Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №753/7774/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7774/26

провадження № 3/753/2472/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопрушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 156 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

31 березня 2026 року близько 12 год. 57 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 44а, у кафе «Svoi», здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про причини свого неприбуття суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Дослідивши матеріали справи, зокрема дані які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті, поясненнях, протоколі огляду та вилучення, приходжу до висновку, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП «поза розумним» сумнівом доведено в судовому засіданні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Крім того, у наданих письмових поясненнях остання підтвердила факт здійснення реалізації алкогольних напоїв, водночас зазначила, що 20.02.2026 року здійснила оплату за ліцензію через АТ КБ «ПриватБанк». Про факт анулювання відповідної ліцензії органом податкової служби їй відомо не було.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю, що останню слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 156 ч. 1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 н.м.д.г., що становить 3400 гривень із конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одеражної від продажу предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: