Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №135/228/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/228/26

Провадження № 3/135/85/26

ПОСТАНОВА

іменем України

08.04.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ААД №258492 від 05.02.2026), який надійшов з Відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого заступником начальника охорони ТОВ «Охоронне агентство «Тигр», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , -

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №258492 від 05.02.2026, складеного інспектором СРПП ВП №3 Гайсинського РУН ГУНП у Вінницькій області Закревським О.А., 05.02.2026 о 02 год 12 хв в м. Ладижин по вул. Процишина водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 та мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не керував транспортним засобом 05.02.2026, працівники поліції зупинили його біля входу в АЗС ОККО, куди він приїхав разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , і хотів придбати сигарети. В той час коли його знайомий ОСОБА_2 кудись відійшов поспілкуватися зі знайомими, він намагався зайти до приміщення АЗС ОККО, його зупинили поліцейські, які пред`явили вимогу надати документи для перевірки, а після цього склали відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем із забрудненими номерами, а також протокол про адміністративне правопорушення відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за ст.130 КУпАП. Таким чином, з огляду на відсутність доказів керування ним автомобілем просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення.

Захисник – адвокат Басараб О.Д. заявила клопотання про закриття провадження у справі №135/228/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, опитавши свідка, приходжу до таких висновків.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.278 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №258492 від 05.02.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.02.2026, постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП; DVD – диск з відеозаписом із нагрудних відеокамер працівників поліції.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте вчинок може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення, при наявності сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.130 КпАП України відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України).

Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР України).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Тобто, обов`язковою умовою для притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом, як такий.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У постанові від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Вина водія у порушенні ПДР України повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Між тим, матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння.

Відеозапис, що долучений працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення не містить даних щодо керування водієм ОСОБА_1 05.02.2026 о 02 год. 12 хв. транспортним засобом ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , а також зупинки працівниками поліції вказаного транспортного засобу.

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, долучених до матеріалів справи вбачається, що спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 розпочинається біля входу до приміщення АЗС ОККО, на відеозапису відсутній факт зупинки транспортного засобу поліцейськими. Тобто зазначеними відеозаписами не підтверджено факт керування ОСОБА_1 та факт зупинки транспортного засобу під його керуванням працівниками поліції, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а інших відеозаписів матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного інші наявні у матеріалах справи докази за обставин даної справи не мають правового значення для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто не є безумовними та беззаперечними доказами на підтвердження доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення з огляду на те, що факти керування ОСОБА_1 та зупинки транспортного засобу під його керуванням працівниками поліції не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення, ОСОБА_1 вказував на те, що автомобілем керував не він, а його знайомий, а поліцейські підійшли до нього коли він заходив до приміщення АЗС ОККО.

Разом з тим, опитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 , який був попереджений про необхідність давати правдиві пояснення, пояснив, що 05.02.2026 в нічний час він разом з ОСОБА_1 на автомобілі ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 приїхали на АЗС ОККО в м. Ладижин по вул. Процишина. При цьому, саме він керував автомобілем. Після цього ОСОБА_1 направився в приміщення ОККО, а він залишився в автомобілі. Потім він побачив знайомих, вийшов з автомобіля і відійшов поспілкуватися. Через деякий час він повернувся та дізнався, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Стороною захисту вживалися заходи щодо отримання з ТОВ «ОККО-Драйв» відеозапису з камер відеоспостереження АЗС, проте відповідь на адвокатський запит не отримано.

Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.1998, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_1 у день, час та у місці, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, керував транспортним засобом.

З урахуванням того, що всі недоліки та сумніви мають трактуватися на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до пунктів 2, 7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає саме в ухиленні особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Водночас суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу, тобто усвідомленого небажання особи проходити відповідний огляд.

Відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку, як форма протиправної поведінки, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Втім, ключовим у таких справах є саме встановлення факту відмови чіткої, однозначної та належним чином зафіксованої.

Під час перегляду відеоматеріалів встановлено, що фіксація подій розпочинається не з самого початку спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , тобто відсутній початковий етап взаємодії, який має істотне значення для оцінки правомірності дій поліцейських та поведінки особи. Фіксація подій розпочинається з роз`яснення поліцейським ОСОБА_1 його прав згідно ст.268 КУпАП, після чого поліцейський запитує чи бажає він проходити огляд на стан сп`яніння на місці або в лікарні. Надалі поліцейський, не з`ясувавши належним чином позицію ОСОБА_1 , не роз`яснивши правові наслідки такої відмови та не забезпечивши дотримання процедури, констатує факт відмови та одразу повідомляє про складання протоколу, та вимагає для складання адміністративного протоколу надати відповідні документи. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції не називають підстав для проведення перевірки на стан алкогольного сп`яніння, не висловлюють припущення щодо перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, не називають жодних ознак такого сп`яніння. Більша частина відеозапису містить обставини оформлення постанови при накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за керування автомобілем із забрудненими номерами та протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 було в установленому порядку запропоновано пройти такий огляд із забезпеченням реальної можливості його проходження, а також не вбачається наявності чітко вираженої, категоричної та остаточної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі.

Таким чином, відсутній один із ключових елементів об`єктивної сторони правопорушення факт відмови як усвідомленої та зафіксованої дії. Відповідно, не доведено і суб`єктивну сторону правопорушення у вигляді прямого умислу на ухилення від проходження огляду.

З урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що в даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість встановлені порушення процедури з боку працівників поліції ставлять під сумнів законність та обґрунтованість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що процедура проведення огляду, визначена частиною третьою статті 266 КУпАП України, не була дотримана працівниками поліції. Огляд не було організовано належним чином, не забезпечено дотримання передбачених законом гарантій.

У зв`язку з цим відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. В діях ОСОБА_1 не вбачається ані об`єктивної сторони правопорушення у вигляді чітко вираженої відмови, ані суб`єктивної сторони у вигляді прямого умислу на ухилення від такого огляду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а встановив, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.130, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 268, 279, 283-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова