Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №240/15985/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/15985/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько Оксана Григорівна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

14 квітня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з 01 лютого 2021 року та зобов`язати провести відповідний перерахунок і виплату.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову у перерахунку пенсії та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2025 року за особовою справою № ХЗ51612 для перерахунку пенсії за чинними нормами на 01 січня 2021 року.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Апелянт не погоджується з висновками Житомирського окружного адміністративного суду, наданими при дослідженні обставин справи та їх правовій оцінці, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема щодо пропуску строку звернення до суду.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року.

За результатом розгляду заяви позивача, відповідач листом відмовив у здійсненні такого перерахунку через відсутність на те правових підстав.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Умови та порядок пенсійного забезпечення визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). За частиною третьою статті 43 цього Закону пенсія обчислюється з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено обов`язковість перерахунку пенсій у разі підвищення грошового забезпечення. Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок здійснюється з дати виникнення права, а у разі непроведення з вини державних органів — без обмеження строком.

Порядок такого перерахунку визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно з яким підставою для перерахунку є зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення, а сам перерахунок здійснюється після надходження відповідної довідки.

Склад та порядок визначення грошового забезпечення встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704). У первинній редакції пункту 4 цієї постанови передбачено визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму на відповідний тарифний коефіцієнт. Після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 відновлено дію цієї норми у первісній редакції.

Разом з тим застосування пункту 4 Постанови № 704 має здійснюватися з урахуванням актів вищої юридичної сили. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) визначає прожитковий мінімум базовим державним стандартом, який щороку змінюється законом про Державний бюджет України.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, зокрема у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22, відповідно до яких збільшення прожиткового мінімуму є підставою для видачі нових довідок про грошове забезпечення та перерахунку пенсії.

Доводи апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду колегія суддів оцінює з урахуванням статті 122 КАС України та спеціальних приписів Закону № 2262-XII. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, які видають довідки, здійснюється з дати виникнення права без обмеження строком. Цей підхід підтверджено, зокрема, постановою Верховного Суду від 24.02.2026 у справі № 560/16091/24, у якій також наведено мотиви неможливості механічного застосування висновків постанов від 08.10.2025 у справах № 560/12997/24 тощо до спорів цієї категорії.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а підстав для його скасування немає.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.