Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №756/16507/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16507/25

Номер провадження № 1-кп/756/923/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 02.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001963, у відношенні:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрижавка, Ставищенського р-ну, Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 02.10.2024 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від за ч. 2 ст. 286 КК України -до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із позбавленням права керувати транспортним засобом на 2 роки;

- 03.10.2025 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 1 рік;

за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.07.2025, близько 19 год. 06 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні магазину «Атлетікс», який розташований у ТЦ «Dream Yellow» за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 1Б, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв з полиці товар належний ТОВ «АТЛЕТІКС», а саме: черевики чоловічі утеплені FIRECAMP FLEECE III, вартістю 4165 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ); черевики чоловічі утеплені DRAINMAKER XTR, вартістю 2082 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ); кросівки чоловічі утеплені ANZARUN LITE, вартістю 2332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ); черевики чоловічі VOYAGER FLX PCТ, вартістю 3665 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ); черевики чоловічі TERRASTRIDE ARO, вартістю 2915 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ),; черевики чоловічі VOYAGER FLX, вартістю 3249 грн. 16 коп. (без урахування ПДВ), які склав до спортивної сумки PUMA FUNDAMENTAL Medium Sports Bag, вартістю 1665 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ), яку взяв з полиці вищевказаного магазину, після чого, пройшов антікрадіжні рамки, оминувши лінію кас, умисно не розрахувавшись за товар, та залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_9 , спричинив ТОВ «АТЛЕТІКС» майнову шкоду на загальну суму 20 077 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_9 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 22.08.2025, близько 16 год. 38 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні ТЦ «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 36-А, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв з полиці товар, належний «Епіцентр-К», а саме: батарейку Duracell LR03 MN2400 1х4 шт. - 11 упаковок, загальною вартістю 1970 грн. 83 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR03 KPD 08*10, Optimum y. 1x8 шт. - 3 упаковки, загальною вартістю 1372 грн. 50 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR06 MN1500 1x12 шт., вартістю 470 грн. 83 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell Plus LR06 уп.1*4шт. - 2 упаковки, загальною вартістю 398 грн. 34 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Varta CR 2016 Lithium 2шт. - 11 упаковок, загальною вартістю 1118 грн. 37 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell DL2016 DSN 2 шт. - 2 упаковки, загальною вартістю 241 грн. 66 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell DL2032 DSN 2шт. - 8 упаковок, загальною вартістю 966 грн. 64 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR03 MN2400 1x12 шт. - 7 упаковок, загальною вартістю 3295 грн. 81 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR06 MN1500 1х8 шт., вартістю 329 грн. 17 коп. ( без урахування ПДВ); батарейкау DURACELL Plus LR06 -1х8шт., загальною вартістю 2392 грн. 47 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell Plus LR03 1х 4шт. - 8 упаковок, загальною вартістю 1593 грн. 36 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Varta LONGLIFE AAA 1х10шт. alkaline - 5 упаковок, загальною вартістю 1608 грн. 35 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR03 MN2400 1х8 шт., вартістю 329 грн. 17 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR06 KPD 08*10 Optimum y. 1x8 шт. - 5 упаковок, загальною вартістю 2287 грн. 50 коп. ( без урахування ПДВ); батарейку Duracell LR20 MN1300 PLUS 1x2 шт. - 4 упаковки, загальною вартістю 963 грн. 32 коп. ( без урахування ПДВ), сховав вище вказаний товар до коробки, пройшовши антікрадіжні рамки, вийшов за лінію кас, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони ТЦ «Епіцентр».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_9 міг спричинити ТОВ «Епіцентр-К» майнову шкоду на загальну суму 19338 грн. 36 коп. (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_9 учинив злочин, учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 30.07.2025 він перебував у магазині «АТЛЕТІКС» у ТЦ «Dream Yellow», де взяв з полиць все перераховане в обвинувальному акті, сховав до сумки, яку взяв там же на полицях, та вийшов з магазину. Згодом все викрадене майно продав невідомим особам. Крім того, 22.08.2025 він перебував у приміщенні ТЦ «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 36А, де взяв з полиць все перераховане в обвинувальному акті, склав в коробку та пішов на вихід, де його зупинила охорона магазину та він добровільно повернув майно. У вчиненому розкаюється, вчинив злочини через складні сімейні обставини та брак грошових коштів.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву в якій просить розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 без їх участі.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що беззаперечно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_9 винуватим та призначити покарання за ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням вимог ст.70,71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Вирішити питання щодо речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК, витрати на залучення експертів відсутні.

Захисник в судовому засіданні просив призначити мінімально можливе покарання, враховуючи позицію обвинуваченого, його щире каяття та повне визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор, захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_9 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченого та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором та захисником у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому судом не було встановлено обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_9 відповідно до ст. 67 КК України.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відноситься до категорій тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, їх вид та суспільну небезпечність, вид та вартість майна, яким заволодів обвинувачений, наслідки вчинення злочину, зокрема, відсутність у потерпілих претензій матеріального характеру до обвинуваченого, які не заявляли цивільний позов, оскільки майно за одним із епізодів було повернуто обвинуваченим. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який винуватість у вчиненні злочину визнав, розкаявся, але раніше судимий, не має законного джерела доходу, тож суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто призначивши покарання, у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_9 раніше був засуджений вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2024 за ч.2 ст. 286 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Як убачається з наведеного вироку, злочин за цим вироком ОСОБА_9 учинив після постановлення вироку Голосіївським районним судом від 02.10.2024, отже, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене за цим вироком, частки невідбутого ОСОБА_9 покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2024 у виді позбавлення волі строком на 1 місяць, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Крім того, вироком Деснянського районного суду м.Києва від 03.10.2025 ОСОБА_9 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та обов`язками, встановленими ст.76 КК України. Отже, як вбачається з цього вироку, злочини за даним вироком ОСОБА_9 вчинив до постановлення вироку Деснянським районним судом м.Києва 03.10.2025, яким обвинуваченого звільнено від відбуття покарання з випробуванням, а отже ці вироки підлягають окремому виконанню, що узгоджується із висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року справа № 760/26543/17.

Так, постановою у вказаній справі зазначено, що якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Таке тлумачення закону про кримінальну відповідальність є усталеною практикою, оскільки суд, який призначає такій особі покарання за інший злочин, вчинений до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком.

Натомість протилежний підхід ставив би даний суд у позицію суду вищої інстанції, що прямо суперечило би положенням кримінального процесуального закону (ст. 24 КПК) та підривало би презумпцію законності й обґрунтованості попереднього судового рішення (ч. 2 ст. 21 КПК).

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1 КК України, не встановлено.

Суд призначає покарання на підставі внутрішнього переконання і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Призначення ОСОБА_9 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

У рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме з моменту затримання останнього 22.08.2025, який у подальшому судом було продовжено і який діє наразі. У зв`язку з чим, на думку суду, вказаний запобіжний захід щодо ОСОБА_9 необхідно залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 72 КК України, слід зарахувати в якості відбутого ОСОБА_9 за цим вироком покарання, строк попереднього ув`язнення, починаючи з 22.08.2025 і до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що 1 (одному) дню попереднього ув`язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні у провадженні.

Питання речових доказів підлягає вирішенню, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць;

- за ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання в виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене за цим вироком, частки невідбутого ОСОБА_9 покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2024 у виді позбавлення волі строком на 1 місяць, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Вирок Деснянського районного суду м.Києва від 03.10.2025, яким ОСОБА_9 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять) років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та обов`язками, встановленими ст.76 КК України, та даний вирок, виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 , починаючи з 22.08.2025 до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Речові докази: Батарейка Duracell LR03 MN2400 1х4 шт., - 11 упаковок; Батарейка Duracell LR03 KPD 08*10, Optimum y. 1x8 шт. - 3 упаковки, Батарейка Duracell LR06 MN1500 1x12 шт. - 1 упаковки, Батарейка Duracell Plus LR06 уп.1*4шт. - 2 упаковки, Батарейка Varta CR 2016 Lithium 2шт. - 11 упаковок, вартістю за 1 упаковку, -Батарейка Duracell DL2016 DSN 2 шт., артикул 30701106 - 2 упаковки. Батарейка Duracell DL2032 DSN 2шт. - 8 упаковок, батарейка Duracell LR03 MN2400 1x12 шт. - 7 упаковок, батарейка Duracell LR06 MN1500 1х8 шт. - 1 упаковка, батарейка DURACELL Plus LR06 уп.-1х8шт. - 9 упаковок, батарейка Duracell Plus LR03 уп.1 *4шт. - 8 упаковок, батарейка Varta LONGLIFE AAA уп.-10шт. alkaline - 5 упаковок, батарейка Duracell LR03 MN2400 1х8 шт. - 1 упаковка, батарейка Duracell LR06 KPD 08*10 Optimum y. 1x8 шт. - 5 упаковок, батарейка Duracell LR20 MN1300 PLUS 1x2 шт. - 4 упаковки, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, залишити у володінні ТОВ «Епіцентр К»;

- подушку світлого кольору, порожню коробку з картону з написом «Arcopal», мобільний телефон синього кольору марки Xiomi Redmi Note 105 із сім картками НОМЕР_1, НОМЕР_2, навушники, чек, органайзер із вмістом посвідчення водія, гаманець, 380 (триста вісімдесят) грн., картку Ощадбанку, 4 знижкові картки, документи на 19 арк, ключі, сумку чорного кольору, кепку чорного кольору, які зберігаються в камері схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_9 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1