Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №161/22250/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22250/25

Провадження № 3/161/327/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 02 квітня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

захисника Бортніка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку справу № 161/22250/25 за адміністративними матеріалами, які надійшли від УПП у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

29.10.2025 року на адресу суду з УПП у Волинській області ДПП надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. В подальшому в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Захисник Бортнік О.Ю. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 не перевищував норму, встановлену Віденською Конвенцією про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, та являючись нормами міжнародного права, має пріоритетне застосування порівняно з нормами національного законодавства.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, захисника, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі компакт-диски, наданий УПП у Волинській області ДПП, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 492640, що 24 жовтня 2025 року, о 13.35 годин водій ОСОБА_1 , по а/д Р-14, 10 км, керував транспортним засобом – автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем КП «ВОПЛ м. Луцька» Волинської обласної ради. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду… № 619 від 24 жовтня 2025 року, проведеного о 14.05 годин, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 5).

Суд звертає особливу увагу на наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи по суті.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем КП «ВОПЛ м. Луцька» Волинської обласної ради з використанням спеціального технічного засобу – Драгер 5820. Згідно чеку алкотестера, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю в крові становив 0,37 проміле (а.с. 2).

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», міжнародний договір, що набрав чинності в установленому порядку, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені актом законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова №13 від 19 грудня 2014 року): якщо міжнародним договором, який набрав чинності, встановлено норми, що відрізняються від положень національного законодавства, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України (Постанова №9 від 01 листопада 1996 року) чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада, є частиною національного законодавства, і в разі конфлікту - застосовується міжнародний договір, якщо він не суперечить Конституції.

Відповідно до ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969) «Кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і має виконуватись ними добросовісно».

Згідно статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969) «Сторона не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання невиконання договору».

Так, статтею 8 пунктом 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається становить 0,5‰.

Відповідно до ст. 8 п. 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, рівень алкоголю в крові водія не повинен перевищувати 0,50 г. чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, шо видихається. Тобто, гранична допустима межа алкоголю в крові становить 0,5‰.

Таким чином, Віденська конвенція встановлює граничний вміст алкоголю, який відповідає приблизно 0,525‰, що для легшого обрахунку округлюється до 0,5‰.

За таких обставин, суд доходить висновку, що, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

Крім того, за обставинами даної конкретної справи водій ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – Драгер 5820, а клінічних досліджень в медичному закладі проведено не було, у водія не було відібрано сечу та не зроблено тест на вміст алкоголю, що також має трактуватись на користь водія, якому в провину ставилось вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Внаслідок чого, в діях ОСОБА_1 взагалі відсутній склад і подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме, громадянином України, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили за наслідками апеляційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду.

Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Ковтуненко