Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №161/7013/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7013/26

Провадження № 3/161/2097/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 09 квітня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, учасника бойових дій,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621436 від 22.03.2026 вбачається, що 22.03.2026 о 16 год. 26 хв. в с.Романів по вул. Агатангела Кримського водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що працівники поліції здійснили зупинку його транспортного засобу, оскільки не працював лівий стоп, провели обшук автівки. Також пояснив, що підвіз друга додому, в цей момент зателефонувала дружина та повідомила, що у дитини піднялась температура тіла. Швидку медичну допомогу не викликали, вирішив сам відвезти дитину до лікарні. Тому відмовився на вимогу працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду для визначення впливу наркотичних речовин.

На підтвердження наданих пояснень доказів не надав.

Ствердив, що працівники поліції пропонували пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також роз`яснили наслідки відмови від його проходження.

Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Всупереч невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621436 від 22.03.2026; рапортом; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров`я; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов`язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порушення пункту 2.5 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом.

Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

З довідки ВП №3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області вбачається, що згідно з базою даних ІП «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційного-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» – ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 (категорія В).

У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 – 287, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК