Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №128/4491/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4491/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Бондаренко О.І.

за участю секретаря Нагірняк Т.А.

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Майдан Вінницького району Вінницької області.

Вказують, що після її смерті відкрилася спадщина, до якої, крім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій, як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно записів погосподарських книг с. Майдан Вінницького району Вінницької області та згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння видане 20 січня 1989 року Майданською сільською радою Вінницького району Вінницької області, згідно якого цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_4 , свідоцтво видано на підставі рішення Вінницької районної ради за № 128 від 19.05.1988 року.

В зв`язку з тим, що спадковий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 25 вересня 2025 року за № 2210/02-31.

Згідно позову позивачі зазначають, що до складу спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 входить і земельна ділянка, на якій розташований спадковий житловий будинок: земельна ділянка площею 0,2500 гектарів, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520683303:02:002:0126, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, є діти померлої: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що вказано в позові. Одночасно повідомляють, що їх мати перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком ОСОБА_5 , її дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , однак, батько ОСОБА_5 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому 26 грудня 2016 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося б, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповідала: своєму синові ОСОБА_2 , дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт був посвідчений 26 грудня 2016 року Косичук Л.В., секретарем виконавчого комітету Майданської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 107.

Інші спадкоємці першої черги за законом та особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , які прийняли спадщину – відсутні.

Позивачі стверджують, що вони спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 прийняли, так як у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори і отримали на іншу частину спадкового майна відповідні свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно.

В підготовче засідання 13.04.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце судового розгляду повідомлялись судом в установленому законом порядку.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Галіцина В.В. надала суду заяву, якою просить справу розглянути у її відсутність та відсутність позивача, засідання проводити без технічної фіксації.

Відповідач Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області в особі Бабія В.М. надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua В частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Майдан Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , а/з № 167 про смерть зареєстрований виконавчим комітетом Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої, крім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій, як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно записів погосподарських книг с. Майдан Вінницького району Вінницької області та згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння видане 20 січня 1989 року Майданською сільською радою Вінницького району Вінницької області, згідно якого цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_4 , свідоцтво видано на підставі рішення Вінницької районної ради за № 128 від 19.05.1988 року.

В зв`язку з тим, що спадковий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 25 вересня 2025 року за № 2210/02-31.

Інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 згідно технічного паспорту виготовленого ФОП ОСОБА_7 від 01.10.2025 року визначено в розмірі 479 197 грн.

До складу спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 входить і земельна ділянка, на якій розташований спадковий житловий будинок: земельна ділянка площею 0,2500 гектарів, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520683303:02:002:0126, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 252263, виданий 10 квітня 2009 року Майданською сільською радою та Управлінням земельних ресурсів у Вінницькому районі на ім`я ОСОБА_3 , на підставі рішення Майданської сільської ради від 30.09.2009 року 15 сесії 5 скликання. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 345879,82 грн., що підтверджується Витягом № НВ-9979383982025.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які прийняли спадщину є діти померлої: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується: копіями свідоцтв про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 ), а/ з № 5 зареєстрований 19 вересня 1974 року Майданським сільбюро РАЦС та свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 , а/ з № 10 зареєстрований 15 червня 1970 року Майданським сільським бюро РАЦС.

Померла ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком ОСОБА_5 , її дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_5 , шлюб зареєстрований 27 жовтня 1967 року, а/з № 10 зареєстрований Майданським сільським бюро РАЦС. Батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 .

26 грудня 2016 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося б, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповідала: своєму синові ОСОБА_2 , дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт був посвідчений 26 грудня 2016 року ОСОБА_8 , секретарем виконавчого комітету Майданської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 107.

Інші спадкоємці першої черги за законом та особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , які прийняли спадщину – відсутні.

Згідно записів погосподарських книг станом на 15.04.1991 року спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 дійсно належав до суспільної групи колгоспних дворів і його членом та головою на зазначену дату була лише мати ОСОБА_3 , що підтверджується крім довідко-виписок з погосподарських книг також довідкою Якушинецької сільської ради від 02 жовтня 2025 року за № 253.

За змістом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У статті 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельні ділянки є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому чинним законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельні ділянки, то спадкоємець також не набуває на них права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відтак, спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 27.03.2019 (справа № 2-1625/1997).

Як вбачається зі змісту статей 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог статті 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 1268 ЦПК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (частина п`ята статті 1269 ЦК України).

У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно Закону України „Про власність” від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ” № 20 від 22.12.1995 року: „ Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору”.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 (справа №2-7055/12) вказано, що «з позовом про визнання права власності може звернутися особа, яка вже є власником майна, проте її права не визнаються іншої особою (особами). Стаття 392 ЦК України, у якій регламентується, зокрема, визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статті 392 цього Кодексу».

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у позивача немає, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

За клопотанням позивача суд вважає залишити за останнім судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1222-1223, 1233, 1269-1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 211, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – задоволити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 право власності в порядку спадкування за заповітом, що був посвідчений 26 грудня 2016 року ОСОБА_8 , секретарем виконавчого комітету Майданської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 107, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рівних частках за кожним, тобто по частці на:

-Цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 кв. м, житловою площею 48,3 кв. м, допоміжною площею 18,3 кв. м, що складається з: житлового будинку під літерою «А»; погребу з шиєю під літерою «П/А», «ш/п»; прибудови під літерою «а»; ганку з навісом; літньої кухні з гаражем під літерою «Г»; сараю під літерою «Д»; сараю під літерою «Е»; убиральні під літерою «Ж»; гаражу під літерою «З»; сараю під літерою «К»; погребу під літерою «П/К»; огорожі № 4; хвіртки № 5; воріт № 6; криниці № 7;

-Земельну ділянку площею 0,2500 гектарів, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520683303:02:002:0126, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 252263, виданий 10 квітня 2009 року Майданською сільською радою та Управлінням земельних ресурсів у Вінницькому районі на ім`я ОСОБА_3 , на підставі рішення Майданської сільської ради від 30.09.2009 року 15 сесії 5 скликання.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 14.04.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО