Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №278/730/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/730/26 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Номер провадження №33/4805/851/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 08 лютого 2026 року о 13 годині 10 хвилин на 153 км + 850 м автодороги М-06 «Київ-Чоп», ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , та, у порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечну швидкість руху, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Scania», номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дійсно 08.02.2026 керував транспортним засобом та став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Між тим, зважаючи на погодні умови (ожеледицю), стан дорожнього покриття, яке не було очищене та не посипане спеціальними хімічними засобами для покращення стану дороги, застосував екстрене гальмування, щоб зменшити швидкість та зупинити авто, яке продовжило рухатися, тому в`їхав в задню ліву частину вантажного автомобіля, який рухався попереду. Вважає, що ним було вжито всіх заходів, щоб уникнути зіткнення, а ДТП сталось внаслідок погодних умов та неналежного стану дорожнього покриття взимку. Вважає, що працівники поліції мали скласти протокол відносно організації, яка обслуговує вказану ділянку дороги за ч.4 ст.140 КУпАП, зважаючи також на відсутність попереджувальних знаків, незабезпечення безпеки дорожнього руху, що призвело до ДТП. Також посилається, що працівники поліції до матеріалів справи не долучили відеозапис з нагрудних камер, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність доказів проведення належної процедури щодо складання адміністративних матеріалів. Крім того, вважає, що на схемі ДТП невірно відображено обставини аварії щодо місця зіткнення, яке відбулось на правій смузі для руху, а не на лівій, як зазначено на схемі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за порушення ним п.п.12.1, 13.1 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586246 від 08.02.2026 вбачається, що 08 лютого 2026 року о 13 годині 10 хвилин на 153 км + 850 м автодороги М-06 «Київ-Чоп», ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , та, у порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечну швидкість руху, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Scania», номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено (а.с.1).

За змістом п.12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За змістом п.13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідальність за ст.124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується:

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначив, що 08.02.2026 о 13 год. 10 хв. рухався по а/д М06 154 км у напрямку м. Житомир на автомобілі Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , поряд почали гальмувати транспортні засоби через занос. Він почав гальмувати, аби зменшити швидкість, оскільки на дорозі був сніг та льодове покриття, проте не зміг скерувати авто на узбіччя в результаті чого здійснив зіткнення з вантажним автомобілем (а.с.3);

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що 08.02.2026 о 13 год. 10хв. рухався по а/д 154 км в напрямку м. Житомир на транспортному засобі Scania, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_3 , перед ним почали гальмувати автомобілі через занос. Він зменшив швидкість та почав гальмувати, в цей момент відчув удар в задню частину причіпу та зупинився (а.с.4);

- схемою місця ДТП від 08.02.2026 щодо обстановки місця події, характеру та локалізації механічних ушкоджень, згідно якої автомобіль Scania, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_3 отримав пошокдженнея задньої центральної та лівої частини відповідно, автомобіль Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 – пошкодження передньої центральної та передньої правої частини (а.с.5).

Крім цього, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує, що факт зіткнення мав місце, однак вказані події стались через стан дорожнього покриття взимку та несприятливі погодні умови (ожеледицю), внаслідок чого авто не зупинялося після застосування екстреного гальмування.

Між тим, не заслуговують на увагу твердження апелянта про закриття провадження у справі з причини ожеледиці та неналежного стану дорожнього покриття взимку, як обставину, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки, зважаючи на погодні умови і стан дороги особа, яка керує транспортним засобом, повинна була бути ще більш уважною, щоб мати змогу постійно слідкувати за дорожньою обстановкою та безпечно керувати автомобілем.

Тобто, водій відповідно до правил дорожнього руху повинен врахувати незадовільний стан дороги та погодні умови, і заздалегідь прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху, які можуть зупинитися, і обирати таку швидкість руху, щоб завжди бути готовим своєчасно зреагувати на таку зміну дорожньої ситуації, що склалася, зменшити швидкість аж до безпечної зупинки свого транспортного засобу.

Проте водій ОСОБА_1 , який їхав позаду та керував технічно справним автомобілем марки Hyundai Tucson, не дотримався вказаних вимог закону та не врахував дорожньої обстановки, погодних умов, стану покриття дороги, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки Scania, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду, чим порушив п.п.12.1, 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Таким чином, наявна схема місця ДТП, фотознімки з місця пригоди, узгоджується між собою та з показами обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, та свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

При цьому апеляційний суд зауважує, що предметом розгляду цієї справи є виключно встановлення наявності чи відсутності в діях особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Причинний зв`язок між неналежним утримання проїзної частини та ДТП за участю водіїв виходить за межі розгляду справи за ст.124 КУпАП, оскільки неналежний стан утримання дороги, якою рухається транспортний засіб є складовою частиною дорожньої обстановки, умови якої повинен врахувати водій під час вибору в дозволених ПДР межах такої швидкості руху, за якої він, враховуючий стан свого транспортного засобу, свої водійські навики, тощо, має змогу постійно контролювати рух свого транспортного засоби, безпечно керувати ним та не створювати небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Ненадання працівником поліції відеозапису з нагрудної камери під час складання протоколу про адміністративне правопорушення жодним чином не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був присутній в ході складання адміністративних матеріалів, про що також не заперечує в апеляційній скарзі, без зауважень підписав протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, власноруч викладені письмові пояснення та схему місця ДТП.

Доводи апелянта щодо невірно відображеного на схемі ДТП місця зіткнення автомобілів є частково слушними, оскільки із наявного відеозапису вбачається, що безпосереднім місцем зіткнення є права смуга для руху. Проте неточне відображення точки зіткнення двох автомобілів не позначилось на законності винесеної постанови судом першої інстанції та правильності загальних висновків про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які стали причиною зіткнення двох транспортних засобів та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: