Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №274/234/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/234/26

провадження № 2/0274/126/26

Рішення

Іменем України

13.04.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Павленко С.В. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комерційний банк «Акордбанк» заборгованість за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 у розмірі 38695,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі Заяви - пропозиції № СІК-080923/163-00 від 01.09.2023, в ОСОБА_1 прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналася до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет - сайті банку, які разом із Заявою-пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту, укладений між відповідачкою та ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк», відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 50 000,00 грн зі сплатою відсотків 20,99 % річних, розмір щомісячної комісії 1,99%, строком на 24 місяці.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, тому зобов`язання за вказаним договором не виконала. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 19.12.2025 відповідачка має заборгованість у розмірі 38 695,17 грн, яка складається з наступного: простроченої суми заборгованості по кредиту 24 919,78 грн, простроченої суми заборгованості по процентам 2 830,39 грн, простроченої заборгованості за комісією 10 945,00 грн.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.69).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «КБ «Акордбанк» із Заявою Анкетою на отримання споживчого кредиту №1-4-110129 (а.с.33).

У зв`язку із чим, була ознайомлена із Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів (а.с.34 - 35).

01.09.2023 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Пропозицію №СІК-010923/163-00, на підставі якої, відповідачка прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналася до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом із Заявою-Пропозицією, Графіком платежів, та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту (а.с.30-32,36-46).

Відповідно до меморіального ордеру № 108655332 від 01.09.2023, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 8940,00 грн (а.с.29).

Відповідно до платіжної інструкції № 5900671 від 01.09.2023, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 17320,00 грн (а.с.26).

Відповідно до платіжної інструкції № 5900672 від 01.09.2023, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 23740,00 грн (а.с.27).

Відповідно до платіжної інструкції №108655331 від 01.09.2023, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 8940,00 грн (а.с.28).

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. Заяви-Пропозиції сума споживчого кредиту становить 50000,00 грн, в тому числі на загальні споживчі цілі 50000,00 грн, зі строком споживчого кредиту 24 місяці.

Пунктами 2.4., 2.5., 2.6. Заяви-Пропозиції передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 20,99 % річних, розмір щомісячної комісії 1,99 %, розмір одноразової комісії 0,00%.

За умовами Заяви-Пропозиції ОСОБА_1 підписавши Заяву-Пропозицію підтвердила, що з інформацією, зазначеною в частині 1 Заяви-Пропозиції ознайомилася, погодилася з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку: www.accordbank.com.ua. Також підписанням Заяви-Пропозиції ОСОБА_1 підтвердила своє розуміння і згоду з тим, що моментом прийняття (акцепту) банком її Заяви-Пропозиції щодо укладення договору буде вважатись дата підписання банком цієї Заяви-Пропозиції та скріплення її печаткою.

В графіку платежів встановлено щомісячну комісію в розмірі 1,99%. Встановлено платіж за додаткові та супутні послуги банку, а саме за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 995,00 грн щомісячно. В кінці таблиці роз`яснено, що розрахунково-касове обслуговування слід розуміти суму щомісячної комісії банку, що сплачується на щомісячній основі як відсоток від початкової суми споживчого кредиту.

Згідно розділу І Правил передбачено, що щомісячна комісія - це комісійна винагорода банку, що сплачується клієнтом за послуги банку, пов`язанні з отриманням, обслуговуванням і поверненням споживчого кредиту, наданого банком клієнту. Комісія за розрахунково-касове обслуговування це комісійна винагорода банку, що сплачується клієнтом за користування кредитним лімітом в розрахункового періоду.

Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.12.2025 становить 38695,17 грн, яка складається з наступного: простроченої суми заборгованості по кредиту 24919,78 грн, простроченої суми заборгованості по процентам 2830,39 грн, простроченої заборгованості за комісією 10945,00 грн. Також, відповідачкою було здійснено погашення тіла кредиту у розмірі 25080,22 грн; відсотків за користування кредиту у розмірі 8886,78 грн та погашено щомісячну комісію у розмірі 12935,00 грн.(а.с.10).

Згідно виписки по особовому рахунку за період з 01.09.2023 року по 19.12.2025 рік за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 року, вбачається рух коштів (а.с.11-25).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з вимогами частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку відповідач -ПАТ «КБ «Акордбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до змісту ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд зазначає, що оскільки відповідачкою не виконано умови кредитного договору №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 року, тому з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Акардбанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 року у загальному розмірі 27750,17 грн, з яких: 24919,78 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 2830,39 грн заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.

Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2023 року зазначила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту(пункти 31.17 та 31.18). Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

З огляду на вищезгадані положення законодавства України суд не заперечує право банку встановлювати комісію за розрахунково-касове обслуговування.

Однак, в судом встановлено, що ні в договорі, ні в графіку, ні в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк» чи інших наданих позивачем доказах не передбачено, які саме послуги банку включаються в розрахунково-касове обслуговування позивача.

Таким чином, в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу позивачем та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 204/224/21 від 06.11.2023 року.

Разом з тим до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, в тому числі встановлювати вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

В пункті 2.5 кредитного договору щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) визначена в розмірі 1,99 % від суми кредиту.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в Графіку платежів кредитного договору (колонка 7 графіку). Щомісячний розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає 995 грн., а її загальний розмір (за весь період користування кредитом) 23880,00 грн.

Однак, встановивши у кредитному договорі №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 сплату комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 1,99 % від суми кредиту, що складає 995,00 грн щомісячно, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, а розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.

Позивач не надав докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг з розрахунково-касового обслуговування, за які банком встановлена комісія.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 199/7014/20 від 01.02.2023 року.

За таких обставин, суд вважає, що умови кредитного договору (п. 2.5), які встановлюють комісію є недійсними відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У задоволенні вимог позивача про стягнення простроченої суми заборгованості за комісією в розмірі 10945,00 грн слід відмовити.

З розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що відповідачкою було здійснено погашення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 12935,00 грн.

Враховуючи той факт, що банк не мав права стягувати комісію за вказаними правовідносинами, суд вважає за необхідне здійснити зарахування вже сплаченої комісії до суми сплаченого тіла кредиту та стягнути з відповідачки на користь банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11984,78 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 на загальну суму 14815,17 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11984,78 грн та заборгованості по процентах в розмірі 2830,39 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1159,00 грн.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Акордбанк» (місце знаходження: м.Київ, вул.Стеценка, 6, ЄДРПОУ 35960913) заборгованість за кредитним договором №СІК-010923/163-00 від 01.09.2023 в розмірі 14815,17 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11984,78 грн та заборгованості по процентах в розмірі 2830,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Акордбанк» (місце знаходження: м.Київ, вул.Стеценка, 6, ЄДРПОУ 35960913) судовий збір в сумі 1159,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко