Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №206/5397/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Суд: Самарський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №206/5397/25

Суддя: Поштаренко О. В.

Справа № 206/5397/25

Провадження № 3/206/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого суддіПоштаренко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання:Содоль М.В.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

за участю захисника-адвоката Бартош-Стрельніков А.В.

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453495 від 14.09.2025 вбачається, що водій ОСОБА_1 , 14.09.2025 о 10 год. 28 хв. в м.Дніпро, вул. Дрогобицька, 48, керував транспортним засобом HONDA LEAD б/н VIN: НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки було проведено за допомогою приладу ALKOTEST DRAGER №6820, прилад ARHK0551, що підтверджується тестом № 3464, результат огляду позитивний та становить 0,96% проміле, вказане порушення зафіксовано відеофіксацією 473947, 471247. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги передбачені п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучі повідомленим належним чином. Неодноразово від нього та його захисника Кірсанової А.В. надходили клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав, у зв`язку з чим розгляд справи було неодноразово відкладено.

20.11.2026 року через канцеляріцю Самарського районного суду міста Дніпра надіслав заперечення, в яких просив звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП та закрити провадження у справі.

Захисник-адвокат Бартош-Стрельніков А.В. в судовому засіданні просив, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАПна підставі п. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки належних та допустимих доказів вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, порушена процедура при виявленні правопорушень та їх фіксуванні.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно зп.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У відповідності до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "судам слід ураховувати, що відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано відеофіксацією 473947, 471247, відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначеному в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager №6820, результат тесту 0,96% проміле.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453495 від 14.09.2025, який складено на бланку відповідного зразка з серійним номером та уповноваженою особою, зафіксованими та роздрукованими на папері показниками алкотесту «Drager», згідно яких встановлено, що під час огляду ОСОБА_1 стан його алкогольного сп`яніння 14.09.2025 о 10 год. 28 хв. становив: 0, 96 %, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453495 від 14.09.2025.

Винність ОСОБА_1 підтверджується також дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення на якому зафіксовано обставини з місця події та з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов у встановленому законом порядку, перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager №6820, у відповідності до якого результати огляду на стан сп`яніння - test № 3464, позитивний 0,96 пром., відеофіксація ( 473947, 471247).

Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .

Співробітниками поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453495 від 14.09.2025 відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

З дослідженого відеозапису цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Інші доводи сторони захисту, суд не приймає їх до уваги та вважає їх такими, що не спростовують вину останнього, а направлені лише на спосіб ухилення від відповідальності шляхом виявлення незначних недоліків та похибок допущених під час складання протоколу.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу чи події адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1ст. 130КУпАП, суд не вбачає.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, доведеною повністю, належних та допустимих доказів на спростування відомостей, що містяться в протоколах до суду не подано.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП та посилання захисника на наявність порушень процесу притягнення до відповідальності розцінюється судом, як позиція захисту, направлена на уникнення відповідальності.

Не підлягають задоволенню клопотання застосування до ОСОБА_1 ст 22 КУпАП та 21 КУпАП оскільки Статтю 21 виключено на підставі Закону № 2657-IX від 06.10.2022, щодо ст 22 КУпАП, то положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених в тому числі, статтею 130 цього Кодексу.{Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1231-IX від 16.02.2021, № 2657-IX від 06.10.2022, № 3733-IX від 22.05.2024, № 3886-IX від 18.07.2024}.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2ст. 33КУпАП).

Враховуючи, що санкція ч. 1статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1ст.130КУпАП.

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядкуст. 40 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,33,40,130,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, через установу банку України.

Роз`яснити, що у разі не сплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, котрий передбачає подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Поштаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua