Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №560/11073/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11073/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

14 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції №890 о/с від 28.05.2025 року «По особовому складу» щодо звільнення зі служби за власним бажанням;

- поновити на посаді поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

28.05.2025 позивач подав на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції генерала поліції третього рангу Євгенія Жукова рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 31.05.2025.

У день подання рапорту керівним складом управління патрульної поліції в Хмельницькій області, а саме: начальником управління капітаном поліції Оксентюком Романом, командиром батальйону капітаном поліції ОСОБА_2 на вказаному рапорті було проставлено відповідні резолюції: «клопочу по суті рапорту», т.в.о. начальника відділення моніторингу та аналітичного забезпечення капітаном поліції Шустовим Ратібором - «службове розслідування не проводиться».

Наказом Департаменту патрульної поліції №890 від 28 травня 2025 року позивача звільнено зі служби в поліції з 31.05.2025 на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - за власним бажанням (відповідно до власноруч написаного та поданого рапорту позивача від 28.05.2025).

Листом батальйону від 31.05.2025, а також особистим повідомленням через засоби зв`язку, позивачу було повідомлено про наказ про звільнення, необхідність з`явитися до підрозділу для повного розрахунку, отримання належно оформленої трудової книжки та відповідних документів.

02.06.2025 року до ДПП надійшов рапорт позивача про відкликання попереднього рапорту щодо звільнення, а 04.06.2025 року примірник вказаного рапорту надійшов на адресу УПП в Хмельницькій області ДПП.

Позивач, вважаючи наказ про звільнення протиправним, звернувся до суду із цим позовом.

За результатом розгляду матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Спірні правовідносин врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя статті 77 Закону №580-VIII).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).

Згідно з пунктом п.п. "ж" п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Відповідно до пункту 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 (далі - Порядок № 1235) розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 1235 рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.

Розділом ІІ «Підстави для видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235 встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції.

Одним із документів з питань проходження служби відповідно до Переліку є рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.

Відтак, Закон України «Про Національну поліцію» не визначає умов щодо строків розгляду рапорту про звільнення за власним бажанням, як і строків реалізації такого рапорту шляхом видання наказу про звільнення.

Пунктом 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено можливість застосування норм Положення № 114 при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем процедури звільнення позивача зі служби в поліції.

Положенням № 114 передбачені особливості звільнення зі служби за ініціативою особи: підпункт «ж» пункту 64 - особи звільняються зі служби: за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 160/3607/19 приписи пункту 68 Положення № 114 застосовуються як норми спеціального нормативно-правового акту у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці. У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 810/3376/16, від 20.12.2019 у справі № 826/375/17.

За змістом наведеного законодавчого регулювання слідує, що до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 815/1490/16, від 22.11.2019 у справі № 813/740/17.

Верховний Суд у постановах від 05.12.2011 у справі № 21-236а11, від 29.05.2012 у справі № 21-122а12, від 10.07.2012 у справі № 21-136а12, усуваючи розбіжності у судовій практиці щодо застосування пункту 68 Положення № 114, дійшов висновку, що до закінчення тримісячного строку попередження відповідні особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.

Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку тощо.

Враховуючи той факт, що позивач у рапорті до відповідача наполягав на звільненні саме з 31.05.2025 та приймаючи до уваги наявні у рапорті резолюції, а також зазначення в оскарженому наказі про звільнення дати звільнення, а саме - 31.05.2025, суд першої інстанції вірно виснував, що сторони (позивач та відповідач) домовились про звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку.

Стосовно доводів апелянта про усне попередження керівника про написання іншого рапорту, яким мав намір відкликати рапорт про звільнення, судовою колегією відхиляються, оскільки, в даному випадку дана обставина не може свідчити про факт офіційного повідомлення керівника про бажання позивачем продовжити службу в органах поліції.

Стосовно посилань апелянта на факт надіслання 29.05.2025 засобами поштового рапорту про анулювання попереднього, то судова колегія відзначає, що відповідачем вказаний рапорт був отриманий лише 02.06.2025, а сам наказ про звільнення був виданий ще 28.05.2025, тобто до відправлення позивачем та отримання відповідачем вторинного рапорту.

До того ж, згідно з ч.2 ст.77 Закону №580-VIII, днем звільнення вважається дата, зазначена в наказі - 31.05.2025.

За таких обставин, відкликання рапорту, який вже був реалізований відповідачем за декілька днів у вигляді видання відповідного наказу, було несвоєчасним.

З огляду на вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак протиправності оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, а відтак і підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.