Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №710/239/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/239/26

Провадження № 2/710/431/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді – Побережна Н.П.,

секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

23.02.2026 на електронну адресу Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд" до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, у якій представник позивача Усенко М.І. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 22555,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 23.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі – Товариство) та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №2962064 (надалі – Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі – кредит) у розмірі 7000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

30.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021.

Згідно договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2962064 від 23.09.2020.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 22555 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 7000 грн.; заборгованість за процентами – 15555 грн.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому просила застосувати строки позовної давності та у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначила, що останній платіж за кредитом було здійснено в 2021 році з того часу жодних платежів відповідач не здійснювала, договір не продовжувала, додаткових угод не підписувала. Позов подано у 2026 році, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримує позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» у повному обсязі.

У відповіді на відзив зазначено, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого розрахунку вносила платіж 15.10.2020, що становить 16.10 грн, щодо погашення заборгованості, однак даного платежу було не достатньо для повного погашення боргу. У зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами поза встановленим строком, процентна ставка за що нараховувалася за стандартною ставкою, що відповідає п 1.5.2 Договору №2962064 від 23.09.2020 і становить 1.90% в день від суми кредиту, застосовується: - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви (додаток №8 до позовної заяви) заборгованість за тілом кредиту становить 7 000,00 грн., 16,00 - заборгованість за відсотками за зниженою ставкою та 15 960,00 грн. - заборгованість за відсотками за стандартною ставкою, що разом становить 22 976 грн., проте Відповідач періодично сплачував суму нарахованих відсотків, що разом становить 421,10 грн., що в даному випадку є відмінусовані від загальної нараховані суми заборгованості за кредитом. Так, 22 976 грн. – 421,10 грн. = 22 555 грн., що відповідає сумі претензії.

Також зазначено, що внесення платежу Відповідачем можна вважати дії щодо визнання боргу та погодження з умовами кредитного договору.

Згідно зі статтею 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Переривання позовної давності настає в разі вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, часткова сплата боргу). Після переривання позовна давність починає відлік заново. Запроваджений у зв`язку з повномасштабним вторгненням воєнний стан має суттєвий вплив на функціонування правової системи України. Однією з актуальних наразі проблем є питання процесуальних строків і позовної давності, їх розрахунку та можливості поновлення.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року. Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду.

З іншими аргументами представника Відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не погоджується та вважає, що докази додані до матеріалів справи є достатніми для вирішення справи по суті.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві міститься прохання розглянути справу за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена у спосіб передбачений чинним законодавством. У своєму відзиві просила розглядати справу без її участі, у зв`язку із станом здоров`я.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 24.02.2026 відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд цієї цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Також було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.09.2020 підписала паспорт споживчого кредиту запропонований їй Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Паспорт було підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором споживача – ОСОБА_1 (С790802). Основними умовами кредитуванняз урахуванням побажань споживача зазначено: тип кредиту – кредит; сума/ ліміт кредиту – 7000,00 грн; строк кредитування – 30 днів; мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби. Спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка, відсотків річних – 695,40% річних (1,90% в день). Знижена процентна ставка - 3,66% річних (0,01% в день): застосовується ,якщо протягом строку кредитування (+ 3дні) споживач здійснить неповне погашення заборгованості, а також в період пролонгації та прострочення). Тип процентної ставки – фіксована. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою: 3990,00 грн; загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою: 21,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом ( у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 10 990,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних: - 695,40%; реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою, відсотків річних: 3,66%. Порядок повернення кредиту – одноразово у розмірі 7021,00 грн. Дата надання інформації – 23.09.2020. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 24.09.2020.

23.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір №2962064 про надання споживчого кредиту, який був укладений дистанційно з використання інформаційно – телекомунікаційних систем із використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатор споживача – С790802. Відповідно до п.1.2, цього Договору, на умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000,00 грн. Тип кредиту – кредит. ( п.1.3 договору). Відповідно до п.1.4 Договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених розділом 4 цього Договору.

Згідно п.1.5 Договору, тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту вказано у п. 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови визначені в п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки. Знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого періоду.

Відповідно до п.1.6 згаданого Договору, мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби. Відповідно до п. 1.7 Договору, орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення Договору становить: за стандартною ставкою– 695,40% річних; за зниженою ставкою – 3,66% річних. Відповідно до п.1.8 цього Договору, орієнтовна вартість кредиту на дату укладання Договору становить: за стандартною ставкою –10 990,00 грн. За зниженою ставкою – 7021,00 грн.

Відповідно до п.2.1-2.2 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Відповідно до п.3.1 цього Договору, нарахування процентів, за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 5.1 цього Договору, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь –якою третьою особою без окремої згоди Споживача.

Відповідно до п.6.1 цього Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюється згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного у п.п 6.1.1 Договору. Відповідно до п.7.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 336,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 84,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання..

Відповідно до п.9.2 цього Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Згідно п.9.6 цього Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання на направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/ зазначений у цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до графіка платежів за договором про споживчий кредит №2962064 від 23.09.2020, який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2962064 від 23.09.2020, кількість платежів/ періодичність внесення – один/ одноразово. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: - 23.10.2020; сума кредиту – 7000,00 грн; сума нарахованих процентів – 21,00 грн; разом до сплати – 7021,00 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію б/н та без числа виданої ТОВ «Авентус Україна»,», підтверджується те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір про надання споживчого кредиту №2962064 від 23.09.2020, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Договір зі сторони Товариства було підписано аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному між сторонами договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, та накладено на договір кваліфіковану електронну печатку Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Договір зі сторони Клієнта було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання Клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на веб –сайті Товариства та направлено Клієнту на її номер мобільного телефону, який повідомлений Клієнтом в ІКС Товариства та вказаний в договорі. Одноразовий ідентифікатор – С790802. Час відправки ідентифікатору клієнту – 23.09.2020 09:51:23. Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор – 380674670825.

Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Вей Фор Пей» було адресовано лист № 6511-ВП від 16.12.2025 ТОВ «Авентус Україна», у якому зазначено, що відповідно до договору ВП – 200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 23.09.2020 на суму 7000 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн., маска картки НОМЕР_3 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay –creditplus-10915643.

Зарахування коштів у сумі 7000,00 грн. відбулося на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 інформацією наданою АТ «Універсал Банк» у листі від 21.03.2026 № БТ/Е-9155 на виконання ухвали Шполянського районного суду Черкаської області.

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021. Згідно з п.6.1. цього договору, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові права вимоги до Боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками Кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до Портфелю заборгованості. Відповідно до п.6.2.3 цього договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до платіжної інструкції №29935 від 30.04.2021 Платник – ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ –КАПІТАЛ» перерахував ТзОВ «Авентус Україна» 511 515,88 грн – оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п. 7.1. Договору відступлення права вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 без ПДВ.

Згідно копії акту приймання –передачі Реєстру Боржників від 30 квітня 2021 року до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ – 300042021 від 30.04.2021, який підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (Новий кредитор), згідно з вимогами п. 8.3 Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021, кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора від 30 квітня 2021, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору. Кількість боржників: 2148. Загальна сума заборгованості: 21 011 447, 07 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 зазначена ОСОБА_1 , номер кредитного договору 2962064 від 23.09.2020, загальна сума заборгованості – 22 555,00 грн , із яких: залишок по тілу кредиту – 7000,00 грн; залишок по відсотках – 3585,00 грн., залишок по прострочених відсотках – 11970,00 грн.

Відповідно до досудової вимоги від 13.02.2026 вих. № 20686639, адресованої ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» вимагала виконання зобов`язань за договором №2962064, а саме, негайно погасити заборгованість у сумі 22 555,00 грн.

Відповідно до карти обліку Договору (розрахунку заборгованості) за укладеним договором № 2962064 від 23.09.2020, станом на 29.04.2021, наданого ТОВ «Авентус Україна», ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 22 555,00 грн, з яких: тіло кредиту становить – 7000,00 грн, заборгованість за відсотками – 15960,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст.205 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються з урахуванням вимог та в порядку, передбаченими статтею 6Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Згідно ст. 638, 640 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції від 19.04.2020, яка була чинною станом на 23.09.2020, (дата укладання договору №2962064 про надання споживчого кредиту) електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», в редакції станом на 07.11.2018, яка була чинною станом на 23.09.2020, (дата укладання договору №2962064 про надання споживчого кредиту) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч.1-4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» в редакції станом на 13.02.2020, яка була чинною станом на 23.09.2020, (дата укладання договору №2962064 про надання споживчого кредиту) кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:

надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:

перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;

за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;

під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №757/40395/20 від 14.06.2022.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Судом встановлено, що відповідач 23.09.2020 уклала договір №2962064 про надання споживчого кредиту із ТОВ «Авентус Україна», який був укладений дистанційно в електронній формі. Відповідач підписала договір з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатор споживача – С790802.

Відповідно до цього договору відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн, строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту вказано у п. 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови визначені в п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки. Знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого періоду. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: - 23.10.2020; сума кредиту – 7000,00 грн; сума нарахованих процентів – 21,00 грн; разом до сплати – 7021,00 грн.

Кошти у розмірі 7000,00 грн були перераховані відповідачу 23.09.2020.

Проте, відповідач свої зобов`язання не виконав і не повернув суму кредиту у встановлений у договорі строк.

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, за яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , номер кредитного договору 2962064 від 23.09.2020, загальна сума заборгованості – 22 555,00 грн., із яких: залишок по тілу кредиту – 7000,00 грн.; залишок по відсотках – 3585,00 грн., залишок по прострочених відсотках – 11970,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто перехід права вимоги до відповідача ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» підтверджено належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач не заперечувала щодо укладення договору №2962064 про надання споживчого кредиту із ТОВ «Авентус Україна» в електронному вигляді, та отримання відповідної суми коштів.

У той же час відповідач просила застосувати строки позовної давності до позивних вимог.

Щодо строків позовної давності суд зазначає слідуюче.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З а зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст 267 ЦК України).

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що з цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується. Тобто цією нормою встановлені суб`єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв`язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі. Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною у застосуванні. Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю заяви сторони про це. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду справа № 757/41194/15-ц 20 лютого 2019 року. Подібний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 509/3589/16-ц від 21.10.2020.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду. Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду справа № 678/162/15-ц від 10 квітня 2019 року.

Чинне процесуальне законодавство початок перебігу строку звернення до суду визначає альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що через певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є необхідним змінити спосіб захисту на той, яким вона раніше скористатися не бажала. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №420/7598/22 від 31.01.2023 року.

Згідно абз.3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та чи є позов обґрунтованим. Пропуск позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Одночасно судом не може бути відмовлено у задоволенні позову і за недоведеністю, і з підстав пропуску позовної давності. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 337/2722/17 від 20 березня 2019 року.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.12 ««Прикінцевих і перехідних положень» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. У подальшому карантин неодноразово був продовжений.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За змістом п. 19 «Прикінцевих і перехідних положень» Цивільного кодексу України в редакції яка була чинною станом на 28.08.2025, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», із подальшими змінами, наразі в Україні діє режим воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX було Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Цей закон набрав чинності 04.09.2025.

Позивач отримав право вимоги до відповідача, за договором №2962064 про надання споживчого кредиту від 23.09.2020, з моменту підписання договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, який був підписаний 30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (Новий кредитор).

Починаючи з 12.03.2020 строки позовної давності були продовжені на час карантину, тобто до 30.06.2023.

У той же час із 24.02.2022 по 03.09.2025 строки позовної давності були зупинені.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Тобто, у кредитних правовідносинах, що є предметом цього спору, право позивача на стягнення кредитної заборгованості виникло 30.04.2021, з цього часу потрібно обраховувати строку позовної давності, який був спочатку продовжений, а потім перерваний з 24.02.2022 та був відновлений 04.09.2025. За період із 30.04.2021 по 24.02.2022 минув 301 календарний день, або 9 місяців і 26 днів. Із 04.09.2025 (день відновлення строків позовної давності) по 23.02.2026 (день подачі позову) минуло 173 дні, або 5 місяців і 20 днів.

Ураховуючи встановлені обставини у суду відсутні підстави для застосування строків позовної давності до позовних вимог за договором №2962064 про надання споживчого кредиту від 23.09.2020.

На позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань перед позивачем, а тому суд уважає, що позовні вимоги позивача потрібно задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. суд зазначає таке.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року у справі№ 671/1957/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 711/1783/20 10 серпня 2022 року, аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

На підтвердження надання юридичних послуг позивачем надано, копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» і адвокатським об`єднанням «Апологет»; копію ордеру на надання правничої допомоги серія ВС №1381377 від 02.07.2025, копію акту наданих послуг №418 від 13.02.2026, копію детального опису наданих послуг до акту №418 від 13.07.2026.

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить із слідуючого.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій:

- усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитом – кількість витраченого часу – 30 хвилин;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи – кількість витраченого часу – 2 години;

- погодження правової позиції клієнта у справі – кількість витраченого часу – 30 хвилин;

- складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 години 30 хвилин;

-подання заяви до суду від імені клієнта.

Загальна вартість послуг становить 8 000,00 грн, що вказані в акті №418 від 13.02.2026.

Ураховуючи фактичні обставини справи, те , що позов задоволено повністю, суд пропорційно до заоволення позову задовільняє також розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягує із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 526, 530, 553, 554,625-628, 638, 651, 653 ,1048, 1049, 1054,10561 ЦК України, ст.ст.1, 4,5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 8,13 Закону України «Про споживче кредитування»,ст.ст.5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію»,ст. ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141,137, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит –Капітал», заборгованість за договором №2962064 про надання споживчого кредиту від 23.09.2020 у розмірі 22555,00 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень), з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 7000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками – 15555,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит –Капітал», судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі – 8000,00 (вісім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, інші дані про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна