Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №376/16/26 — Сквирський районний суд Київської області

Суд: Сквирський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №376/16/26

Суддя: Батовріна І. Г.

Справа № 376/16/26

Провадження № 3/376/100/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,працюючого охоронцем на заводі «Бент», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року о 20.10 год. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Сквира, вул.Соборна 7 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння - 1,5 %. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, висновок №54 від 25.12.2025. Своїми діями порушив п.2.9а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що на момент зупинки транспортного засобу не перебував в стані алкогольного сп`яніння, на місці прилади не виявили в нього ознак алкогольного сп`яніння, а в лікарні в нього зразки для досліджень не брали, також провели огляд за допомогою алкотестера Драгер, якому не довіряє.

Також ОСОБА_1 подав письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме: відсутність представників військової служби правопорядку під час огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він є діючим військовослужбовцем; невідібраня зразків біологічного середовища в лікарні, оскільки був незгоден з замірами алкотестеру Драгер в лікарні та відсутністю свідоцтва про повірку приладу Драгер.

Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, дійшов до наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог п. 2.9а ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Факт керування транспортним засобом підтверджуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №550612 від 25.12.2025; постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.12.2025 за ч.2 ст. 122 КУпАП, яка стала підставою для зупинки транспортного засобу; довідкою про отримання посвідчення водія; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічним засобів; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за №54 від 25.12.2025;відеозаписами з нагрудної камери №№477946, 477937 від 25.12.2025.

На переконання судді, усі надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними, допустимими та достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

З відеозаписів чітко видно, що в ході спілкування із водієм, працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погоджується і сам визнає, що вживав алкогольні напої (clip 0 14.27хв.), після чого слідують до найближчого медичного закладу, де лікар проводить огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, проводить тест, в ході якого встановлено 1,5% проміле, з чим погоджується ОСОБА_1 . Після чого працівниками поліції було роз`яснено права та обов`язки та зазначено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Суддя не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 , викладені в письмовому клопотанні щодо необхідності залучення ВСП під час проведення огляду та складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до військового квитка ОСОБА_1 та його власних пояснень, останній з 29.09.2023 звільнений в запас.

Письмові пояснення ОСОБА_1 в частині незгоди з проведеним лікарем КНП СМР «Сквирська ЦМЛ» оглядом, спростовуються переглянутими в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників поліції. Так, після проведеного огляду та вимірювання ступеню алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не виказував незгоди, а навпаки підтвердив лікарю, що вживав алкогольні напої, відносно результатів у вигляді 1,5% проміле не заперечував, що виключає необхідність у відібранні зразків біологічного середовища.

Зауваження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суд сприймає критично як спробу запобігти відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не було надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а також те, що в матеріалах справи вказані документи відсутні, - не є слушними, так як в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред`являв вимогу про надання сертифікату та свідоцтва про повірку.

Жодного примушування відносно ОСОБА_1 від працівників патрульної поліції застосовано не було та на відеозапису не зафіксовано неправомірних дій останніх відносно порушника.

Жодних грубих порушень норм КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 «а» ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи вид і міру стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, з огляду на його зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 с. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі посвітчення УБД №323723.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя І.Г.Батовріна

Суддя І. Г. Батовріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua