Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №175/17611/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/798/26 Справа № 175/17611/25 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Криви Ріг

09.04.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши при секретарі судового засідання Шевченко В.В., судового розпорядника Мінєєвої А.В. у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Михайлової О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2026р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Михайловою О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі та доповненнях до неї:

- вважає, що матеріалами справи не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення складений формально, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню;

- вказує, що відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС № 1452/735 від 09.11.2015р. зразки біологічного середовища відібрали у ОСОБА_1 одним набором, висновок щодо результатів огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не видавався;

- вказує, що відповідно до висновку огляду ОСОБА_1 від 26.09.2025р. на стан наркотичного сп`яніння зазначено, що він розпочатий о 17:47год., проте відповідно до відеозапису такий огляд розпочато о 17:52год.;

- вазує, що в постанові суду першої інстанції міститься посилання на висновок лікаря КПН «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 306 від 26.09.2025р., хоча в матеріалах справи такий висновок відсутній, та в матеріалах перебуває акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 306 від 14.09.2025р.;

- зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були спрямовані до суду 19.09.2025р, проте висновок про стан сп`яніння ОСОБА_1 був складений 26.09.2025р.;

- вказує, що результати дослідження ОСОБА_1 не фіксувалися на бодікамеру, тобто невідомо, якими були результати досліджень, свідки не залучались;

- вказує, що відеозапис є неповним, відео фіксація велась епізодично, що є порушенням вимог наказу № 1026 від 18.12.2018р. «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»;

- вказує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 265-2, ч. 1 ст. 266 КПК України, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3 і 4 статті 130 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу поліції МВС України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан такого сп`яніння, проте ніяких даних про тимчасове затримання транспортного засобу протокол не містить, до протоколу не долучено інших документів, що підтверджують факт відсторонення водія;

- зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано посилання на висновок № 307 щодо огляду ОСОБА_1 , проте такий висновок в матеріалах справи відсутній;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Сергєєва А.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14.09.2025р. о 17:20год., по вул. Південна, 7, у м. Краматорськ, керував тз Subaru Forester, н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія. Відповідно до висновку лікаря КНП "МЦПЛЗ м. Краматорськ" № 306 від 26.09.2025 водій ОСОБА_1 14.09.2025р. перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання маріхуани, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності доказів у справі вважав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453858 від 14.09.2025р., складеного уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП, ОСОБА_1 з протоколом та висновком лікаря згоден, рапортом працівників поліції від 14.09.2025; висновком лікаря КНП "МЦПЛЗ м. Краматорськ" № 306 від 26.09.2025; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності вважає їх неспроможними, та не вбачає підстав для їх задоволення із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 був виявлений працівниками поліції з ознаками наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та для встановлення стану сп`яніння доставлений до закладу охорони здоров`я. За наслідками огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я було виявлено, що він перебуває у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання маріхуани.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 належним чином перевірив фактичні обставини справи та встановив в його діях склад адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Таким чином доводи апеляційної скарги, що матеріалами справи не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, протококом про адміністративне правопорушення складений формально, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС № 1452/735 від 09.11.2015р. зразки біологічного середовища відібрали у ОСОБА_1 одним набором, висновок щодо результатів огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не видавався, є також неслушними, оскільки ні яким чином не впливають на результати висновку про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Наголошуючи на порушенні порядку відбору біологічного середовища у ОСОБА_1 сторона захисту обмежилась констатуванням факту такого порушення, при цьому не вжила заходів для оскарження результату дослідження, яким встановлено стан наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 .

При цьому, слід звернути увагу, що захисник Михайлова О.В. уклала угоду з надання правової допомоги ОСОБА_1 31.10.2024р. (відповідно до договору а.с. 11)

Щодо невидання висновку щодо результатів огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 та отримання такого висновку, що перш за все, є правом самої особи, щодо якої він складений, та не є обов`язковими діями закладу охорони здоров`я відповідно до вказаної вище інструкції, яка наголошує, що такий висновок тільки надається особі, щодо якої він складений, а саме передбачає звернення особисто такої особи до відповідного закладу охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до висновку огляду ОСОБА_1 від 26.09.2025р. на стан наркотичного сп`яніння зазначено, що він розпочатий о 17:47год. проте відповідно до відеозапису такий огляд розпочато о 17:52год., є також неслушними, оскільки доставка особи до закладу охорони здоров`я та початок фактичного огляду такої особи на стан сп`яніння, які мають незначні розбіжності в часі, не мають істотного значення для правильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги захисника, що в постанові суду першої інстанції міститься посилання на висновок лікаря КПН «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 306 від 26.09.2025р., хоча в матеріалах справи такий висновок відсутній, та в матеріалах перебуває акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 306 від 14.09.2025р. є також неслушними, оскільки найменування документу, яким встановлено стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 виданий уповноваженою особою. та не викликає сумніву у своїй достовірності.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були спрямовані до суду 19.09.2025р., проте висновок про стан сп`яніння ОСОБА_1 був складений 26.09.2025р. є також неслушними, оскільки є очевидним, що матеріали справи не могли бути направлені до суду першої інстанції без відповідного медичного висновку.

Дата на супровідному листі до матеріалу про адміністративне правопорушення проставлена механічним пристроєм, та вочевидь є опискою, яка не впливає на правильне вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги захисника, що результати дослідження ОСОБА_1 не фіксувалися на бодікамеру, тобто невідомо, якими були результати досліджень, свідки не залучались, є також неслушними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП до матеріалів справи долучаються матеріали відеозапису щодо огляду особи на стан сп`яніння, результат дослідження не підлягає відеофіксації. При цьому при використанні відеозапису під час огляду особи на стан сп`яніння залучення свідків не передбачено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис є неповним, відео фіксація велась епізодично, що є порушенням вимог наказу № 1026 від 18.12.2018р. «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», є також неслушними, оскільки доручення до матеріалів справи відеозапису є правом, а не обов`язком уповноваженої особи, та виключно у разі неможливості залучення свідків при процедурі огляду особи на стан сп`яніння, таким чином використання відеозапису у справі про адміністративне правопорушення має обмежений часовий проміжок, та обмежену подію – огляд особи на стан сп`яніння.

Ведення відеозапису працівниками поліції під час несення служби та його долучення до матеріалів справи слід вважати різними за змістом процедурами.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 265-2, ч. 1 ст. 266 КПК України, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3 і 4 статті 130 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу поліції МВС України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан такого сп`яніння, проте ніяких даних про тимчасове затримання транспортного засобу протокол не містить, до протоколу не долучено інших документів, що підтверджують факт відсторонення водія, є також безпідставними, оскільки вимоги ст. 265-2 КУпАП у своєму змісті не містять посилання на правопорушення за ч.ч. 1, 4 ст. 130 КУпАП, тобто не застосовується до правопорушень даної категорії.

Більш того, ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018р. посилання на ст. 130 КУпАП із диспозиції статті 265-2 КУпАП виключено.

Щодо доводів, що до протоколу не долучено інших документів, що підтверджують факт відсторонення водія, то чинний КУпАП не містить в собі посилання на відповідний процесуальний документ, який мав би міститься у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано посилання на висновок № 307 щодо огляду ОСОБА_1 проте такий висновок в матеріалах справи відсутній, є також неслушними, оскільки висновком про стан ОСОБА_1 , який перебував у стані наркотичного сп`яніння та долучений до матеріалів справи, стосується дати та часу події, які відповідають фактичним обставинам справи та не викликають сумніву у своїй достовірності.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Михайлової Ольги Вікторівни із доповненнями в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя