса Остащенко Н.О. № 112/02-14 від 14 серпня 2023 року, вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 (том 1 а.с. 77).

Як вбачається з копії спадкової справи № 4/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відкритої 02 серпня 2023 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Остащенко Н.О. та відкритої 31 березня 2023 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Тельпіш М.М, ОСОБА_20 та ОСОБА_1 звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (том 1 а.с. 206-222).

Згідно з листом Міністерства закордонних справ № 71/36-500-13545 від 31 січня 2024 року наданого представником відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 , інформація щодо перебування на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України ОСОБА_1 – відсутня (том 1 а.с. 198).

З наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ухвали суду про витребування доказів інформацій щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року та за період з 24 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року, на в`їзд та виїзд, вбачається, що в зазначені періоди часу ОСОБА_1 неодноразово, а саме 184 рази перетинала державний кордон України, виїжджала на певний період часу за кордон та поверталася до країни (том 1 а.с. 152-158, 242). Так, 24 березня 2022 року ОСОБА_1 перетнула державний кордон України на виїзд та в`їхала до України 11 серпня 2023 року, що спростовує факт її проживання разом з ОСОБА_3 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на час смерті ОСОБА_3 взагалі була відсутня в країні 9 місяців 19 днів.

Покази свідків зі сторони позивачки за первісним позовом: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 надані в судовому засіданні суд не може прийняти до уваги на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки вони не містили достовірної інформації щодо наявності між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільного проживання однією сім`єю, яка пов`язана спільним побутом, має спільний бюджет та ними ведеться домашнє господарство. Надані ними покази більш підтверджували спільне проживання ОСОБА_3 з матір`ю позивачки ОСОБА_2 , а остання до них приїжджала, допомагала їм по господарству, іноді забирала до місця свого проживання в м. Новий Буг для лікування.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки зі сторони позивачки за зустрічним позовом: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_12 не підтвердили факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а лише підтвердили, що ОСОБА_1 періодично проживала з дідусем коли приїжджала до м. Очакова, про, що також зазначила у вступному слові позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка також пояснила, що вона днів десять в місяць проживала в м. Очакові.

Суд також критично оцінює акт, складений ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_12 (том 1 а.с. 85), оскільки вказані особи були допитані в якості свідків та однозначно не могли підтвердити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з 2017 року і по день смерті спадкодавця саме однією сім`єю.

З наданої представником позивачки за первісним позовом копії квитанції до прибуткового касового ордера № 98 від 13 грудня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 сплатила ФОП ОСОБА_26 10200 грн. за ритуальні послуги (том 1 а.с. 183-186).

На підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 сторона позивача за зустрічним позовом вказує на те, що саме ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_3 , на підтвердження чого надали: рапорт чергового ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області; лист начальника поліції ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області на ім`я матері ОСОБА_1 – ОСОБА_12 , щодо повідомлення нею про смерть ОСОБА_3 , довідку про проведення поховання № 256 від 19 грудня 2022 року відповідно до якої замовник ОСОБА_1 проводила поховання діда ОСОБА_3 ; накладну № 61 від 14 грудня 2022 року про сплату ритуальних послуг ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_27 в розмірі 21200 грн.; свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_27 ; пояснення ФОП ОСОБА_27 на ім`я ОСОБА_1 (том 1 а.с. 84, 86, 168-170, 199, 200).

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 підтвердив, що саме його служба на прохання ОСОБА_28 займалась похованням ОСОБА_3 та його працівницею було отримано свідоцтво про смерть померлого.

Разом з тим, сам факт організації та проведення поховання ОСОБА_1 або ОСОБА_2 не може свідчити про проживання однією сім`єю на протязі більш ніж п`яти років з ОСОБА_3 .

Також суд критично оцінює довідку № 5808 від 22 серпня 2023 року, яка була видана ЦНАП Очаківської міської ради на ім`я ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації як померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом з ним за вказаною адресою на момент його смерті були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 – онука з 17 березня 2017 року по теперішній час; оскільки з копії паспорта НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що вона з 17 липня 2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , а також з довідки, наданої до нотаріальної контори № 5516 від 31 березня 2023 року, яка була видана ЦНАП Очаківської міської ради на ім`я ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації як померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом з ним за вказаною адресою на момент його смерті зареєстровані особи відсутні (том 1 а.с.72-73, 87, зв. бік а.с. 219).

Отже, судом враховані норми ст. 3 СК України, яка вказує, що сім`ю складають особи, які проживають разом, мають спільні права та обов`язки.

Проте поняття сім`ї в розумінні ст. 3 СК України не вичерпується одним лише спільним проживанням. Окрім спільного проживання необхідно також довести наявність спільного побуту та взаємних прав та обов`язків.

Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я - це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові, солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають однин одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того з ким людина має проживати однією сім`єю.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства – принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Суд вирішує питання у сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що наданих доказів по справі не достатньо для задоволення заяв сторін. Окрім цього, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи викладене, а також на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає надані позивачкою за первісним позовом ОСОБА_2 та позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 докази є недостатніми для встановлення фактів проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ці докази не містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують юридичні факти проживання однією сім`єю з спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому в задоволенні позовів слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

У задоволені первісного позову ОСОБА_2 до Очаківської міської територіальної громади, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталя Олександрівна про встановлення факту проживання ОСОБА_2 однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 грудня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , – відмовити.

Судові витрати за первісним позовом віднести на рахунок позивачки за первісним позовом.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інша особа – Очаківська міська рада, третя особа – приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталя Олександрівна про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, – відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести на рахунок позивачки за зустрічним позовом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складений 02 квітня 2026 року.

Головуючий: