Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №344/1750/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1750/26

Провадження № 2/344/3149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

14 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами. В обґрунтування вимог зазначили, що 08.07.2021 між ТзОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4879033. 01.06.2021 між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4249544.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 4879033 від 08.07.2021: Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2500.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3.75 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 4249544 від 01.06.2021: На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 2000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 20 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Станом на дату подання позову строк виконання зобов`язання настав, але відповідач його не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

16.12.2021 було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4879033.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4879033.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4879033.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4879033.

21.01.2022 було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4249544.

01.08.2025 було укладено договір № 01-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4249544.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4249544.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4879033 від 08.07.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18753.75 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2500.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16253.75 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4249544 від 01.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6180.00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4180.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24933.75 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4500.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 20433.75 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.0.

Враховуючи наведене, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаними Договорами у розмірі 24933,75 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позові просив про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що 08.07.2021 року ОСОБА_1 було залишено заявку на отримання грошових коштів в кредит в розмірі 2 500,00 грн., терміном 15 днів з 08.07.2021 року по 23.07.2021 року. Сума до повернення: 2 503,75 грн. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн. Нараховується одноразово за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 3,75 грн. Нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.62) на підставі якої 08.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) який є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (а.с.56-59).

Згідно п.1.2.-1.4. Кредитного договору сума Кредиту становить 2 500 грн 00 коп. кредит надається терміном на 15 днів з 08.07.2021 року. Термін повернення кредиту 23.07.2021 року.

Як вбачається з п.1.5.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом 3,75 грн.

Пунктом 2.3.Договору передбачено Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

З п. 6.1. Договору вбачається, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Із зазначеного договору встановлено, що він підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором U93923 08.07.2021 року о 04:48 год. (а.с.56-59).

Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року позивачем долучено графік платежів, з якого вбачається, що сторонами погоджено термін кредитування з 08.07.2021 року по 23.07.2021 року, сума кредиту в розмірі 2 500,00 грн., проценти в розмірі 3,75 грн., комісія 0,00 (а.с.60).

Позивачем до матеріалів позовної заяви також долучено паспорт споживчого кредиту продукту з якого вбачається, що сторонами погоджено умови кредитування (а.с.61)

У анкеті-заяві на кредит №4879033 від 08.07.2021 року відображено процес оформлення кредиту ОСОБА_1 (а.с.62)

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ТзОВ «Мілоан» було ідентифіковано ОСОБА_1 з яким укладено Договір №4879033 від 08.07.2021 року.

Так, із зазначеної довідки встановлено, що ОСОБА_1 підписав Договір одноразовим ідентифікатором U93923, відправленим 08.07.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.67).

З копії квитанції LIQPAY від 08.07.2021 року вбачається, що 08.07.2021 року перераховано грошові кошти в розмірі 2 500,00 грн., згідно договору №4879033 на номер картки НОМЕР_2 (а.с.68).

Згідно відомості про щоденні нарахування і погашення ТОВ «Мілоан» за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 загальна заборгованість становить 10 003,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., процентів у розмірі 7 503,75 грн. Заборгованість нарахована за період з 08.07.2021 року по 21.09.2021 року (а.с.69).

16.12.2021 року між ТзОВ "МІЛОАН" та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №16/12-2021-43 відповідно до умов якого ТзОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами (а.с.79-83).

16.12.2021 року між ТзОВ "МІЛОАН" та ТзОВ «Вердикт Капітал» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року (а.с.89).

З витягу з Додатку №3 до Договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року вбачається, що ТзОВ "МІЛОАН" відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 на суму 10 003,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., процентів у розмірі 7 503,75 грн. (а.с.94), що також підтверджується реєстром боржників (а.с.92).

З розрахунку заборгованості складеного ТзОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року станом на 10.01.2023 року становить 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги в розмірі 7 503,75 грн. та заборгованості за процентами нарахованими за період з 16.12.2021 року по 23.02.2022 року (а.с.70).

10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір №10-01/2023 року про відступлення (купівлі-продаж) прав вимог ( а.с.101-106) відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 на суму 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 253,75 грн., що підтверджується Додатком №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року (п.66304) (а.с.117) та витягом з реєстру борожників (а.с.122).

З розрахунку заборгованості скраденого ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року станом на 28.08.2025 року становить 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 16 253,75 грн. (а.с.71).

28.08.2025 року між ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №28-08/25 відповідно до якого ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами (а.с.135-138).

З витягу з Додатку №3 до Договору факторингу №28-08/25 вбачається, що ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 на суму 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 253,75 грн. (а.с.150), що також підтверджується реєстром боржників (а.с.148).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Кредитним договором №4879033 від 08.07.2021 року станом на 06.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 253,75 грн. (а.с.78).

Також, 01.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4249544 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору № 4249544 від 01.06.2021 року позичальнику надано кредит в розмірі 2 000,00 гривень, строк кредитування 20 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п.1.5.Договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6).

Згідно п.1.7.Договору Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою 35610,29% річних. 1.7.2. за зниженою ставкою 2291,84% річних.

П.1.8. Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою 2 760,00 грн. 1.8.2. за зниженою ставкою 2 380,00 грн.

Відповідно до п.2.1.Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

З п.4.1.Договору Строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Згідно п.4.2.Договору Порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація): 4.2.1. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою Споживача повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, а сплата процентів, що нараховуються за день автопролонгації, здійснюється в день такої автопролонгації, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору.

Згідно п.9.8. Договору цим Товариство повідомляє Споживача, що Товариство буде здійснювати фіксування кожної безпосередньої взаємодії із Споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, або третіми особами, взаємодія з якими передбачена цим Договором, за допомогою відео- та/або звукозаписувального технічного засобу з метою захисту правового інтересу учасників врегулювання простроченої заборгованості. - йому відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких передані ним Товариству, в тому числі через ІТС Товариства (Особистий кабінет).

Із розділу 10 Договору встановлено, що зазначений договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M577513, 01.06.2021 року о 16:26:46 год. (а.с.72-76).

Додатком №1 до Договору № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року позивачем долучено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 4249544 від 01.06.2021 року, з якого вбачається, що позивачем погоджено суму кредиту 2 000,00 грн., суму нарахованих процентів 380,00 грн., дата повернення кредиту 21.06.2021 року. Разом до оплати 2 380,00 грн. (а.с.95).

Також, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором M577513, 01.06.2021 року о 16:26:46 год. підписано паспорт споживчого кредиту, у якому сторони погодили умови кредитування (а.с.118-120).

З довідки Генерального директора ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» вбачається, що 01.06.2021 року о 16:27 год. здійснено переказ коштів на суму 2 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_3 . Номер замовлення 19210770. Номер транзакції 950890962 (а.с.154 на звороті).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.06.2021 року по 20.01.2022 року становить 6 180,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4 180,00 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку встановлено, що 21.06.2021 року відповідачкою сплачено проценти в розмірі 380,00 грн. (а.с.170-174).

21.01.2022 року було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4249544 на суму 6 180,00 грн., що підтверджується копією Договору факторингу (а.с.96-97) та витягом з реєстру боржників, який є додатком №1 до Договору факторингу № ФК 21-01/22 від 21.01.2022 року (а.с.100, 128)

01.08.2025 року укладено договір № 01-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4249544.

Додатком №1 до Договору факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 року позивачем долучено Реєстр боржників № 01-08/25 від 01.08.2025, з п.7272 встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року в розмірі 6 180,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4 180,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року станом на 06.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 6 180,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4 180,00 грн. (а.с.77).

Відтак, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року, та Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року у розмірі 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 253,75 грн.; за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року в розмірі 6 180,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4 180,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З Договору про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року, та Договору № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року укладеними із ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення в електронній формі Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року, та Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року, згідно яких відповідач зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування даними коштами в порядку, визначеному договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріали справи містять договори факторингу з відповідними додатками, які підтверджують, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року, та Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року станом на 06.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 18 753,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 253,75 грн. (а.с.78).

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року станом на 06.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 6 180,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4 180,00 грн. (а.с.77).

Що стосується стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за відсотками за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року та за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що згідно Договору про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року відповідачу надано кредит на суму 2 500,00 грн., строк кредитування 15 днів, проценти за користування кредитом нараховують за ставкою 3,75 % за день (фіксована), що згідно договору та графіку платежів за договором про споживчий кредит становить 3,75 грн.; згідно Договору № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року відповідачу надано кредит на суму 2 000,00 грн., строк кредитування 20 днів, проценти за користування кредитом нараховують за ставкою 1,90 % за день (фіксована), що згідно договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача становить 380,00 грн.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить суд стягнути відсотки за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року станом на 06.01.2026 року в розмірі 16 253,75 грн. та за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року станом на 06.01.2026 року в розмірі 4 180,00 грн.

В той же час слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як встановлено судом, строк кредитування за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року був погоджений сторонами та становив 15 днів; та за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року був погоджений сторонами та становив 20 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Звертаючись з позовом, ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» посилалося на наявність у позичальника заборгованості за звичайними відсотками, нарахованими за користування кредитами, що підтверджується також наданими як доказ розрахунками. Однак, заявлена до стягнення сума відсотків нарахована як за період до прострочення боржника, так і за період після такого прострочення за кредитним договором.

Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Тому з відповідача підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягають стягненню проценти, які є звичайною платою за користування грошима за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а саме за період з 08.07.2021 до 23.07.2021 року у розмірі 3,75 грн. та за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року за період з 01.06.2021 року по 21.06.2021 року в розмірі 380,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав своє зобов`язання за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року та Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року у розмірі 3,75 грн. та за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року у розмірі 380,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року у розмірі 2 503,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500,00 грн., процентів у розмірі 3,75 грн.; за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року у розмірі 2 380,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 000,00 грн. та процентів у розмірі 380,00 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 521,56 грн. (4 883,75 грн./24 933,75 грн.=0,1959; 0,1959*2 662,40 грн=521,56 грн.)

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано заявку на надання юридичної допомоги №660 від 01.12.2025 року, Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, прас лист, та витяг з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року.

Позивачем у передбаченому ЦПК порядку надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи, що позов задоволено частково з відовідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 2 546,70 грн. (4 883,75 грн./24 933,75 грн.=0,1959; 0,1959*13 000,00 грн.= 2 546,70 грн.)

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оситання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором про споживчий кредит №4879033 (індивідуальна частина) від 08.07.2021 року у розмірі 2 503 (дві тисячі п`ятсот три) гривні 75 копійок, за Договором № 4249544 про надання споживчого кредиту від 01.06.2021 року у розмірі 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оситання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371 витрати по сплаті судового збору у розмірі 521 гривню 56 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 546 гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оситання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Татарінова О.А.