Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 12 квітня 2026 р.
Справа: №560/17498/24
Суддя: Сушко О.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/17498/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
13 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.06.2024 щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи з 05.08.1985 по 18.12.1997.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про здійснення нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком. Однак рішенням від 14 червня 2024 року № 222030026257 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років.
Позивач вказує, що на день звернення за призначенням пенсії спеціальний страховий стаж на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, за її підрахунками, становив 37 років. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про дотримання умов, передбачених законом для отримання державної допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
14.06.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 14 червня 2024 року № 222030026257 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на посадах, що дають право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Беручи до уваги, що розділом "Освіта" Переліку закладів і установ освіти охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 передбачена посада музичного керівника або вихователя дошкільних закладів всіх типів. Посада музичного викладача не передбачена.
Також зазначено, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні довідки, які підтверджують роботу на відповідних посадах.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 25.04.2024 повідомило позивача, що відповідно до пункту 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, зокрема, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Щодо 3 примітки Переліку до вказаного вище Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років, відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Пунктом 1 підрозділу І "Учбові заклади і дитячі установи" розділу І "Вчителі й інші працівники освіти" Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (додаток №1 до наказу Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 31.12.1959 №135 "Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я і сільськогосподарського господарства") передбачено посади викладача та заступника директора по учбово-виховній роботі в середній музичній школі, музичній школі-семирічці, школі музичних вихованців.
Також листом повідомлено позивача, що можливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 05.08.1985 по 18.12.1997 на посаді викладача додаткового інструменту, хору, сольфеджіо та концертместерства Віньковецької музичної школи у разі, коли згідно зі статутами, чинними на період роботи ОСОБА_1 в зазначеній музичній школі, чи іншими документами, чи ця школа була середньою музичною школою чи школою семирічкою.
За матеріалами пенсійної справи загальна тривалість спеціального стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років становить 25 років 3 місяці 21 день, що не дає права на встановлення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити наступне.
Відповідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 14.06.2024 відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років.
При цьому відповідачем до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги, не зараховано період роботи з 05.08.1985 по 18.12.1997.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно із записами трудової книжки від 05.08.1985 серії НОМЕР_1 та довідки Комунального закладу "Мистецька школа" №1 від 01.02.2024 позивач з 05.08.1985 по 18.12.1997 працювала викладачем музичної школи додаткового інструменту, хору, сольфеджіо та концертмейстерства у Віньковецькій музичній школі.
Слід вказати, що згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року №1841-III (далі - Закон №1841-III) система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає, зокрема, державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти.
Статтею 4 Закону №1841-III передбачено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідач, зокрема, покликався на те, що посада музичного викладача не передбачена Переліком № 909.
Слід відокремити, що зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Середні загальноосвітні навчальні заклади і школи-інтернати всіх типів найменувань, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні, художні й спортивні школи», а в частині «Найменування посад» містить зазначення вчителі, викладачі, тощо.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 зазначено, що з огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, у тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 дійшла висновку, що "… викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909".
Така ж позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23 січня 2020 року по справі № 756/9879/16-а, від 12 квітня 2021 року по справі № 721/1053/16-а та від 09 грудня 2021 року по справі № 264/6871/16-а.
Отже, посада викладача музичної школи належить до педагогічних працівників позашкільного навчального закладу, тобто працівників освіти, відтак період роботи ОСОБА_1 з 05.08.1985 по 18.12.1997 підлягає зарахуванню до спеціального педагогічного стажу, необхідного для призначення їй допомоги.
На підставі викладеного слід вказати, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua