Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №560/14172/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14172/25

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

14 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», від 02.07.2025 №ЦО-16050 про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності з 20.05.2025.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 02.07.2025 №ЦО-16050 про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги.

Апеляційна скарга позивача ґрунтується на тому, що суд першої інстанції у мотивувальній частині неповно зазначив усі мотиви незаконності оскаржуваного рішення відповідача. Зокрема, апелянт вважає, що обставини прийняття цього рішення вказують на його упереджений та політично невмотивований характер. Зазначено, що рішення про скасування ІІ групи інвалідності, не грунтується на повному та всебічному дослідженні конкретного випадку і не містить належного аналізу медичних документів, які підтверджують стійкі порушення. Вважає, що відповідач порушив п.3 Порядку №1338 та вийшов за межі перевірки. Також просить звернути увагу, що фактично Центром вже вдруге підтверджено законність встановлення йому ІІ групи інвалідності, оскільки у 2020 цей самий Інститут проводив аналогічну перевірку та прийшов до висновку про обгрунтованість її встановлення (рішення МСЕК №№272-296 та 378-397). При цьому, на переконання позивача, відповідач, в порушення п.51 Порядку 1338, обмежився оглядом трьох лікарів, не врахувавши матеріали наявних медичних обстежень.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання цього наказу. Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, пунктом 8 якого встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх. Тому, на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449 про здійснення перевірки обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках дозапитів осіб, серед яких рахувався і ОСОБА_1 , маючи достатні правові підстави та в межах наданих повноважень, відповідач листом від 27.03.2025 № 589/01-18 повідомив позивача про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження. Також, ДБР надіслано відповідачу постанову від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923. Таким чином, відповідач вважає, що експертною командою в межах повноважень визначених чинним законодавством проведений ретельний аналіз всіх медичних документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення останньому групи інвалідності та на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження в поліклініці ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». На думку скаржника, твердження позивача про необгрунтованість та поверховість рішення про проведення експертизи є безпідставними, оскільки експертною командою прийнято рішення з урахуванням медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарг підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ №938146 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності до 01.05.2026.

Однак, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" прийнято рішення від 02.07.2025 №ЦО-16050, яким скасовано позивачу ІІ групу інвалідності.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що лист Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням в розумінні КПУ України, а тому у відповідача не було законних підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаних документів.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 (далі – Рішення РНБО від 22.10.2024).

Пунктом 1 Рішення РНБО від 22.10.2024 рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктами «б-ґ» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінету Міністрів України рекомендовано:

-забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

-у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

-підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

-проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317».

В свою чергу, 26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісію, визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За фактичними обставинами справи, розглянувши матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.10.2024 в рамках кримінального провадження № 62024000000000923 старшим слідчим ДБР прийнято постанову від 31.01.2025 про залучення спеціалістів.

Вказаною постановою старшого слідчого ДБР від 31.01.2025 залучено у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

З матеріалів справи вбачається, що постанову слідчого про залучення спеціалістів від 31.01.2025 направлено до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

В подальшому, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи здійснено перевірку обґрунтованості встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

За наслідком такої перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 02.07.2025 №ЦО-16050 про скасування позивачу ІІ групи інвалідності.

Мотивуючи такий індивідуальний акт експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи вказано, що ступінь функціональних порушень з боку нервової системи (нерізко виражений вестибуло-атаксичний, цефалгічний синдром), опорно-рухового апарату (ПФХ І ст), серцево-судинної системи (СН 0 ст) ОСОБА_1 у незначному ступені порушують життєдіяльність та не дають можливість встановити йому групу інвалідності. З 20.05.2025 група інвалідності скасована. Підстава: «Постанова КМУ від 15.11.2024р № 1338».

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив виключно із того, що листи Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаного документа.

Зазначив, що відповідач не надав ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних, на підставі яких проведена перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Відтак, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо проведенню перегляду рішення МСЕК суперечать приписам пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 13 Положення №1317 ЦМСЕК МОЗ:

-здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

-розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

-проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

-узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

-повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

-проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

-надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

-направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

-на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

-забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

-впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

-бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

-проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

-бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Відповідно до пункту 14 Положення №1317 комісії мають право:

-одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

-направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

-подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

-допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

За приписами пункту 20 Положення №1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Отже, відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317, відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішення стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25.

Поряд з цим, колегія суддів, надаючи правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо неналежного повідомлення про повторне оцінювання повсякденного функціонування особи та не проведення повного медичного обстеження, вказує на таке.

Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (в редакції, чинній у період з 01.01.2025 по цей час), встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Тобто, вказані норми чітко визначають, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.

Так, в досліджуваних правовідносинах Центр оцінювання функціонального стану особи наділено повноваженнями на проведення перевірки: 1) обґрунтованості рішень, 2) повторного оцінювання особи.

У разі перевірки обґрунтованості рішення, проведення повторного оцінювання, виклику та медичного огляду особи законодавцем не передбачено.

За приписами п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, проведення повторного оцінювання, виклик та медичний огляд особи здійснюються в разі прийняття рішення про необхідність проведення «повторного оцінювання особи».

Як з`ясовано зі змісту оскаржуваного рішення від 02.07.2025 №ЦО-16050, рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО дійшла висновку про відсутність підстав для повторного оцінювання позивача і перевіряла виключно обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем під час первинного призначення групи інвалідності.

Між тим, колегією суддів встановлено, що відповідач звертався до Офісу Генерального прокурора з листом від 27.03.2025 №589/01-18, в якому просив сприяти в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 по 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком, в якому наявний і позивач, для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обгрунтованості раніше прийнятих рішень медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності.

Із матеріалів справи слідує, що позивач, на виконання вищезазначеного листа з`явився до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та перебував у стаціонарі в період з 20.05.2025 по 23.05.2025, однак результати обстежень не взяті до уваги відповідачем, за ініціативою якого такі проводилися.

Отже позиція відповідача щодо відсутності підстав для проведенення повторного оцінювання позивача в даному випадку є суперечливою, оскільки останній сам же звернувся до Офісу Генерального прокурора з проханням забезпечити явку осіб, відносно яких здійснюється перевірка встановлення інвалідності для проведення обстежень, а в спірному рішенні в Графі "Рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи" значиться "Ні".

Тобто, відповідачем не доведено належними доказами, що перевірка обгрунтованості рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, розглянута в межах поставлених в ній питань, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення.

При цьому, як стверджує позивач, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи не ґрунтується на висновках лікарів цього ж Центру, які в 2020 році вже підтвердили законність встановлення йому ІІ групи інвалідності і не враховує діагнозів, які в тому числі підтвердилися під час, обстеження в травні 2025 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів, погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині щодо наявності підстав визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», від 02.07.2025 №ЦО-16050 про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності з 20.05.2025. В той же час, вважає помилковими мотиви для скасування рішення відповідача, які зазначені судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права повторно здійснити перевірку обгрунтованості встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно змінити судове рішення в частині мотивів скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року змінити в частині мотивів визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 02.07.2025 №ЦО-16050 про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.