Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №240/5718/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5718/25

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

14 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: визнати бездіяльність протиправною та зобов`язати вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 12 грудня 2024 року у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорія, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

Згідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача складає 45 років 06 місяців 1 день

Позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у Відповідача.

Позивач 12 грудня 2024 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року.

Відповідач, за результатами розгляду поданого звернення, листом від 14 січня 2025 року повідомив позивача, що її звернення було розглянуто у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" з наданням відповідних роз`яснень. Відповідачем позивачу роз`яснено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача у відповідності до вимог Порядку №22-1, однак не вирішив спір по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-XII), в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком№1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 вказаний пункт 2 статті 56 Закону №796-XII доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, внесеними змінами передбачено, що таке збільшення до пенсії можливе за умови призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України щодо розгляду звернень для перерахунку пенсій врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Приписи розділу ІV. Приймання, оформлення і розгляд документів вказаного Порядку врегульовують дії територіальних органів Пенсійного фонду України щодо порядку розгляду звернень про перерахунок пенсії.

Так, в розумінні вимог п.4.1 розділу IV цього Порядку заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, в тому числі про перерахунок пенсії, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 розділу IV цього Порядку).

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (пункт 4.3 розділу IV цього Порядку).

Згідно матеріалів справи позивач перебуваю на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1991 року, за умовами ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте пенсійний орган розглянув заяву позивача від 12 грудня 2024 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян", вказавши при цьому, що позивач не має права на такий перерахунок пенсії без урахування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, особи, віднесені до категорій 1–4, за наявності встановленого стажу мають право на пенсію в повному розмірі із збільшенням її на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж.

Подальші зміни законодавства, внесені Законом №2148-VIII, якими передбачено застосування зазначеної норми за умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не можуть застосовуватись до осіб, право яких виникло раніше, оскільки це призвело б до звуження змісту та обсягу існуючих прав, що прямо заборонено статтею 22 Конституції України.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах у справах цієї категорії, в яких зазначено, що право на відповідний порядок обчислення пенсії визначається законодавством, чинним на момент її призначення, та не може бути обмежене подальшими змінами.

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням її на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, а відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку є протиправною.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними висновки пенсійного органу щодо неможливості розгляду заяви про перерахунок пенсії, надісланої засобами поштового зв`язку, з посиланням на норми Закону України «Про звернення громадян». Чинне законодавство, зокрема Закон № 1058-IV та Порядок № 22-1, визначає право особи на соціальний захист як пріоритетне, а відсутність у вказаних актах деталізованої процедури поштового відправлення не може бути перешкодою для реалізації цього права. Обмеження способу звернення є надмірним формалізмом, який нівелює сутність конституційних гарантій та порушує принцип доступності адміністративних послуг.

Оскільки подана заява за своїм змістом та формою відповідала вимогам пенсійного законодавства, відповідач був зобов`язаний прийняти за результатами її розгляду належним чином вмотивоване рішення про перерахунок або відмову в його проведенні, а не надавати відповідь у формі інформаційного листа. Застосування положень Закону «Про звернення громадян» до спеціальних правовідносин у сфері пенсійного забезпечення є помилковим, оскільки це дозволяє суб`єкту владних повноважень уникати винесення акта індивідуальної дії, що, у свою чергу, створює штучні перешкоди для подальшого судового захисту прав пенсіонера.

З урахуванням того, що всі обставини справи встановлені, а спір має правовий характер, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 3028,00 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 27.02.2025 на суму 1211,20 грн та квитанції від 05.06.2025 на суму 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням її на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з 27 серпня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судових витрат понесених на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.