Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №133/3422/23 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/3422/23

21.01.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді – Пєтухової Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вищевказана справа.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» здійснює розподіл природного газу споживачам в межах відповідної території Вінницької області на підставі ліцензії, виданої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 № 811. АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» є оператором газорозподільної системи, що надає послугу розподілу природного газу в межах зони ліцензійної діяльності, а відтак є надавачем комунальних послуг в розумінні законів України «Про житлово-комунальні послуги» за «Про ринок природного газу».

Отже, АТ "Вінницягаз" з моменту отримання ліцензії і до 01.10.2023 мало статус оператора газорозподільної системи, що надавало послугу розподілу природного газу в межах зони ліцензійної діяльності, а відтак, було надавачем комунальних послуг в розумінні законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про ринок природного газу".

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829 був затверджений Типовий договір розподілу природного газу. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, договір розподілу природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з п. 4 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем, укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Таким чином, для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору споживачу необов`язково мати підписану заяву приєднання, а достатньо здійснити одну із передбачених законодавством дій, а саме: сплатити за послуги Оператора ГРМ; мати документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (п. 5 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем).

З урахуванням зазначеного, відповідач є споживачем та отримувачем послуги з розподілу природного газу в розумінні ЗА "Про ринок природного газу" та "Про житлово-комунальні послуги" оскільки: - його квартира (об`єкт споживання) газифікована та приєднана до газорозподільчої системи, що у спірний період перебувала у користуванні АТ "Вінницягаз", в зв`язку з чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків 9бази даних абонентів) на нього був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 ; - здійснював фактичний відбір газу (підтверджується зміною показників лічильника по рахунку № НОМЕР_1 , відображеному у сформованому фінансовому стані; - частково сплатив послуги з розподілу природного газу.

Відповідач використовував та продовжує використовувати природний газ із ГРМ та не подавав до Позивача жодних заяв про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Таким чином, між сторонами виникли договірні відносини щодо надання AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку Відповідача, який прийняв ці послуги, користуючись природним газом (тобто прийняв оферту), та якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що відповідно до п. 2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно положень п. 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

На 2022 рік Товариство (Оператор ГРМ) визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом: за період з 01.10.2020 по 30.09.2021.

Відтак, за період з 01.10.2020 по 30.09.2021, Відповідачеві було розподілено природного газу в кількості 616,79 м куб; за період з 01.10.2021 по 30.09.2022, Відповідачеві було розподілено природного газу в кількості 622,78 м куб. При цьому місячна вартість у 2022, 2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 розділу VI Кодексу).

Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01.01.2022 в розмірі 1,76 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 2,112 грн. за 1 м куб.

Тариф на послуги з розподілу природного газу з 01.01.2023 залишається не змінним та становить 2.112 грн за 1 м3 на місяць.

Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для Відповідача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодам:

-з жовтня 2020 по вересень 2021 року у розмірі 01.10.2020 - 30.09.2021 = 616,79 м3 х 2,112 грн за 1 міс/12міс = 108,55 грн. в місяць;

-з жовтня 2021 по вересень 2022 року у розмірі 01.10.2021 - 30.09.2022 = 622,78 м3 х 2,112 грн за 1 міс/12міс = 109,61 грн. в місяць.

Відповідач, являючись споживачем послуги з розподілу природного газу, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу газорозподільних систем, своїх обов`язків по оплаті за розподілений йому природний газ не виконує, у зв`язку з чим у нього станом на 31.10.2023 перед Позивачем наявна заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 2182,06 грн. (враховуючи загальну суму що була сплачена у вказаному періоді - 214,20 грн.).

Дана заборгованість утворилась в зв`язку із неналежним проведенням оплати, а саме її несистематичністю зі сторони Відповідача в період з січня 2022 року - вересня 2023 року включно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послугу розподілу природного газу, що складає 2182,06 грн 65 коп., а також понесені виграти з оплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

09.11.2023 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.01.2024 ухвалою суду залишено без розгляду відзив на позовну заяву від 12.12.2023 та вирішено повернути його відповідачу.

31.07.2025 ухвалою суду вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Пєтухової Н.О. та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

21.01.2026 на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 , щодо надання відповіді на звернення від 11.12.2023, 04.01.2024, 12.02.2024, 21.06.2024, та перенесення судового засідання.

Згідно матеріалів справи, від ОСОБА_1 заяви датовані 11.12.2023, 04.01.2024, 12.02.2024 та 21.06.2024 до суду, в межах цивільної справи №133/3422/23 не надходили. Окрім цього, суд звертає увагу, що сторона відповідача неодноразово подавала заяви про перенесення судових засідань.

Враховуючи, що суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного првадження без повідомлення (виклику) сторін, відсутність об`єктивних причин для перенесення судового засіння, суд вирішив проводити розгляд цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до розрахунку заборгованості за розподілений природній газ від 21.09.2023, щодо споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , адреса споживання АДРЕСА_1 , газопостачання включено, прилади – опалення 1 од., плита 1 од., лічильник тип UG G4, відповідач має заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 2182,06 грн, період виникнення заборгованості з 01.01.2020 по 30.09.2023.

З вказаного розрахунку також вбачається фактичне споживання газу відповідачем, а також здійснення неодноразових часткових оплат

В матеріалах справи міститься Типовий договір розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829, відповідно до п. 1.3 якого цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до постанови № 811 від 19.06.2017 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Вінницягаз», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (код ЄДРПОУ 03338649) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Вінницької області.

Також в матеріалах справи міститься Статут АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» затверджений загальними зборами акціонерів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» та Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19.06.2017 № 811 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ «Вінницягаз» (зі змінами), АТ «Вінницягаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Вінницької області (крім сіл Якушинці і Зарванці Вінницького району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутір Марково Тульчинського району, сіл Пилипи-Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутір Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території м. Гайворон Кіровоградської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Вінницягаз».

Відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодексу газорозподільних систем), договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Згідно з абз. 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з абз. 1 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

За змістом ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях сформованих у постановах ВСУ від 26.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18).

Таким чином, відповідач має сплатити кошти за розподіл природного газу, чого ним зроблено не було, а тому вимоги позову в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання перед відповідачем та надав послуги розподілу природного газу, водночас відповідач своїх зобов`язань не виконав та не оплатив послуги розподілу природного газу в повному обсязі, чим порушив умови договору, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.

Сума заборгованості визначена на підставі наданих позивачем доказів нарахування вказаної суми заборгованості за договором, які відповідачем не спростовано.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 633, 634, 639, 641, 642 ЦК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 2182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 06 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА