Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №208/320/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/320/26

провадження № 2-а/208/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янського в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Торішня Ганна Анатоліївна до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6429456 від 29.12.2025 року, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області пред`явлено вказаний адміністративний позов, в якому позивач ОСОБА_1 в особі представника Торішньої Г. А. після уточнення позовних вимог просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6429456 від 29.12.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

29.12.2025 року поліцейським відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Білоусом Мирославом Сергійовичем, який є посадовою особою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято постанову серія ЕНА №6429456, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова мотивована тим, що 29.12.2025 року, приблизно об 11:30, позивач, рухаючись на службовому автомобілі держ. номер НОМЕР_1 «SKODA SUPERB», по вулиці Балковій (Волочаєвській) в м. Кам`янське, Дніпропетровської області і побачив автомобіль патрульної поліції, який рухався за його автомобілем та світловими сигналами повідомив про вимогу зупинити автомобіль.

Зупинивши автомобіль, позивач зателефонував адвокату Торішній Ганні Анатоліївні, з якою у нього укладено договір про надання правової допомоги та яка в цей же самий час на власному автомобілі проїхала повз його автомобіль у протилежному напрямку. Позивач телефоном повідомив адвоката про зупинку його автомобіля на вимогу патрульної поліції з невідомих йому підстав та попросив повернутись назад для представлення його інтересів та надання правової допомоги при спілкуванні з працівниками поліції.

До приїзду адвоката працівники поліції повідомили позивачу, що причиною зупинки стало порушення ним правил дорожнього руху, а саме: що позивач керуючи автомобілем не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

При прибутті адвоката Торішньої Г.А., позивач повідомив працівників поліції про те, що він бажає скористатись правовою допомогою адвоката та попросив надати йому докази порушення, за яке його було зупинено.

Адвокат Торішня Г.А. представилась працівникам поліції, запропонувала ознайомитись із посвідченням адвоката та повідомила працівників поліції, що вона є представником позивача.

Адвокат також заявила усне клопотання про надання можливості ознайомитись із доказами правопорушення, але працівники поліції відмовили адвокату у праві представляти інтереси позивача та почали вимагати надати договір про надання правової допомоги, укладений із Позивачем.

Адвокат Торішня Г.А. повідомила, що такий договір укладено з позивачем, але вона не возить із собою всі договори із клієнтами, а на місце зупинки прибула протягом 3-5 хвилин з моменту зупинки, так як в цей час випадкового знаходилась саме в цьому місці. Адвокат та позивач заявили, що можуть надати договір протягом максимум 15 хвилин, так як кабінет, в якому зберігаються клієнтські договори знаходиться поруч від місця зупинки, та Позивач заявив усне клопотання про необхідність відкладення розгляду справи на 15 хвилин. Дане клопотання та аргументація позивача були відхилені посадовою особою відповідача без обґрунтування причин, позивачу було відмовлено у наданні юридичної допомоги позивачу адвокатом Торішньою Г.А., у представленні його інтересів при розгляді справи та відмовлено у праві заявляти будь-які клопотання, заяви, знайомитись із доказами та користуватись іншими правами, які передбачені ст. 271 КУпАП.

Таким чином, посадовою особою відповідача не було вжито жодних дій, направлених на надання можливості позивачу скористатись юридичною допомогою адвоката. Більш того, посадова особа відповідача навмисно здійснювала перешкоди у реалізації права позивача на юридичну допомогу, так як не дивлячись на те, що для підтвердження повноважень адвоката Торішньої Г.А. представляти інтереси позивача, було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на 15 хвилин, у задоволенні даного клопотання було відмовлено без пояснення причин. Посадова особа відповідача повідомила позивача, що відносно нього буде

винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач повідомив, що він не згоден із інкримінованим йому правопорушенням, а також із адміністративним стягненням, та буде його оскаржувати до суду. Позивач попросив скласти протокол та надати йому можливість надати письмові пояснення щодо факту правопорушення. Посадова особа відповідача відмовила, аргументуючи це тим, що в даній категорії справ протокол про адміністративне правопорушення не складається, а одразу виноситься постанова і при цьому надання письмових пояснень порушника не передбачено.

Дані дії посадової особи відповідача також є протиправними з огляду на наступне:

За приписами ст.ст. 258, 283 КУпАП у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Дане правило міститься в п. 1 розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395), зокрема справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, ч. 9 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вказані вище обставини, на погляд позивача та його представника є підставою для скасування постанови (а.с. 1-6).

Вказану постанову позивач на місці не отримав, на запит адвоката постанова була направлена в електронному вигляді, і не погодившись з нею, 07.01.2026 року, звернувся до суду, що підтверджується вхідним номером реєстрації документу в системі «Електронний суд».

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Новікова С. А. (у порядку самопредставництва) подала відзив на позов,в якому зазначила, що не визнає заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, вважаючи їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП України, передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 2 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України (ст. 122 КУпАП), поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці.

Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.12.2025 серії ЕНА № 6429456, поліцейським ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Білоусом М.С. зафіксовано, що 29.12.2025 року об 11:38:39 год., в м. Кам`янське по вул. Балкова, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить КП ДОР «Аульський водовід», не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 9.2.б. ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно до частини 2 статті 122 КУпАП передбачено, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник відповідача вважає, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вважає, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.12.2025 року серії ЕНА № 6429456 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

На думку представника відповідача, поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Крім того, після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи.

Тож, вважає, що пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності, що є неприпустимим (а. с. 30-34).

Представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Торішньою Г. А. на відзив представника відповідача надано відповідь, в якій пояснення зводились до спростування відомостей вказаних у відзиві.

Представник відповідача стверджує, що при розгляді поліцейським справи про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, не було дотримано всіх вимог чинного законодавства. При цьому представник відповідача звертає увагу суду на те, що поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, "позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи", що не відповідає дійсності.

Із відеозапису з бодікамери поліцейських Білоуса М. С. та Галея, які долучені представником відповідача до відзиву, жодних спроб роз`яснити права ОСОБА_1 немає. Більш того, поліцейські активно перешкоджали адвокату у наданні правової допомоги, не повідомили про розгляд справи, не представились, не повідомили причину зупинки. Після того, як позивач відмовився ставити підпис у графі постанови щодо роз`яснення йому прав, аргументувавши свою відмову тим, що йому не роз`яснили права, поліцейські сіли до свого автомобіля і не надали позивачу другий примірник оскаржуваної постанови.

Так, на відеозаписі з бодікамери поліцейського Галея з 11:47 видно, що він тримає в руках другий примірник постанови з яким сідає до службового автомобіля. При цьому, перший примірник постанови знаходиться у поліцейського ОСОБА_2 .

Об 11:48 обидва поліцейські сіли до службового автомобіля тримаючи в руках по одному примірнику постанови.

На відеозаписі з бодікамери поліцейського Галея об 11:49 він запитав у Білоуса М. С., що йому робити з другим примірником постанови. На що поліцейський ОСОБА_2 відповів,

що його можна викинути, що і зроблено останнім.

Протягом всього відеозапису з бодікамер наочно видно факт умисного та протиправного створення перешкод позивачу у можливості скористатись правом на допомогу адвоката та створено перешкоджання для оскарження неправомірних дій працівників поліції шляхом умисної відмови у наданні другого примірника постанови.

Крім того, наданий представником відповідача відеозапис починається вже з моменту, коли позивач зупинив свій автомобіль. При цьому, представником відповідача не надано відеодоказу самого факту порушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вважає, що доводи відповідача, що наведені представником у відзиві, є безпідставними, так як правова позиція останнього суперечить навіть доказам, які надані ним до відзиву (а. с. 44-46)

Відповідно до положень ст. ст. 257, 262 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 , його представник – адвокат Торішня Г. А. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, просили провести розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягали (а. с.56).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровський області Новікова С. А. в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про день та час розгляду справи. Просила розглянути справу без її участі з урахуванням позиції, викладеної у відзиві (а.с.34)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 54).

З огляду на вказане, у відповідності ч. 4 ст. 229 КАС КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, надавши юридичну оцінку правам та обов`язкам сторін - приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті вони у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6429456 складена 29.12.2025 року поліцейським відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Білоусом Мирославом Сергійовичемпо справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Поліцейським відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Білоусом Мирославом Сергійовичем, розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який 29.12.2025 року об 11:38:39 год., в м. Кам`янське по вул. Балкова, керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить КП ДОР «Аульський водовід», не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Прийняте рішення по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП про накладання адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.

Постанова підписана особою, що його склала – Білоусом М. С. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – від підпису при отриманні постанови відмовився (а.с. 38).

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Торішньої Г. А. в повному обсязі, а постанову винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Білоусом Мирославом Сергійовичем, серії ЕНА № 6429456 від 29.12.2025 року скасувати з наступних підстав.

Згідно вимог п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, відповідно до яких постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складається у письмовій формі, або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено розділом ІУ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376. Відповідно до вказаної інструкції, поліцейський, виносить постанову по справі.

Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи: зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, технічний засіб, ким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Так, в оскаржуваній постанові порушень вимог ст. 283 КУпАП не вбачається, але в ній не зазначено про фіксацію моменту складання постанови на боді - камеру інспектора.

В той же час, представником відповідача у відзиві на підтвердження порушення, зафіксоване в постанові, наявні посилання на відео записи, які направлені на адресу Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області у вигляді окремого диску.

Досліджені судом відеозаписи, на які посилається сторона відповідача, як належного та допустимого доказу по справі, не містять фіксації моменту скоєння адміністративного правопорушення, а також і процесу роз`яснення прав позивачу та винесення оскаржуваної постанови.

На одному із досліджених відофайлів наявний запис розмови поліцейського та позивача в присутності адвоката, який ігнорував бажання позивача скористатися правовою допомогою.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні взагалі будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення зі сторони позивача.

В такому випадку, твердження представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Торішньої Г. А. щодо порушень, допущених поліцейським при складанні відносно позивача оскаржуваної постанови, є такими, що не спростовані належними та допустимими доказами. Крім того, наданий представником відповідача відеозапис із бодікамери поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, вказує на ряд грубих порушень прав позивача з боку посадової особи, яка винесла постанову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови серії ЕНА № 6429456 від 29.12.2025 року, оскільки доводи позивача не спростовані належними та допустимими доказами, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При прийнятті такого рішення, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії» зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Торішньою Г. А. заявлено вимоги відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу згідно укладеного договору з адвокатом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 0305.2018 року у справі № 72/1010/16-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження підставності вимог про відшкодування правових витрат надано такі документальні матеріали: - договір про надання правничої допомоги №01-П від 30.12.2024 року, укладений з адвокатом Торішньою Ганною Анатоліївною (а.с. 14); Акт виконаних робіт №1 від 07.012.2026 року за вказаним договором №01-П від 30.12.2024 року (адвокат Торішня Г. А. надала наступні послуги: правовий аналіз можливості пред`явлення позову, пошук та аналіз судової практики для підготовки позову до ГУ НП України в Дніпропетровській області (1 год) – 1000,00 гривень, підготовка складання та подання адвокатського запиту №31 від 30.12.2025 року з метою отримання доказів для підготовки позову до ГУ НП України в Дніпропетровській області – (1 шт.) - 900 гривень, підготовка та складання позовної заяви про оскарження Постанови ЕНА №6429456 від 29.12.2025 року, подання позовної заяви до Заводського районного суду м. Кам`янського через підсистему ЕСІТС (1 шт.) – 2000 гривень; складання та подання до Заводського районного суду м. Кам`янського клопотання про витребування доказів (копії постанови ЕНА №6429456 від 29.12.2025 року) (1шт) – 300 гривень. Загальна вартість виконаних робіт 4200,00 гривень (а. с. 13). Квитанція до прибуткового касового ордера №7 про перерахування коштів ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 коштів в сумі 4200 гривень (а. с. 13).

Суд, надаючи оцінку вказаним доказам, - приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Суд, враховуючи викладене, беручи до уваги зміст та підстави позову, задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи, строк розгляду справи, процесуальну поведінку представника позивача під час судового провадження (не приймала особисто участь в судовому засіданні), ставлення до виконання процесуальних обов`язків, обґрунтованість та пропорційність їх розміру з урахуванням виконаної адвокатом роботи та предмету спору, - вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 гривень, а не 4200 гривень, як зазначено в акті.

В іншій частині понесення судових витрат у вигляді правничої допомоги слід відмовити. Таке присудження витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, буде відповідати принципу співмірності послуг адвоката з позицій його досвіду, об`ємності виконаної роботи, часу об`єктивно потрібного для надання позивачу послуг юридичного супроводження справи.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Позивачем при подачі позовної заяви судовий збір сплачено не було. Судові витрати в разі задоволення позову підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

З урахуванням вказаного, судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 222, 258, 268, 276 КУпАП, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Торішня Ганна Анатоліївна до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6429456 від 29.12.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту судового рішення 18.03.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- представник позивача: Торішня Ганна Анатоліївна, номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр-т Івана Мазепи, б. 51В-64,

- відповідач ОСОБА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області,код ЄДРПОУ 40108866, адреса для листування: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20А.

Суддя: А. С. Кузнєцова