Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №712/3018/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/3018/26

Провадження № 2-о/712/118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

представника заявника Антонюк І.А.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особи Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Стислий зміст заяви та пояснення заінтересованої особи

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту здобуття нею середньої спеціальної освіти у середньому міському професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівка за спеціальністю слюсар-монтажник КІП і А в період з 01.09.1981 до 18.07.1984 та факту отримання диплома № НОМЕР_1 .

Заяву мотивовано тим, що заявниця з 01.09.1981 навчалася у вказаному навчальному закладі, завершила навчання 18.07.1984 та отримала диплом про здобуття освіти. Оригінал диплома було втрачено під час евакуації з м. Горлівка Донецької області. Відомості про навчання та отримання відповідної спеціальності містяться у її трудовій книжці, виданій на дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , де зазначено про початок трудового стажу з часу навчання, а також про подальше працевлаштування за здобутою спеціальністю.

Як вказує заявниця, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області роз`яснило, що запису в трудовій книжці та виписки підсумкових оцінок без оригіналу диплома недостатньо для підтвердження відповідного періоду трудового стажу, у зв`язку з чим вона фактично втрачає три роки страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Крім того, заявниця посилається на те, що інформація про її навчання у ЄДЕБО відсутня, оскільки навчання відбувалося у 1984 році, а навчальний заклад, у якому вона навчалася, розташований на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим отримати архівні документи або іншим способом підтвердити факт навчання на цей час неможливо.

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало заперечення проти заяви та просило відмовити у її задоволенні.

Заперечення мотивовані тим, що встановлення факту здобуття освіти та отримання диплома пов`язане з подальшим вирішенням питання про зарахування відповідного періоду до страхового стажу для призначення пенсії, а отже, між сторонами наявний спір про право, який підлягає вирішенню не в порядку окремого провадження, а за правилами адміністративного судочинства. Крім того, заінтересована особа зазначила, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок підтвердження часу навчання, зокрема на підставі дипломів, свідоцтв, довідок та інших документів, виданих на підставі архівних даних, а тому підстави для встановлення такого факту судом відсутні. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області послалося на роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5, відповідно до яких заяви про встановлення факту закінчення навчального закладу та одержання відповідної освіти не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження.

1.2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, надійшла 05.03.2026 до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 заяву підтримала в повному обсязі, з мотивів зазначених у заяві та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У поданих до суду запереченнях просив розглянути справу за його відсутності.

Суд 09.04.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІ. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини встановлені судом

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що 20.12.1985 заявниця уклала шлюб, після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 . До реєстрації шлюбу її прізвище було ОСОБА_2 .

З наданих суду доказів убачається, що заявниця навчалася у середньому міському професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівка у період з 01.09.1981 до 18.07.1984.

Так, відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 , заповненої на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до неї внесено запис № 1 «учеба в ГОРПТУ № 12 г. Горловка с 1.09.81 по 18.07.84, диплом НОМЕР_3 ».

Крім того, факт навчання заявниці у вказаному навчальному закладі та здобуття нею освіти підтверджується копією виписки підсумкових оцінок успішності до диплома № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_6 , з якої вбачається, що вона навчалася у середньому міському професійно-технічному училищі № 12 та отримала підсумкові оцінки з предметів професійно-технічного й загальноосвітнього циклів. Із зазначеної виписки також убачається, що вона видана 19.07.1984 та містить реєстраційний номер 7903.

Із листа Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 04.02.2026 вбачається, що правонаступником середнього міського професійно-технічного училища № 12 м. Горлівка є Державний навчальний заклад «Горлівський професійний ліцей побуту та сфери послуг». У листі також зазначено, що, враховуючи закінчення навчання у 1984 році, інформація про навчання заявниці у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) відсутня, а сам заклад освіти на теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, архіви не евакуйовані, а тому підтвердити навчання у закладі професійної освіти в адміністративному порядку тимчасово неможливо.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в листі від 06.02.2026 на адвокатський запит повідомило, що страховий стаж заявниці обчислюється за даними персоніфікованого обліку з 01.01.2004, а за періоди до цієї дати – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. У вказаній відповіді також зазначено, що час навчання у вищих, середніх спеціальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також архівними даними, що містять відомості про періоди навчання. При цьому ГУ ПФУ в Черкаській області повідомило, що період навчання не може бути зарахований до страхового стажу заявниці на підставі лише записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки у записах не зазначено дату видачі диплома, а долучені копії трудової книжки та виписки підсумкових оцінок до диплома № НОМЕР_1 без оригіналу диплома є недостатніми для зарахування цього періоду в позасудовому порядку.

Судом також установлено, що заявниця є внутрішньо переміщеною особою та проживає у м. Черкаси, а необхідність встановлення факту навчання зумовлена потребою підтвердження періоду навчання для зарахування його до страхового стажу при оформленні пенсії за віком.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (а. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За правилами статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами та показаннями свідків.

Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Підпунктом б) п. 2.18 Інструкції встановлено, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо).

Механізм замовлення, видачі та обліку документів про професійно-технічну освіту державного зразка та додатків до них здійснюється відповідно до Порядку замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.04.2015 № 387.

Згідно з п. 5 розділу V Порядку замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті Документа, створюється закладом освіти на основі інформації, що міститься в ЄДЕБО, та підтверджує факт видачі Документа. Якщо в ЄДЕБО немає інформації про Документ, дублікат якого замовляється, відповідальна особа закладу освіти завантажує до ЄДЕБО скановані копії документів, що підтверджують здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти (успішного опанування курсу професійного (професійно-технічного) навчання) або факт видачі Документа, якими є архівна довідка про навчання особи та виписка з журналу реєстрації виданих документів про освіту (титульної сторінки журналу та сторінки, на якій зроблено відповідний запис, що засвідчує факт отримання особою Документа) або рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти.

У п. 2,4 розділу VI Порядку передбачено, що у разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, заклад освіти не переміщено з населеного пункту, визначеного Переліком населених пунктів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, наведеним у додатку 1 до Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасово окупованій території окремих районів Донецької та Луганської областей, території населених пунктів на лінії зіткнення», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021 № 271, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 505/36127, заява подається Органу управління освітою, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі Документ (дублікат Документа) відповідно до цього Порядку.

Інформування закладу освіти про необхідність створення в ЄДЕБО замовлень, виготовлення та видачі особі Документа (дубліката Документа) здійснюється шляхом відправлення такому закладу освіти Органом управління освітою листа із зазначенням назви, коду ЄДРПОУ та коду в ЄДЕБО (за наявності) закладу освіти, що припинився, та копію заяви про видачу дубліката.

Створення та обробку в ЄДЕБО замовлень на формування інформації (повторної інформації), що відтворюється у Документі (дублікаті Документа), здійснює заклад освіти згідно з цим розділом та за умови наявності в ЄДЕБО інформації про відповідне навчання або Документ особи.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник у позасудовому порядку вжив заходів для підтвердження факту навчання та отримання документа про освіту, однак відновити відповідний документ або одержати інший належний документ, що посвідчує цей факт, не зміг. Листом Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації підтверджено, що інформація про навчання заявниці у ЄДЕБО відсутня, а заклад освіти та його архіви перебувають на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим підтвердити факт навчання в такому порядку наразі неможливо. Водночас листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заявниці фактично роз`яснено, що поданих нею документів без оригіналу диплома недостатньо для зарахування спірного періоду навчання до страхового стажу.

Отже, суд доходить висновку, що заявниця не має реальної можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує відповідний факт, в інший спосіб.

Суд бере до уваги, що встановлення факту, з приводу якого звернулася заявниця, саме по собі не вирішує питання про призначення їй пенсії, обчислення її розміру чи зобов`язання органу Пенсійного фонду зарахувати певний період до страхового стажу. Предметом розгляду у цій справі є виключно підтвердження юридичного факту навчання та отримання документа про освіту, від якого в подальшому може залежати реалізація майнового права заявниці. Тому сам по собі можливий подальший розгляд органом Пенсійного фонду питання щодо зарахування стажу не свідчить про наявність у цій справі спору про право. Відповідно до ст. 293, 315, 318 ЦПК України в порядку окремого провадження можуть встановлюватися й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Посилання заінтересованої особи на постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 суд оцінює критично. Дійсно, у вказаній постанові міститься роз`яснення про те, що не підлягають розгляду судами заяви про встановлення факту закінчення навчального закладу й одержання відповідної освіти. Однак це роз`яснення підлягає застосуванню з урахуванням чинного нормативного регулювання та конкретних обставин справи. Наразі Порядок, затверджений наказом МОН України від 02.04.2015 № 387, прямо передбачає, що якщо відомостей про факт видачі документа про професійну (професійно-технічну) освіту немає в ЄДЕБО, до замовлення на формування дубліката документа може бути завантажено рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної освіти. Тобто чинне спеціальне регулювання прямо допускає судове встановлення такого юридичного факту як передумову для подальшого отримання дубліката документа про освіту.

За таких обставин доводи заінтересованої особи про існування виключно позасудового порядку підтвердження відповідного факту є безпідставними. Формально нормативний порядок відновлення документа дійсно існує, однак у даному випадку він не може бути реалізований без попереднього встановлення юридичного факту судом, оскільки відомості в ЄДЕБО відсутні, архівні документи недоступні, а правонаступник закладу освіти не має можливості підтвердити навчання заявниці поза судовою процедурою. Тому звернення до суду відповідає як змісту ст. 315 ЦПК України, так і пункту 5 розділу V Порядку, затвердженого наказом МОН України від 02.04.2015 № 387.

Оцінюючи подані докази у сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність заявлених вимог. Копія свідоцтва про народження підтверджує особу заявниці та дату її народження; копія свідоцтва про укладення шлюбу підтверджує зміну її прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 ; копія трудової книжки містить запис про навчання в ГОРПТУ № 12 м. Горлівка та реквізити диплома; копія виписки підсумкових оцінок успішності до диплома № НОМЕР_1 містить інформацію про особу заявниці, навчальний заклад, результати навчання, дату видачі та реєстраційний номер; лист Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації підтверджує неможливість отримання відповідних архівних даних у позасудовому порядку; лист ГУ ПФУ в Черкаській області підтверджує юридичне значення встановлення цього факту для реалізації права заявниці на пенсійне забезпечення.

Суд також враховує, що зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо особи заявниці, часу навчання, найменування навчального закладу, спеціальності та реквізитів документа про освіту. Будь-яких доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про недостовірність поданих заявницею документів, матеріали справи не містять, а заінтересованою особою таких доказів суду не надано.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що факт здобуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середньої спеціальної освіти у середньому міському професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівка за спеціальністю слюсар-монтажник КІП і А в період з 01.09.1981 до 18.07.1984 та факт отримання нею диплома № НОМЕР_1 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 4-5, 18, 89, 259, 263-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт здобуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 середньої спеціальної освіти у середньому міському професійно-технічному училищі № 12 м. Горлівка за спеціальністю слюсар-монтажник КІП і А в період з 01.09.1981 до 18.07.1984 та отримання нею диплома № НОМЕР_1 .

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції, покласти на заявницю в межах нею понесених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.04.2026.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ЄДРПОУ 21366538, адреса: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси.

Суддя В.О. Пономар