Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №559/1404/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 559/1404/25

Номер провадження 2/570/148/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

представника позивача Єськової О.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

11 квітня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі - позивач, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") звернулося у Дубенський міськрайонний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та відповідачкою укладено договір про надання фінансових послуг №2110541356470, який було підписано позичальником з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п.1.9. договору, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Пунктом 1.4 договору передбачено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

ТОВ "Служба миттєвого кредитування" належним чином виконало свої зобов`язання за договором та перерахувало грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900,00 грн, однак відповідачка у передбачений договором строк не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

Крім того, 15 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та відповідачкою укладено договір про надання фінансових послуг №2110541377347, який було підписано позичальником з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 2700,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п.1.9. договору, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Пунктом 1.4 договору передбачено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

ТОВ "Служба миттєвого кредитування" належним чином виконало свої зобов`язання за договором та перерахувало грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2700,00 грн, однак відповідачка у передбачений договором строк не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

В подальшому, 01 грудня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт капітал" укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило ТОВ "Вердикт капітал" право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договорами №2110541356470, №2110541377347.

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір факторингу №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ "Вердикт капітал" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги до позичальників, в тому числі за договорами №2110541356470.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт капітал" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги до позичальників, в тому числі за договорами №2110541377347.

Таким чином, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" отримало право вимоги до відповідачки за договорами №2110541356470, №2110541377347 від 15 квітня 2021 року.

Станом на день формування позовної заяви, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором позики №2110541356470 від 15 квітня 2021 року у загальному розмірі 101263,74 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 5900,00 грн, 2) заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 95363,74 грн.

Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за вказаним договором у розмірі 68229,05 грн, що складається з наступного: 1) заборгованість за тілом кредиту - 5900,00 грн, 2) заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62329,05 грн.

Крім того, станом на день формування позовної заяви, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором позики №2110541377347 від 15 квітня 2021 року у загальному розмірі 46160,55 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 2700,00 грн, 2) заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 43460,55 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на користьТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договорами №2110541356470 від 15 квітня 2021 року та №2110541377347 від 15 квітня 2021 року в загальному розмірі 114389,60 грн і судові витрати: судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2025 року справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача - адвоката Дяденчука А.І. до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги у заявленому розмірі не визнає. Зазначає, що ОСОБА_2 дійсно укладала з ТОВ "Служба миттєвого кредитування" кредитні договори №2110541356470 та №2110541377347 від 15 квітня 2021 року та отримала кредитні кошти у загальному розмірі 8600,00 грн, однак не погоджується з нарахованою позивачем заборгованістю за процентами у розмірі понад 103037,60 грн. Так, представником відповідача у відзиві зазначено, що відповідно до умов кредитних договорів, заяв-анкет, графіків платежів та паспортів споживчого кредиту сторони погодили строк користування кредитами 16 календарних днів з моменту отримання коштів, у межах якого позичальник зобов`язувався повернути суму кредиту та сплатити визначені договором проценти. На його думку, після спливу цього строку кредитодавець не мав права нараховувати договірні проценти за користування кредитом, а міг застосовувати лише наслідки порушення грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України. Оскільки позивач здійснив нарахування процентів за період поза межами погодженого строку кредитування, такий розрахунок, на переконання представника відповідача, є безпідставним та таким, що суперечить умовам договорів і положенням цивільного законодавства. Вважає розмір нарахованих процентів надмірним та неспівмірним, оскільки їх сума більш ніж у десять разів перевищує розмір основної заборгованості, що суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності, а також створює для споживача непропорційний фінансовий тягар. Крім того, представник відповідачки заперечує проти вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн, зазначаючи на те, що дана справа є типовою та незначної складності, а заявлений розмір витрат є неспівмірним із ціною позову. Також, на його думку, позивачем не надано належних доказів фактичної оплати таких послуг. У зв`язку з цим, просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення процентів та витрат на правничу допомогу, а також стягнути з позивача понесені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача - Ткаченко М.М. подала відповідь на відзив. У відповіді на відзив вказано, що відповідачка у відзиві не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак не погоджується з розміром нарахованих відсотків та витрат на правничу допомогу. З цього приводу позивач зазначає, що відповідно до ст.ст. 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти у розмірі та порядку, визначених договором. Так, згідно з умовами кредитного договору кредит надано на строк, визначений у заяві-анкеті та графіку платежів, які є невід`ємною частиною договору. Орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту його отримання, при цьому граничний строк кредитування становить один рік. Відповідно до умов договору проценти нараховуються за кожний день користування кредитом у встановленому сторонами розмірі залежно від періоду користування кредитними коштами. Відсотки у справі нараховані виключно в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору. Таким чином, період з 15 квітня 2021 року по 15 квітня 2022 року є періодом правомірного користування кредитними коштами, у межах якого нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору. Розрахунок заборгованості містить чітке визначення складових боргу та періодів нарахування, а перевірити правильність розрахунків можливо шляхом простих арифметичних дій. Представник позивача вказав, що Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі №234/3840/15 зазначив, що сама по собі незгода відповідача з розрахунком позивача не є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач не надав суду жодного контррозрахунку чи інших доказів неправильності нарахування заборгованості.

Водночас, представник позивача вважає, що посилання відповідача на положення Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, оскільки у даній справі позивач не нараховував штрафні санкції, пеню чи неустойку. Заборгованість складається виключно з тіла кредиту та процентів за користування кредитом, які погоджені сторонами договору. При цьому проценти за користування кредитом не є штрафною санкцією, а тому їх зменшення законодавством не передбачено.

Щодо витрат на правничу допомогу представник позивач зазначає, що відповідач не навів належного обґрунтування неспівмірності витрат позивача та не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів. Разом з тим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, суд не може зменшити витрати на правничу допомогу без відповідного клопотання та належного обґрунтування з боку іншої сторони. Водночас відповідачка заявляє вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Позивач вважає зазначені витрати неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову, оскільки справа є малозначною, типовою та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, спір виник саме внаслідок тривалого невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Таким чином, доводи відповідачки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а розрахунок заборгованості позивача здійснений відповідно до умов договору та вимог законодавства. З огляду на викладене позивач просить суд позовні вимоги ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні вимог відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити або істотно зменшити їх розмір.

Представником відповідача - адвокатом Дяденчуком А.І. подано заперечення на відповідь на відзив, у який вказано, що 10 червня 2025 року відповідачкою отримано відповідь позивача на відзив, у якій позивач зазначає, що проценти за кредитними договорами №2110541356470 та №2110541377347 від 15 квітня 2021 року нараховані у межах строку кредитування та відповідно до умов договорів. Проте, відповідачка не погоджується з такими доводами. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України. Після цього кредитор може захищати свої права лише у порядку ч.2 ст.625 ЦК України, однак таких вимог позивачем у даній справі не заявлено. Отже, до стягнення може підлягати лише заборгованість за процентами, нарахована у межах строку кредитування, погодженого сторонами, а саме: за договором №2110541356470 - 7780,00 грн, за договором №2110541377347 - 3564,00 грн. Нарахування процентів поза межами строку кредитування або понад загальну вартість кредиту, визначену сторонами, є неправомірним. Крім того, стверджує, що доводи позивача про відсутність розрахунку з боку відповідачки є безпідставними, оскільки відповідачка погоджується з розрахунком позивача лише у межах правомірного строку користування кредитами. При цьому відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, суд зобов`язаний перевірити наданий розрахунок та у разі незгоди навести власний. Водночас, матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідачка була ознайомлена із правилами кредитування, розміщеними на вебсайті кредитора. Відповідно до ст.634 ЦК України кредитор повинен довести, що саме ці умови діяли на момент укладення договору та були доведені до відома споживача. Водночас відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні умови договорів тлумачаться на користь споживача.

Представник позивача Ткаченко М.М. подала до суду письмові пояснення у яких зазначила, що на момент укладення кредитних договорів відповідачка не зверталася до кредитора із заявами про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, а також тривалий час частково виконувала умови договору, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами такого договору, в тому числі із спірними умовами про продовження строку кредитування. Враховуючи викладене просить позов задоволити повністю.

Представником відповідача адвокатом - Дяденчуком А.І. подано до суду додаткові пояснення, доводи в яких викладені аналогічні тим мотивам, які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник позивача - адвокат Єськова О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, письмових запереченнях та додаткових поясненнях. Просила позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, представник зазначила, що сторонами при укладенні договорів було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договорів. Пунктом 1.9 договорів зазначено, що граничний строк кредитування: 1 рік. Враховуючи, що договори були укладені 15 квітня 2021 року, граничний строк кредитування закінчився 15 квітня 2022 року. Таким чином, період з 15 квітня 2021 року по 15 квітня 2022 року є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірах, що визначені у договорах. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 15 квітня 2021 року по 15 квітня 2022 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договорів. Зі змісту умов договорів чітко вбачається, що 16 днів це приблизний строк повернення коштів, а 365 днів кінцевий строк користування кредитом. Таким чином, в умовах договорів відсутня двозначність, вони є очевидними та зрозумілими.

Представник відповідачки - адвокат Грицай І.О. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, письмових запереченнях (на відповідь на відзив), додаткових поясненнях. Крім того, представник відповідачки заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що були понесені позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг №2110541356470, який підписано відповідачкою шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором Y6.

Того ж дня, 15 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг №2110541356470, який підписано відповідачкою шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором L3.

Зі сторони кредитодавця договори підписані директором ТОВ "Служба миттєвого кредитування" Новіковою О.В. електронними підписами одноразовими ідентифікаторами.

Умови вищевказаних договорів про надання фінансових послуг ідентичні.

Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансових послуг №2110541356470, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансових послуг №2110541377347, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 2700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Згідно п.1.3. договорів, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п.1.4. договорів, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б);

г) почиваючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в);

д) тип процентної ставки фіксована.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9. договорів).

Згідно п.1.5., 1.6. договорів, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права визначені Законом України "Про захист персональних даних", мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України "Про електронну комерцію", ще має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п.4.3. договорів, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно п.4.4. договорів, підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст.1055 ЦК України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

По кожному з договорів сторони узгодили графіки платежів, що є Додатком №2 до кредитних договорів. Відповідачка також ознайомилася з паспортами споживчого кредиту, що є Додатком №3 до кожного з кредитних договорів, у яких зазначені суми кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, та інші умови, які відповідають тим, що зазначені у договорах про надання фінансових послуг №2110541356470 від 15 квітня 2021 року та №2110541377347 від 15 квітня 2021 року. Вказані документи, а також заяви - анкети (для отримання кредиту), що є Додатком №1 до кожного з кредитних договорів, підписані відповідачкою з використанням електронних цифрових підписів одноразовими ідентифікаторами Y6 і L3 відповідно.

Даними, що містяться в інформаціях щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно - телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, що складені ТОВ "Служба миттєвого кредитування" щодо обох кредитних договорів, підтверджується, що відповідачка ідентифікована товариством, в тому числі і за допомогою системи BankID НБУ, і підписала спірні кредитні договори шляхом накладення електронних цифрових підписів одноразовими ідентифікаторами Y6 і L3 відповідно, що були відправлені їй на номер телефону НОМЕР_1 .

Факт перерахування відповідачці грошових коштів в розмірі 5900,00 грн від ТОВ "Служба миттєвого кредитування" за договором про надання фінансових послуг №2110541356470 від 15 квітня 2021 року підтверджується листом ТОВ ФК "Вей фор пей" від 01 травня 2024 року та від 03.07.2025, відповідно до якого ТОВ "ФК "Вей фор пей"" підтвердило, що на підставі укладеного між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ ТОВ ФК "Вей фор пей" договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ТОВ ФК "Вей фор пей" було здійснено наступний переказ коштів: номер карти: НОМЕР_2 , власник карти (емітент): банк Commercial Bank Privatbank, категорія карти: Visa, час запиту: 15 квітня 2021 року 14:31:38, номер договору згідно інформації від кредитора: №2110541356470, сума: 5900,00, валюта: UAH.

Перерахування відповідачці грошових коштів в розмірі 2700,00 грн від ТОВ "Служба миттєвого кредитування" за договором про надання фінансових послуг №2110541377347 від 15 квітня 2021 року, підтверджується листом ТОВ ФК "Вей фор пей" від 04 липня 2024 року, відповідно до якого ТОВ "ФК "Вей фор пей"" підтвердило, що на підставі укладеного між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ ТОВ ФК "Вей фор пей" договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ТОВ ФК "Вей фор пей" було здійснено наступний переказ коштів: номер карти: НОМЕР_2 , власник карти (емітент): банк Commercial Bank Privatbank, категорія карти: Visa, час запиту: 15 квітня 2021 року, 14:31:38, номер договору згідно інформації від кредитора: №2110541377347, сума: 2700,00, валюта: UAH.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110541356470 від 15 квітня 2021 року, складеного ТОВ "Служба миттєвого кредитування", заборгованість відповідачки за період з 15 квітня 2021 року по 30 листопада 2021 року становить 40172,19 грн, з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34272,19 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110541377347 від 15 квітня 2021 року, складеного ТОВ "Служба миттєвого кредитування", заборгованість відповідача за період з 15 квітня 2021 року по 30 листопада 2021 року становить 18203,40 грн, з яких: 2700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15503,40 грн - заборгованість за відсотками.

01 грудня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за договорами №2110541356470 від 15 квітня 2021 року та №2110541377347 від 15 квітня 2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників від 03 грудня 2021 року до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2110541377347 від 15 квітня 2021 року в розмірі 18203,40 грн, з яких: 2700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15503,40 грн - заборгованість за процентами, а також за кредитним договором №2110541356470 від 15 квітня 2021 року в розмірі 40172,19 грн, з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34272,19 грн - заборгованість за процентами.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110541356470 від 15 квітня 2021 року, складеного ТОВ "Вердикт Капітал", заборгованість відповідачки станом на 10 березня 2023 року становить 101263,74 грн, з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34272,19 грн - заборгованість за відсотками, 61091,55 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за період з 01 грудня 2021 року по 14 квітня 2022 року. Заборгованість нараховано у межах річного строку дії кредитної договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110541377347 від 15 квітня 2021 року, складеного ТОВ "Вердикт Капітал", заборгованість відповідачки станом на 10 січня 2023 року становить 18203,40 грн, з яких: 2700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15503,40 грн - заборгованість за відсотками, 27957,15 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за період з 01 грудня 2021 року по 14 квітня 2022 року. Заборгованість нараховано у межах річного строку дії кредитної договору.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передає (відступає) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" приймає належні ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2110541377347 від 15 квітня 2021 року в розмірі 46160,60 грн, з яких: 2700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 43460,55 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором №2110541377347 від 15 квітня 2021 року станом на 25 березня 2025 року становить 46160,55 грн, з яких: 2700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 43460,55 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 січня 2023 року.

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передає (відступає) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" приймає належні ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2110541356470 від 15 квітня 2021 року в розмірі 101263,74 грн, з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 93363,74 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором №2110541356470 від 15 квітня 2021 року станом на 25 березня 2025 року становить 101263,74 грн, з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 95363,74 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 березня 2023 року. Однак позивачем заявлено до стягнення не всю суму нарахованих відсотків, а лише 62329,05 грн.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що оспорювані договори укладені в електронній формі.

Порядок укладання кредитних договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

В ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ";Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем доведений, а відповідачем не заперечується факт укладення між сторонами договорів про надання фінансових послуг №2110541356470, №2110541377347 від 15 квітня 2021 року в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) пропозиції, та підписано накладанням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами. За таких обставин, укладені між сторонами договори за своїм змістом та формою відповідають вимогам, визначеним законом на момент їх укладення та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Свої договірні зобов`язання кредитором виконано в повному обсязі та надано відповідачці кредити в обумовлених договорами сумах шляхом перерахування на визначений відповідачем банківський рахунок. Натомість, відповідачка свої договірні зобов`язання у визначені договорами строки не виконала, оскільки тіло кредиту та проценти за їх користування у повному розмірі та строки згідно договорів, а також станом на час розгляду справи, не повернула.

Відповідачка та її представник заперечень щодо неправильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляли, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно, не надали, власний розрахунок не подали.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012).

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до відповідачки за укладеними нею кредитними договорами з ТОВ "Служба миттєвого кредитування".

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідачки на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачкою не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулась заміна кредитора, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", перейшло право вимоги за договорами про надання фінансових послуг №2110541356470, №2110541377347 від 15 квітня 2021 року.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе обов`язків з повернення позичених грошових коштів та нарахованих процентів за договорами про надання фінансових послуг №2110541356470, №2110541377347 від 15 квітня 2021 року.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05 березня 2023 року у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом позовної заяви та розрахунків заборгованості позивач ставить вимогу про стягнення розміру процентів за правомірне користування кредитними коштами, нарахованих з дотриманням умов спірних договорів про надання фінансових послуг №2110541356470, №2110541377347 від 15 квітня 2021 року і в межах строків кредитування, що погоджені сторонами вказаних договорів. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК позивачем не заявлена.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заборгованості за процентами, що підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що відповідачка свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2110541356470 від 15 квітня 2021 року в розмірі 68229,05 грн, за договором про надання фінансових послуг №2110541377347 від 15 квітня 2021 року в розмірі 46160,55 грн, а всього: 114389,60 грн.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача в його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Представник відповідача просив судові витрати покласти на позивача, та зазначив попередній розрахунок власних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції №0510240010 від 03 квітня 2025 року про сплату судового збору (а.с.68).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина 1, 2 статті 137 ЦПК України).

Частина 4 ст.137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; заявкою на надання юридичної допомоги №611 від 01 грудня 2025 року, витягом з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року, з яких вбачається, що ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та адвокатське об`єднання погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 25000,00 грн.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25000,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 263-265, 272, 273, 280, 282, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договорами № 2110541356470 від 15 квітня 2021 року, № 2110541377347 від 15 квітня 2021 року в розмірі 114389 (сто чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2026 року.

Сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 26 листопада 2010 року, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.