Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №149/697/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №149/697/26

Суддя: Робак М. В.

Справа № 149/697/26

Провадження №2/149/745/26

Номер рядка звіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14.04.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Робак М.В.,

секретаря Поліщук Л.А.

за участі представника позивача Рудич І.Р.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 24.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 24.02.2025 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк". Станом на 15.02.2026 року у ОСОБА_1 існує заборгованість перед позивачем в сумі 59786,37 грн., яку банк просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 09.03.2026 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

З урахуванням умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н на строк 12 місяців з пролонгацією, згідно умов якого останній отримав кредитну карту з встановленням кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (копія на а.с. 24-39). З даною заявою ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 24.02.2025. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/28, тип – Універсальна (копія на а.с. 23).

Також ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту, якими визначено умови надання кредиту та порядок повернення (а.с.40-45).

Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" підтверджено зміну кредитного ліміту та обслуговування кредитної картки (а.с.22).

Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 18-19) та випискою (а.с.20), заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 15.02.2026 року становить 59 786,37 грн. та складається з: 47 929,12 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 11 857,25 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що відповідач не спростував тверджень позивача щодо неналежного виконання умов зобов`язання, доказів сплати кредиту не надав, власного розрахунку боргу не здійснив, тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 509, 633,634, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором б/н від 24.02.2025 у розмірі 59 786 грн 37 коп., що складається з: 47 929,12 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 11 857,25 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" документально підтверджений розмір сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Марина РОБАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua